Перерви в київських школах: чому численні учні віддають перевагу російській мові.
Незважаючи на агресію Російської Федерації та активний процес українізації, російська мова все ще широко використовуються під час перерв у школах Києва. Про актуальний стан мовних практик у навчальних закладах української столиці розповідає DW.
Після початку повномасштабного російського вторгнення багато людей в Україні свідомо почали переходити на спілкування виключно українською. Але з часом, схоже, початковий емоційний імпульс ослаб, і деякі російськомовні українці повернулася до звичної для себе мови спілкування. При цьому російською мовою продовжує спілкуватися значна частина молоді в школах, а інколи навіть вчителі. Чому так відбувається? DW поспілкувалась зі школярами, батьками, вчителями та експертами.
Учні столичних шкіл стали рідше спілкуватися українською мовою.
Загалом в Україні спостерігається стабілізація використання української мови у навчальних закладах, а також позитивні зміни, про що свідчить дослідження, проведене Державною службою якості освіти в партнерстві з Офісом мовного омбудсмена в період з квітня по травень 2025 року. Опитування охопило учнів 8-11 класів, їхніх батьків і вчителів. Відповіді учнів показали, що 48% з них спілкуються виключно українською мовою, що на 7% більше в порівнянні з попереднім навчальним роком.
Якщо звернути увагу на окремі регіони, стає очевидним, що зростання використання української мови серед учнів не є універсальним. Найбільш яскравим прикладом є Київ. У столиці України спостерігається навіть негативна динаміка. Кількість школярів, які регулярно спілкуються українською мовою в навчальному процесі, знизилася на 10 відсоткових пунктів у порівнянні з попереднім навчальним роком, і тепер становить лише 17 відсотків.
Ознайомтеся також з темою: Які способи допоможуть Україні зберегти молоде покоління незважаючи на загрози війни.
"Лише-но починається перерва, одразу переходять на російську."
У київській школі, де працює Олена (ім'я змінене за її проханням), російська мова залишається основною для спілкування учнів під час перерв. "На заняттях діти спілкуються українською, але варто лише пролунав дзвоник, як вони переходять на російську. Є навіть один хлопчик, який на уроці наполегливо просить говорити російською. Я так розумію, що його родина повністю розмовляє цією мовою, і йому важко сприймати українську", - ділиться своїми спостереженнями Оксана.
Водночас у столичній школі, де навчається Ірина, ситуація з українською на перервах, судячи з її слів, є кращою, але й у цій школі російська не є винятком. "Чула російську від вчителів, але з дітьми всі говорять українською", - каже дівчина в розмові з DW. Сама ж Ірина переконує, що в сім'ї та школі спілкується українською мовою. "Лише іноді буває говорю суржиком, вживаючи російські слова. Більшість дівчат у нашому класі розмовляють українською, а от майже всі хлопці - російською", - каже Ірина.
На думку вчительки Оксани, така ситуація пов'язана з тим, що багато українських сімей вдома говорять російською. "От, наприклад, дівчинка зі мною говорить українською, а коли приїхав за нею тато, то одразу перейшла з ним на російську", - розповідає Оксана. За її словами, це родина внутрішніх переселенців зі сходу України.
Натомість мати учня сьомого класу ще однієї з київських шкіл Валентина вважає, що мова спілкування батьків не завжди має вирішальне значення для вибору мови спілкування між дітьми в школі. Принаймні таким є її особистий досвід. "Ми в родині говоримо українською, але в школі діти говорять між собою російською. На мою думку, це через засилля контенту російськомовного в ютуб-каналах, соцмережах. А також вони грають в онлайн-ігри, де спілкуються російською", - каже вона в розмові з DW.
Причини збільшення вживання російської мови в навчальних закладах Києва.
Зниження використання української мови серед учнів київських шкіл може бути пов'язане з великою кількістю переселенців, які прибули до столиці з східних областей, де російськомовні навчальні заклади були найпоширенішими. Про це заявила уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська. "Слід зазначити, що у київських школах, багато з яких є приватними, ще зберігається стара модель сприйняття: "російська - це мова статусу, українська - лише для домашнього спілкування", - зазначила омбудсманка.
Те, що в столиці багато людей спілкуються російською, не викликає здивування у керівника соціологічної групи "Рейтинг" Олексія Антиповича. Він зазначає, що Київ стабільно демонструє вищі показники використання російської мови. "Приблизно 50% мешканців Києва спілкуються українською, в той час як російською - близько 20%, а двома мовами - 30%. Це означає, що в Києві вдвічі більше людей визнають свою російськомовність порівняно з середніми показниками по Україні", - розповідає Антипович у бесіді з DW, опираючись на дані своїх досліджень. Він також зазначає, що респонденти, які вказують на використання обох мов, в основному є носіями російської.
Співрозмовники DW констатують повернення до побутового використання російської мови. "З початком повномасштабного вторгнення була дуже велика мобілізація внутрішніх сил навколо наших національних символів. А вже з 2024 року в побуті, зокрема, в місті Києві, російська мова повернулася на ті ж самі вулиці, і нею стало не соромно говорити", - зазначає Антипович. Хоча, додає він, відсоток людей, які в побуті говорять українською, не знижується.
Формування українськомовного освітнього простору
Нині потенціал самоукраїнізації вичерпався і потрібна системна роботи з формування стійкого україномовного середовища поза уроками, переконана мовна омбудсманка Івановська. "Патріотизму недостатньо. Потрібна державна воля та постійна, жорстка політика щодо мови вчителів і адміністрацій шкіл. У цьому контексті важливо, щоб народні депутати ухвалили законопроєкт під номером 12086 щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти", - зауважує Івановська.
Уповноважена з питань захисту державної мови згадує про законопроєкт, який був поданий до Верховної Ради України ще в жовтні 2024 року. У цьому документі вводиться визначення терміна "україномовне освітнє середовище". Також в законопроєкті уточнюється, що освітній процес включає не лише навчальні заняття, а й перерви, спілкування на території навчального закладу та виховні заходи. Якщо законопроєкт буде ухвалено, державні органи зобов'язуються розробити систему оцінки мовленнєвих навичок дітей, проте не передбачена жодна відповідальність для учнів чи їхніх батьків за використання російської мови.
"Також батькам, які вдома розмовляють російською мовою зі своїми дітьми потрібно пояснювати, що їхня дитина під час вступу на навчання до школи суттєво програє в порівнянні з іншими дітьми, в яких перша мова українська", - додає Івановська.
Відсутність якісного україномовного контенту для дітей.
Проте впровадження нових законодавчих актів не є єдиним рішенням. Івановська підкреслює, що для ефективності правових механізмів необхідно також забезпечити високоякісний контент українською мовою. Блогер і популяризатор української мови Андрій Шимановський також звертає увагу на значення поп-культури в житті дітей.
"У нас бракує дитячого блогера, який міг би створювати якісний контент - експерименти, жарти, челенджі," - зазначає він у бесіді з DW. Шимановський вважає, що якщо російський контент виглядатиме більш привабливо для дітей, вони почнуть ділитися ним між собою. "Якщо українською не буде веселих моментів, ми зазнаємо поразки. Більше того, сьогодні діти активно грають у популярні шутери, де часто відсутня українська мова. Тому нам слід виробляти різноманітний контент. Не лише академічний і серйозний," - підкреслює блогер.
