Перший з'їзд корінних народів України: події, роздуми та підсумки...
У Києві відбувся Перший Конгрес корінних народів, який об'єднав понад 150 учасників. Серед них були представники корінних народів: кримські татари, караїми і кримчаки, а також журналісти, експерти, активісти, військові
"Однією з характерних рис заходу стало те, -- зазначив у своєму пості на Facebook Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, -- що підготовка та реалізація події були здійснені самими корінними народами за підтримки Української держави, зокрема, Державної служби України з етнополітики та свободі совісті. До організації конгресу також долучилися Представництво Президента України в АРК, Меджліс кримськотатарського народу, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Спілка караїмів України та представники кримчаків. Чітко структурований порядок денний, ретельно підібрані теми для панельних дискусій, що охоплювали найактуальніші питання розвитку та захисту прав корінних народів України, а також участь у заході державних діячів, народних депутатів, представників міжнародних організацій, відомих світових лідерів корінних народів, членів Меджлісу кримськотатарського народу, активістів громадських організацій і науковців -- все це сприяло високому рівню події. Я переконаний, що попереду нас чекає ще багато ґрунтовних аналізів і глибоких роздумів про її значення та результати."
В рамках Конгресу відбулося п’ять панельних дискусій, на яких були висвітлені актуальні питання, що стосуються корінних народів України. Зокрема, акцентували увагу на ролі корінних народів у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також їхньому представництві на міжнародній арені. Обговорювалися загрози, які вони зазнають через російську військову агресію, а також важливість збереження культурної спадщини. Особливу увагу приділили аналізу Закону України "Про корінні народи України", прийнятого в 2021 році.
Конгрес відкрив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він підкреслив, що корінні народи України повинні вже зараз почати підготовку до процесу деокупації, а також розробити механізми перехідного правосуддя, відновлення та повернення депортованих родин. Окремо він акцентував увагу на важливості захисту майнових прав та підтримки корінних народів у цей перехідний етап, адже для них критично важливо залишатися повноцінними учасниками державної політики після його завершення.
"Повернення півострова під контроль України вимагатиме оперативних і юридично точних рішень, які відновлять українське законодавство на всій території Криму, гарантуватимуть політичні, культурні і релігійні права корінних народів, справедливу оцінку дій окупаційної влади та відновлення комітетів українського народу й інституцій національного самоврядування", -- сказав Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу, народний депутат України.
Також на відкритті виступив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Крістоф Камп, Голова Ради громадських об'єднань національних меншин (спільнот) України Тігран Хачатрян та голова громадської організації "Рада національних спільнот України" Ашот Аванесян.
Окремо до присутніх у залі звернулася Постійна Представниця Президента України в АРК Ольга Куришко. Вона наголосила, що захист прав корінних народів України є одним із ключових напрямів роботи влади в умовах масштабних викликів для країни та триваючої агресії. "Всі у світі сьогодні захоплюються стійкістю і хоробрістю України, а також можливістю розвитку. У таких складних умовах проведення Конгресу корінних народів є нашим спільним величезним успіхом".
Загрози корінним народам
Цю ключову проблему було розглянуто під час першої панельної дискусії на тему "Загрози для корінних народів України в умовах російської військової агресії". У заході взяли участь представники корінних народів, а також державні службовці та організатори міжнаціональної роботи в країні.
У своєму виступі Рефат Чубаров підкреслив, що корінні народи перебувають під загрозою зникнення, оскільки після 2014 року їхня земля опинилася під російською окупацією. Він звернув увагу на те, що політика Росії націлена на усунення всіх, хто не підкоряється окупаційним властям.
"Сьогодні Росія знищує корінні народи різними методами, включаючи політичні репресії, утиски щодо мов, переселення росіян, які займають місце депортованих кримчан, а також переслідування, ув'язнення і тортури", -- підкреслив Рефат Чубаров.
На панелі особливу увагу було приділено кримським татарам, чисельність яких у Криму зменшилася до трохи більше 200 осіб через окупацію, що може призвести до втрати зв'язку між поколіннями. Учасники наголосили на постійних порушеннях прав корінних народів з боку Російської Федерації з 2014 року, а також на зусиллях України в партнерстві з ОБСЄ, Радою Європи та ООН для їх захисту.
Після закінчення обговорення відбулося урочисте вручення нагород військовослужбовцям і волонтерам, серед яких були кримські татари Усеін Бекіров, Едем Баснаєв, Еміне Емерсалієва та Снавера Сейтхалілів, які отримали відзнаку Президента України "За оборону України".
Друга панельна дискусія була присвячена темі "Кримські татари, караїми та кримчаки -- на захисті України". До неї долучився керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко, член громадської організації "Спілка караїмів України" і військовослужбовець Андрій Олєйников (Кефелі), начальник штабу-заступник командира 34-ї окремої бригади берегової оборони Алім Керімов та активіст кримчацького народу України, військовослужбовець Петро Кошуков.
Доповідачі підкреслили, що повернення Криму є унікальною можливістю для корінних народів відновити свої спільноти, вільно зберігати свої культурні надбання, мову та традиції, а також забезпечити відповідальність винних у злочинах, скоєних на окупованих територіях. Особливу увагу було приділено темі вербування росією громадян України та представників малих народів рф, що є частиною давньої імперської практики їхнього знищення.
"У московській та ленінградській областях спостерігається найнижчий відсоток населення. За словами Богдана Охріменка, війна, яку веде Путін, націлена на знищення малих народів, які здатні на самовизначення та боротьбу за свою незалежність. Це є типовою російською практикою, яка існує з часів імперії та радянського союзу."
Законодавство України "Щодо корінних народів України"
В обговоренні закону "Про корінні народи України", який є запорукою реалізації прав корінних народів України долучилися народна депутатка України Таміла Ташева, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг, голова Циркумполярної ради інуїтів і членкиня Експертного механізму ООН з прав корінних народів Далі Самбо Дороу, Президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич, заступник голови Міжнародної громадської організації "Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму" Вячеслав Ломброзо.
Вони наголосили, що стан реалізації закону потребує значно більше заходів, зокрема є потреба в ухваленні додаткових актів та окремого закону про статус кримськотатарського народу. Значно більшої уваги потребує розвиток кримськотатарської мови й культури, робота відповідних державних інституцій та дієвість міжнародної експертної підтримки.
"Сьогодні, коли Крим окупований, а більшість політичних в'язнів -- корінний кримськотатарський народ, Україна має застосовувати додаткові механізми захисту", -- зазначила Ольга Куришко.
Ольга Буткевич підкреслила необхідність міжнародного визнання депортації 1944 року як акту геноциду кримськотатарського народу. Вона також звернула увагу на ініціативу України щодо розробки нових механізмів міжнародного права, спираючись на власний досвід ведення війни та задокументовані порушення міжнародних норм.
На панелі "Голос корінних народів України у світі: від локальної боротьби до глобального визнання" своїми думками поділилися такі експерти, як радниця з питань корінних народів Інституту Миру США Біналакшмі Непрам, представник клану Ведмедів племені Мохок з Канаваке Кеннет Дір, член Постійного форуму ООН з питань корінних народів від України Сулейман Мамутов, а також членкиня Консультативної Ради з питань корінних народів України Світлана Саітова (Бараш) і інші фахівці в цій сфері.
Доповідачі підкреслили значущість підвищення глобальної видимості корінних народів і важливість встановлення безперервних міжнародних комунікацій між ними. У ході обговорення також наголошувалося на необхідності протистояти російській пропаганді, а також було відзначено, що одним із пріоритетних завдань залишається відновлення міжнародних зв'язків і постійне інформування світової спільноти про реальні виклики, з якими стикаються корінні народи.
"Незважаючи на те, що Меджліс кримськотатарського народу вже тривалий час залучений до міжнародних ініціатив, ресурси російської пропаганди залишаються значно потужнішими. Тому ми все ще змушені роз'яснювати закордонним дипломатам проблеми корінних народів", – підкреслив Сулейман Мамутов.
Учасники конгресу зосередилися на важливій темі матеріальної та нематеріальної культурної спадщини корінних народів України, обговорюючи виклики, з якими стикаються ці цінності в умовах агресії з боку Росії.
Свої погляди висловили керівниця сектору нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України Анастасія Козяр, лідерка громадської організації "Спілка караїмів України" Олена Арабаджи, перша заступниця голови громадської організації "Кримський інститут стратегічних досліджень" Ельміра Аблялімова-Чийгоз та інші учасники заходу.
Спікери нагадали, що росія століттями цілеспрямовано нищила ідентичність Криму через фізичне руйнування культурної спадщини та індоктринацію освіти. Тож системна фіксація цих злочинів та затвердження елементів нематеріальної спадщини є ключем до збереження суб'єктності та тяглості історії.
"Знищення культури – це не просто руйнування архітектури. Це викликає втрату пам'яті, спадковості та безперервності, призводить до зникнення сенсів, голосів і досвідів, які є опорою для народу та його майбутнього", – підкреслила Ельміра Чийгоз.
Конгрес корінних народів України ухвалив резолюцію, що охоплює як національні, так і міжнародні аспекти. Зокрема, на внутрішньому рівні представники корінних народів прагнуть до повноцінного впровадження Закону України "Про корінні народи України", офіційного визнання статусу своїх представницьких організацій, таких як Меджліс, а також розробки і реалізації національної стратегії сталого розвитку для корінних народів України.
Тоді як на міжнародному рівні корінні народи України прагнуть отримати всебічну підтримку у забезпеченні своїх прав під час російсько-української війни і регулярно перевіряти, як ці права дотримуються. Крім того, у резолюції корінні народи України закликають ООН та ОБСЄ розробити спеціальні плани дій та гуманітарного реагування, а також створити спільні міжнародні програми гуманітарної, культурної та економічної підтримки корінних народів України.
Після оголошення резолюції лідери корінних народів України привітали один одного та обмінялися подарунками, серед яких були вироби народних майстрів, зокрема -- кримськотатарського кераміста Рустема Скибіна, молитовники, а також кришталеві суботні свічки, які традиційно запалюють жінки з Криму у пʼятницю перед заходом сонця.
Підготовлено за матеріалами Постійного Представництва Президента України в АРК
