Ресурсні стратегії: що приховано за суперечливими висловлюваннями Трампа

Новеобраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп привернув увагу багатьох своїми суперечливими висловлюваннями. Він відкрито висловив наміри щодо розширення впливу США на території Канади, Панамського каналу та Гренландії. Які мотиви ховаються за цими заявами?

10 грудня на своїй платформі Truth Social Дональд Трамп зробив наступний запис:

"Мені було дуже приємно повечеряти минулої ночі з губернатором Великого штату (в оригіналі Great State, де State можна перекласти і як "штат" і як "держава" - ред.) Канада Джастіном Трюдо. Я з нетерпінням чекаю на нову зустріч з губернатором, щоб ми могли продовжити наші поглиблені переговори про тарифи і торгівлю, результати яких будуть справді вражаючими для всіх".

17 грудня Трамп опублікував у своїй соціальній мережі, що, за його інформацією, "безліч канадців прагнуть, щоб Канада приєдналася до США як 51-й штат". Він зазначив, що це дозволило б їм суттєво зекономити на податках і витратах на оборону. "Це, безумовно, відмінна пропозиція. 51-й штат", — додав він.

Канадські політики по-різному реагують на подібні повідомлення: деякі вважають їх кумедними жартами або тролінгом, тоді як інші починають замислюватися, чи не передвіщають вони можливу економічну конфронтацію з потужним американським союзником. Для Канади Сполучені Штати є найважливішим торговим партнером, оскільки саме туди спрямовується 75% канадського експорту.

Лише 13% канадців виявили бажання стати громадянами США. Більшість з них не прагнуть до цього.

Варто зазначити, що коментарі Трампа звучать на фоні зростаючої напруги між США та Канадою. Нагадаємо, що на початку грудня новообраний президент США під час бесіди з прем'єр-міністром Джастіном Трюдо висловив занепокоєння щодо охорони кордону з Канадою, стверджуючи, що країна не справляється з цією задачею, пропускаючи великий потік наркотиків та нелегальних іммігрантів з більш ніж 70 країн.

Трамп попередив, що в разі, якщо Канада не знайде вирішення своїх питань з мігрантами та торговим дефіцитом із Сполученими Штатами, він у день своєї інавгурації введе 25% мито на всі товари з Канади.

У своєму новому різдвяному посланні Трамп знову акцентував на своєму прагненні перетворити Канаду на 51-й штат США.

"Вітаю всіх зі святом Різдва! Особливо губернатора Канади Джастіна Трюдо, адже його податки для громадян є занадто високими. Проте, якщо Канада стане нашим 51-м штатом, податки знизяться більш ніж на 60%, бізнеси зможуть миттєво подвоїти свої прибутки, а країна отримає військовий захист, якого не має жодна інша нація у світі," - написав Трамп.

Варто підкреслити, що, крім Канади, Трамп також має інтерес до інших регіонів.

"З метою забезпечення національної безпеки та глобальної свободи Сполучені Штати Америки вважають, що наявність та управління Гренландією є критично важливими," - зазначив Трамп 23 грудня у своєму пості на Truth Social.

Цікаво, що Сполучені Штати протягом багатьох років, починаючи з 1867, неодноразово розглядали можливість придбання найбільшого острова у світі. Гренландія, хоча й географічно належить до Північної Америки, має глибокі геополітичні зв'язки з Європою. Вона також отримує фінансову підтримку від Європейського Союзу, оскільки вважається заморською територією, яка пов'язана з цим блоком через Данію.

Ця територія має прямий доступ до Арктичного регіону, де країни змагаються за ресурси. Гренландія багата на золото, срібло, мідь і уран, а також вважається, що води уздовж її берегів приховують великі запаси нафти.

У ході свого першого президентського терміну Трамп піднімав питання про можливість придбання Гренландії. Проте на той момент представники Данії та Гренландії не підтримали цю пропозицію.

Наразі Гренландія не прагне підпорядкуватися Сполученим Штатам. Острівна адміністрація відхилила пропозиції колишнього президента Трампа, а данський уряд оголосив про підвищення фінансування оборонних заходів для Гренландії.

Трамп також висловлює бажання, щоб США знову отримали контроль над відомим Панамським каналом. Цю важливу водну артерію було збудовано американцями в 1914 році, і вони зберігали управління нею до 1977 року. Після цього почався процес передачі каналу Панамі, який завершився в 1999 році.

Нещодавно Трамп неодноразово висловлював незадоволення високими тарифами, які Панама стягує з американських суден за проходження через канал. Іноді він навіть піднімав питання про можливість повернення контролю над каналом до рук США.

Також наступний президент Америки висловлював занепокоєння, що Китай користується перевагами каналу і навіть натякав, що буцімто Пекін може впливати на роботу каналу.

Панама спростувала вимоги Трампа. Однак новообраний президент США, ймовірно, не відмовиться від своїх намірів. Що ховається за цими планами?

Щодо Канади, аналітики з NYT зазначають, що новий президент активно критикує прем'єра Джастіна Трюдо. У той же час, стосовно Гренландії та Панами йдеться про серйозність намірів Трампа.

"Бажання Трампа контролювати Гренландію та Панамський канал цього разу не жарт. Останніми днями обраний президент закликав до встановлення контролю США над Панамським каналом і Гренландією, показуючи, що його філософія "Америка перш за все" має експансіоністський вимір",- йдеться у повідомленні.

Політичний аналітик Тарас Загородній в інтерв'ю для РБК-Україна зазначив, що слова Трампа про Панаму та Гренландію слугують своєрідним "посланням" для Китаю.

"Китай має значний вплив у Панамському каналі, оскільки країна придбала порти, а Панама, на перший погляд, управляє каналом сама. Проте насправді там домінують китайські інтереси. Гренландія також є частиною китайських амбіцій, оскільки Пекін прагне контролювати арктичний маршрут. Що стосується висловлювань Трампа про вихід із ВООЗ, це не є новиною; він підкреслив, що організація фактично опинилася під впливом Китаю," - зазначив він.

Економіст і аналітик Олексій Кущ на своїй сторінці у Facebook зазначає, що заяви Трампа про Канаду, Гренландію та Панаму варто розглядати не як конкретну інформацію, а скоріше як символічний жест.

Зверніть увагу, що всі висловлювання Трампа та його "тролінг" зосереджені на територіях Південної і Північної Америки. Це включає Канаду, Мексику, Гренландію, Панаму та Панамський канал. Ці акценти мають значний геополітичний контекст, оскільки ці країни є важливими джерелами енергії, води та логістичних маршрутів для США, - зазначає Кущ.

Гренландія має найбільші у світі резервуари прісної води, які зберігаються у її льодовиках. За словами експерта, в найближчому майбутньому конфлікти за прісну воду можуть стати новими війнами, замість традиційних війн за нафту. Водночас, Канада, США та Мексика володіють значними запасами нафти і природного газу.

"Я не виключаю створення найближчим часом аналога північноамериканського ОПЕК у складі Мексики, США і Канади, з можливим приєднанням Колумбії, який стане найпотужнішим конкурентом близькосхідного ОПЕК і РФ. А Панамський канал - це фактично протидія планам Китаю створити в Південній Америці біокеанічний транспортний коридор між Тихим і Атлантичним океанами, адже контроль потоків товарів між Західною і Східною півкулями є стратегічно важливим у контексті світової торгівлі загалом", - зазначає Кущ.

Експерт підкреслює, що енергія, водні ресурси та логістика є ключовими аспектами в стратегії Трампа щодо забезпечення майбутнього розвитку та добробуту Сполучених Штатів. Додатково важливими є питання збереження технологічної переваги та забезпечення виробництва необхідної кількості продовольства.

"На відміну від "неотроцькістської" стратегії Байдена з просування "світової ліберальної трансгуманістичної революції" - цілком практичні цілі. А тому - досяжні",- пише він.

Проте, як зазначає в своєму Telegram-каналі аналітик Юрій Богданов, Гренландія є автономною територією, що володіє власним самоврядуванням, і її неможливо просто так продати.

"Навіть якщо Данія та Європейський Союз виявлять намір відмовитися від значного ресурсного потенціалу та механізмів контролю над Арктичним регіоном, острів вже тривалий час веде переговори з Копенгагеном щодо отримання незалежності, а не щодо переходу під юрисдикцію США," - зазначає він.

А видання The Wall Street Journal проаналізувало заяви щодо Панамського каналу. Вони стверджують, що наразі невідомо, наскільки серйозно налаштований Трамп. Але його загрози захоплення Панамського каналу, для якого буде потрібно вторгнення, можуть викликати набагато більше проблем, ніж він собі уявляє.

Згідно з інформацією, опублікованою в WSJ, новообраний президент, судячи з його висловлювань, має намір дотримуватися агресивної зовнішньої політики. Він планує використовувати погрози та конкретні вимоги, щоб здобути перевагу не лише над противниками, але й над союзниками.

Видання додає, що Трамп схильний до провокацій, і до кінця не зрозуміло, чи буде він намагатися реалізувати свої заяви на практиці. Але якщо він це зробить, то зіткнеться з жорстким опором світових лідерів, які будуть заперечувати будь-які спроби підірвати їхній суверенітет.