Податкові питання в рамках Стратегії реформування системи управління державними фінансами до 2030 року
Зображення: надані прес-службою ПриватБанку
Цей всебічний документ на 161 сторінці можна вважати справжньою дорожньою картою, яка охоплює різноманітні аспекти державних фінансів, починаючи з податкової та митної системи і закінчуючи "створенням належних національних правових основ і механізмів для забезпечення захисту фінансових інтересів ЄС в Україні" (с.74 цього документа). Залишається незрозумілим, чому акцент робиться на захисті інтересів ЄС в Україні, а не навпаки, але це вже інша тема.
Цей документ є основоположним і вимагає детального вивчення та ретельного аналізу за всіма вказаними напрямками реформ. Однак, у рамках блогу виконати таку задачу неможливо. Тому ми зосередимося на податкових аспектах цієї стратегії, щоб зрозуміти, в якому напрямку розвиватиметься українська система оподаткування в найближчі чотири роки.
Стратегічна ціль номер 1 - вдосконалення податкової і митної системи. У ній однозначно й чітко заявлено, що необхідно сформувати справедливу й передбачувану податкову систему, яка дозволить виконати євроінтеграційні зобов'язання у сфері оподаткування. Для цього необхідне приведення національного податкового законодавства та механізмів податкового адміністрування і контролю у відповідність із стандартами ЄС та ОЕСР.
Леся Карнаух зазначила: "При справлянні ПДВ охоплюються близько 250 тисяч фізичних осіб-підприємців. Очікувані надходження до державного бюджету можуть становити до 20 мільярдів гривень щорічно."
Але потрібно зауважити, що вже з цим завданням виникають проблеми, які завдають безпосередньої шкоди національному виробнику. Зокрема, СЕО "АрселорМіттал Кривій Ріг" - найбільшого станом на зараз експортера і виробника сталі й чавуну - зазначає, що після введення у ЄС 1 січня 2026 року механізму транскордонного вуглецевого коригування (так званий СВАМ - carbon border adjustment mechanism) компанія втратила ринок ЄС. "Клієнти, які дізналися про необхідність доплати 6090 дол. за тонну продукції, скасували замовлення. Для заводу це майже нокаут, адже у 2026 році компанія планувала відвантажити в ЄС 1,25 млн тон продукції - близько половини запланованого об'єму випуску. У першому кварталі ми гарантовано втратили експорт 300 тис. тон. Це недобір дефіцитної валюти, несплачені податки та збори, скорочені робочі місця.
Під ударом також опинилися українські метизні підприємства, які щороку постачали в Євросоюз до 200 тис. тон продукції. Іншими словами, продажі катанки АМКР в Україні під величезним ризиком. Втрата цих об'ємів дорівнює роботі прокатного стану підприємства протягом майже трьох кварталів".
Як ми плануємо відновити нашу інфраструктуру та економіку, а також продовжити розвиток оборонної промисловості без використання вітчизняного металу та промислових потужностей? Це залишається незрозумілим.
За умов такого ставлення з боку уряду, що проявляється у ігноруванні соціально-економічних реалій, інтересів національних виробників та простих громадян, ми періодично стикаємось із труднощами на шляху до євроінтеграції. Яскравим прикладом цього є система оподаткування підакцизних товарів.
У затвердженій стратегії вказується, що розвиток у сфері оподаткування проходитиме через три основні етапи.
Перший аспект полягає у проведенні внутрішніх реформ податкових служб, які включають активну цифровізацію, поліпшення адміністрування податків, розробку системи управління податковими ризиками та впровадження заходів протидії корупції тощо.
Завдяки впровадженню цифрових технологій, Державна податкова служба в останні роки досягла помітних успіхів. Варто підкреслити, що в сфері податкового адміністрування Україна випереджає не лише численні країни, а й країни Європейського Союзу. Наразі активно розвивається система управління ризиками комплаєнсу, і ми впевнено рухаємося в правильному напрямку.
Основною деталею, на яку слід звернути увагу, є той факт, що реформа Державної податкової служби передбачає організацію відкритого і прозорого конкурсу на посаду голови ДПС. Ця структура вже тривалий час функціонує під управлінням виконуючих обов’язки. Така ситуація явно є ненормальною, тому важливо повернутися до меритократичних принципів у кадровій політиці.
Це стане початком складного процесу відновлення довіри до податкових органів, що планується розробниками стратегії на наступному етапі реформи.
Правильна комунікація з платниками податків, у тому числі в процесі конкурсного відбору нового/нової голови ДПС, - це перший і найважливіший крок. Звісно, в умовах війни урядом може бути прийняте "вольове рішення" зробити призначення поза конкурсним відбором, але навряд чи це буде сприяти досягненню заявленої мети.
Важливо підкреслити, що серед основних пріоритетів податкової реформи в середньостроковій перспективі (нагадаємо, це особиста думка автора, а не офіційна позиція розробників стратегії) більшість завдань покладено на плечі адміністратора податкової системи — податкової служби.
Зокрема йдеться про впровадження Е-аудиту, розширення сфери обміну податкової інформацією, удосконалення правил трансфертного ціноутворення, підготовку податкових IT-систем для інтеграції з відповідними системами ЄС тощо.
З огляду на це, подальша розбудова інституційної спроможності ДПС, в тому числі шляхом належного кадрового добору, - ключова умова успіху на цій ниві.
Стратегії — це важливий аспект, але необхідно враховувати, що їх розробка повинна основуватися, перш за все, на національних інтересах України, а також інтересах вітчизняних виробників і платників податків.
Ми всі пам'ятаємо, як у 2023-2024 роках польські аграрії активно "обороняли" свій ринок від українських сільськогосподарських товарів. Це питання мало політичний підтекст, але ситуація на той час була вже підготовлена. Європейські уряди в цих країнах не залишаються осторонь і рішуче піклуються про добробут своїх громадян.
Зважаючи на євроінтеграційні зобов'язання України, тим не менше, на першому місці завжди мають бути національні інтереси, потреби економіки і суспільства, тим більше в такій особливій ситуації, в якій наша країна перебуває зараз.
Зрештою, податкові закони, навіть закони ЄС, це не універсальні закони природи, а лише політичний вибір, який можна коригувати та змінювати залежно від реалій життя. На ці реалії потрібно більше зважати при формуванні будь-яких політик в Україні.
Отже, основне питання можна сформулювати наступним чином: чому Уряд України, працюючи над такими амбітними планами та стратегіями, не розпочне з кардинальної зміни свого світогляду? Потрібно зосередитися не лише на "ЄС в Україні", як було зазначено раніше, а на тому, як Україна може стати повноцінною частиною Європейського Союзу!
Згодьтеся, відмінність фактично незначна, але існує один важливий момент.
Тарас Качка говорить про лібералізацію податків: "Чим більше вигод має одна сфера, тим більше податкове тягар лягає на іншу".
