Повернення ядерної зброї в Україну: аргументи на користь і проти

Після того, як Дональд Трамп здобув перемогу, західні медіа почали знову турбуватися: чи може Україна розглядати можливість розробки ядерної зброї? Можливо, Володимир Зеленський прагне наслідувати приклад Голди Меїр, яка колись зазначила: ми не володіємо ядерною зброєю, але, якщо виникне необхідність, ми готові її використати.

The Times припускає, що Україна могла б розробити атомну бомбу на основі плутонію за короткий час, і вона була б аналогічною до американської бомби "Товстун", скинутої на Нагасакі в 1945 році.

Це вже не перший випадок, коли західні медіа висловлюють занепокоєння щодо потенційного розвитку ядерної програми в Україні. Цю тему підняв сам Володимир Зеленський, коли 17 жовтня під час саміту лідерів ЄС у Брюсселі він поділився змістом своєї розмови з Дональдом Трампом: "Чи буде в України ядерна зброя - це наш спосіб захисту, або ж нам потрібно шукати альтернативні альянси. На сьогодні ми не бачимо інших дієвих союзів, окрім НАТО. Україна обирає шлях НАТО, а не ядерну зброю. Я вважаю, що він зрозумів мою позицію. Він відповів: "Ваші аргументи цілком обґрунтовані".

Хоча президент відверто заявив, що Україна віддає перевагу НАТО, а не ядерній зброї, західні аналітики почали турбуватися: що станеться, якщо Україну не приймуть до НАТО, зупинять військову підтримку або змусить до капітуляції? Чи має Київ можливості для технічного створення навіть найпростішої ядерної боєголовки?

Німецький таблоїд Bild, цитуючи анонімного українського посадовця, висловив припущення щодо термінів реалізації такого сценарію: "лише кілька тижнів знадобиться для отримання першої бомби".

Президент Зеленський та Міністерство закордонних справ України найближчим часом спростували подібні плани. Проте, ця відкрита дискусія про можливе відновлення ядерного статусу викликала занепокоєння навіть у кремлівського лідера.

Питання ядерної зброї в Україні є надзвичайно актуальним і чутливим. Раніше ми мали третій за величиною ядерний арсенал у світі, але вирішили від нього відмовитися, отримавши обіцянки безпеки від ядерних держав, включно з Росією. Це питання стало предметом Будапештського меморандуму. Однак, на жаль, ми не отримали належних гарантій, а можливості стримування втратили. Сьогодні ми стикаємося з наймасштабнішою війною з часів Другої світової війни, ведучи бойові дії проти одного з країн-гарантів нашої безпеки, у той час як ресурси та дозволи на використання зброї від інших наших партнерів залишаються вкрай обмеженими, навіть на третьому році конфлікту.

Отже, немає нічого дивного в тому, що питання відновлення ядерного статусу постає на різних щаблях.

Прийняття рішень щодо ядерної зброї є питанням політики, і це надзвичайно серйозно. Тут не можна діяти імпульсивно, керуючись лише бажаннями. Необхідно вести діалог з партнерами, усвідомлювати наслідки кожного рішення та мати чітке уявлення про ресурси, які знадобляться для досягнення поставлених цілей.

Сьогодні в суспільстві активно обговорюється, що Україна не планує йти на компроміси, коли йдеться про її територіальну цілісність та безпеку. Ми не готові до роззброєння, капітуляції чи перетворення на другорядну державу чи федеральний округ. Наше прагнення – це право на життя.

І саме про це говорять експерти з безпеки, які підготували об'ємний аналітичний матеріал для нашого Міністерства оборони і який недавно так щедро цитувала британська The Times.

У своїй статті The Times повідомило, що в документі, підготовленому для Міністерства оборони, йдеться про наявність у України семи кілограмів плутонію. Цього запасу вистачить для виготовлення сотень атомних боєголовок з тактичною потужністю в кілька кілотонн. Однак, як зазначили журналісти, український уряд поки що не висловив підтримки цій ідеї. Також було анонсовано, що стратегічний аналітичний матеріал буде представлено під час безпекової конференції в Києві, яка проходила в рамках форуму Via Carpatia 12 листопада.

Так і сталося: дискусія про ядерну зброю зі сторінок західних медіа перемістилася в київський підвал, де проходив міжнародний форум, з огляду на перманентні ракетні атаки Росії - одного з будапештських гарантів без'ядерного статусу України.

Навесні я прийняв рішення стати модератором діяльності Консорціуму оборонної інформації.

Кількість викликів, з якими стикається Україна, невпинно зростає. Для того, щоб подолати ці труднощі, нам необхідно об'єднати зусилля влади, опозиції та експертів.

Консорціум і є таким вдалим прикладом: це надзвичайно сильний аналітичний пул, який працює на потребу української оборони та держави. Щотижня готує глибокі довідки. Робота експертів ведеться в тісній співпраці з Міністерством оборони.

На безпековому форумі, який відбувся в рамках цьогорічної Via Carpatia, було презентовано аналітику по багатьох чутливих темах:

Як відмовитися від репресивної й неефективної мобілізації й водночас забезпечити поповнення армії? Чому ЗСУ потрібно відмовитися від бригад та перейти до дивізійної структури? Що в нас з ракетною програмою і як її інтенсифікувати?

Ці теми викликали жваву зацікавленість політиків, експертного середовища та журналістів. На форум акредитувалися представники понад сімдесяти українських та іноземних медіа. Дискусійні панелі транслювалися в прямому етері українського телеканалу Еспресо та польського суспільного мовника TVP World.

Звісно, після публікацій у західних ЗМІ та висновків аналітиків Консорціуму, на дискусійних панелях не обійшли стороною важливу тему відновлення ядерної зброї.

Наші аналітики розробляють різноманітні прогнози, і для цієї дискусії нам необхідні партнери, які найглибше усвідомлюють ризики, пов'язані з Росією.

Ця дискусія не з'явилася просто так; вона стала наслідком браку постачання звичайної зброї, що ставить нас під загрозу повільного знищення.

Президент Трамп має можливість швидко завершити будь-які розмови щодо ядерної зброї в Україні. Для цього йому потрібно не зменшити, а, навпаки, суттєво підвищити обсяги постачання звичайних озброєнь. З цим погоджуються в Офісі президента, підкреслюючи, що ядерна зброя не вплине на ситуацію на фронті.

Врешті, і аналітики Консорціуму оборонної інформації вказують, як можна обійтися без ядерної зброї в майбутньому та гарантувати мир в Україні після нинішньої війни.

США повинні встановити свою нову пускову установку системи Typhon (ТифОн) в Україні, а не у Німеччині, як це передбачено на найближчий час. Це також стосується ракет Tomahawk та SM-6.

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України