Прапор УПА та депортації в Україні: як концерт російською мовою викликав обурення в Польщі щодо українців.
Колаж Європейського парламенту. Зліва - Дмитро, глядач на концерті репера Макса Коржа, справа - зображення з пам'ятних подій, присвячених річниці волинської трагедії в Польщі. Фото надане Beata Zawrzel/REPORTER.
Суботній концерт білоруського російськомовного виконавця Макса Коржа на Національному стадіоні у Варшаві несподівано став однією з головних тем у польських медіа та соцмережах.
Співак, якого більшість поляків не знає, зібрав близько 60 тисяч слухачів, серед яких переважали українці, білоруси, росіяни та представники інших країн колишнього Радянського Союзу. Особливо варто зазначити, що українці становили значну частину публіки, що свідчить про те, що навіть під час тривалої агресії Росії, серед них є чимало шанувальників російськомовної музики.
Після завершення концерту з'явилися новини про інциденти, пов'язані з порушенням громадського порядку. В результаті поліція розпочала процедури депортації стосовно 63 осіб, серед яких 57 є громадянами України. Ці дані викликали хвилю узагальнень та несправедливих коментарів на адресу української спільноти в цілому.
Це стало ще однією нагодою для обговорень у Польщі.
Зображення з червоно-чорним прапором стало предметом обговорення. Цей символ широко вживається в Україні, проте в Польщі викликає негативні асоціації та має провокативний зміст для поляків. Чи було це свідомим вчинком з боку власника, чи він дійсно не усвідомлював контекст, залишається незрозумілим.
Але проблеми, які створив цей інцидент, є цілком реальними. До того ж хтось ще й досі діє, щоби посилити суспільну напругу.
У суботу, 9 серпня, на Національному стадіоні Варшави пройшов концерт білоруського репера Макса Коржа, який виконує пісні російською мовою. Квитки на цей захід розкупили настільки швидко, що це стало справжнім рекордом, а загальна кількість відвідувачів склала приблизно 60 тисяч людей.
Концерт, утім, супроводжувався численними правопорушеннями. Як повідомляє Головне управління поліції Варшави, "37 з цих правопорушень були проступками, а 72 - злочинами, як-от зберігання наркотиків, порушення фізичної недоторканності охоронців, зберігання та пронесення піротехнічних виробів, а також незаконне проникнення на масовий захід. Поліція оштрафувала 50 осіб на загальну суму 11 450 злотих, а до суду було подано 38 клопотань про покарання", - йдеться в повідомлені поліції.
Вже 12 серпня прем'єр-міністр Дональд Туск повідомив, що з Польщі буде депортовано 63 людини через їхні дії під час концерту, серед них 57 українців та 6 білорусів.
Варто нагадати, що все частіше у польськомовному сегменті інтернету та соціальних мереж можна побачити агресивні повідомлення щодо українців та звинувачення їх у всіх можливих злочинах. Анонімні та неанонімні профілі зазвичай виносять вердикти про злочинців ще до появи будь-якої офіційної інформації про винних. З'явились навіть окремі сторінки та портал, які відстежують "злочинність українців у Польщі".
Незважаючи на те, що статистика заперечує цю думку і навіть підтверджує протилежне, фактичні правопорушення 57 українців, які можуть бути депортовані, використовуватимуться для підкріплення стереотипу про українських злочинців. Це, у свою чергу, негативно позначиться на сприйнятті всієї української громади в Польщі.
Також це спричинило реакції в стилі "направити правопорушників на передову".
Наприклад, варшавський осередок партії "Конфедерація польської корони" висловив свою позицію щодо ситуації: "Найефективнішою підтримкою для України стане повернення їхніх чоловіків, які підлягають призову. Чому ми повинні брати на себе борги на майбутні покоління (мова йде про допомогу Україні - ЄП) та надавати їм допомогу, поки вони тут насолоджуються життям? Пане президенте, ми очікуємо на депортацію та на ваше вето стосовно законопроєкту про соціальне забезпечення українців".
Концепція, згідно з якою українці, які були вислані з Польщі, повинні потрапити на фронт, знайшла значну підтримку.
Міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек, коментуючи інциденти на стадіоні, заявив, що іноземців, які скоюють правопорушення в Польщі, слід депортувати якомога швидше.
Він додав, що планує обговорити це з генеральним прокурором України Русланом Кравченком, і зауважив: "Ми також знаємо про ситуацію, яка не є таємницею, - в Україні зараз дуже складний період і проблема з набором до армії".
Цікаво, що український посол у Польщі Василь Боднар підтримав позицію польської влади. Він категорично засудив дії учасників інциденту на концерті, зазначивши, що не може зрозуміти, чому українці вирішили відвідати захід, на якому звучать пісні російською мовою — мовою ворога, що веде агресивну війну проти України.
Посол підкреслив, що всі українці, які перебувають у Польщі, є гостями цієї країни і повинні дотримуватися місцевих законів, а також поважати традиції та культурні особливості польського суспільства. Він зазначив, що особи, які порушують ці норми, мають відповідати за свої дії відповідно до польського законодавства.
А ще дипломат застеріг, що такі випадки грають на руку російській пропаганді, шкодять двостороннім відносинам і створюють негативне тло для законослухняної більшості українців у Польщі. Він додав, що ситуація суперечить зусиллям з розвитку добросусідських відносин та вирішення чутливих історичних питань.
Однак найбільшу увагу привернули не бійки, піротехніка та хуліганство, а дії одного з учасників заходу, який під час концерту розгорнув червоно-чорний прапор із зображеним на ньому українським тризубом.
Хоча прапор цих кольорів мав різні значення в різних країнах на протязі історії, в Україні він почав використовуватися ще з початку XX століття. У Польщі ж цей стяг асоціюється переважно з Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією. (Примітка "ЄП": у даному варіанті з тризубом, цей символ не використовувався ОУН та УПА).
Для того щоб усвідомити, чому поляки так негативно реагують на появу червоно-чорного прапора у публічному просторі, важливо врахувати, що в польській історичній свідомості ОУН та УПА сприймаються як організації, які несли відповідальність за масові вбивства польських мирних жителів у Волині та Галичині під час Другої світової війни.
В польській історії ці події відомі як "Волинська різанина", а з 2016 року вони офіційно визнані "геноцидом" на законодавчому рівні. Останнім часом тема Волинської трагедії часто обговорюється у публічному та політичному дискурсах, ставши однією з найбільш проблематичних у польсько-українських стосунках. Особливо активно цю тему піднімають праві та націоналістичні групи в Польщі, які представлені такими політичними силами, як "Право і справедливість" (ПіС), "Конфедерація" та "Конфедерація польської корони".
Один із депутатів "ПіС", Даріуш Матецький, саме він привернув увагу до учасника концерту, який тримав червоно-чорний прапор.
На своїй сторінці у мережі Х, а також на спорідненій сторінці "Осередок моніторингу антиполонізму" він опублікував відповідне відео.
Політик заявив, що подасть заяву до прокуратури.
Він, зокрема, наполягає на відкритті кримінального провадження через "використання заборонених символів" та "пропагування тоталітарних ідей і розпалювання ворожнечі на основі національної приналежності" (позначка "ЄП": варто зазначити, що червоно-чорний прапор не є офіційно забороненим у Польщі).
Відомості про інцидент миттєво поширилися в соціальних мережах і медіа, супроводжуючись ворожими та іноді відверто агресивними висловлюваннями на адресу чоловіка, що розгорнув червоно-чорний стяг.
Досить оперативно інтернет-користувачі виявили профіль цього користувача, що носить ім'я Dmytrii.
Через декілька днів після події він виклав відеозапис, у якому, використовуючи ломані польські фрази та, здається, читаючи з тексту, пояснює, що "не мав на меті образити нікого" під час виступу. Він зазначив, що не усвідомлював, які почуття в Польщі викликає червоно-чорний прапор. Як стверджує один із присутніх на концерті, його жест був лише "знаком підтримки українським військовим".
Як підкреслює політична аналітикиня та фахівчиня з польсько-українських стосунків Ольга Попович, незалежно від особи Дмитра, його вчинки під час концерту були провокаційними та вигідними тим, хто має інтерес в розпалюванні антиукраїнських настроїв у Польщі. Це стосується польських правих радикалів, противників польсько-українського співробітництва, а також тих, хто виконує замовлення з Кремля, причому ці три групи іноді можуть перетинатися.
Схожу оцінку ситуації можна знайти в коментарях прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.
У своєму пості в соціальних мережах прем'єр-міністр зазначив: "З наближенням завершення війни в Україні Росія вживає всі можливі заходи, аби викликати розбрат між Києвом і Варшавою. Антипольські дії українців та підбурювання антиукраїнських настроїв у Польщі є частиною сценарію, що був продуманий Путіним, іноземними агентами та місцевими недалекоглядними особами. Це завжди одні й ті ж самі".
Невідомо, чи Дмитро постійно проживає у Польщі, чи приїхав до Варшави виключно на концерт. Також відкритим залишається питання, чи його дії були цілеспрямованою провокацією, чи, як він стверджує, сталися через незнання - та ситуацією вже скористались ті, хто прагне посилення польсько-української напруги.
Два дні після виступу Дмитро припинив користуватися своїми акаунтами в соцмережах і стер всі попередні пости з TikTok та Instagram. Проте, в Facebook в цей же час з'явилася нова сторінка з його ім'ям.
Схоже, що профіль лише нещодавно було активовано - перший запис, що можна побачити, датований 12 серпня.
На сторінці завантажені фото та відео Дмитра виключно з концерту Макса Коржа, а також фото Степана Бандери на тлі червоно-чорного прапора та інші зображення, образливі для поляків. Зокрема, творець або творці сторінки обігрують інцидент з пам'ятником Волинській трагедії у Домоставі, на постаменті якого нещодавно з'явився червоно-чорний прапор та напис, зроблений нібито кирилицею: "Слава УПА".
Як було зазначено раніше, депутат польського Сейму Даріуш Матецький планує подати (або вже подав) скаргу до прокуратури щодо "використання забороненої символіки" та "пропаганди тоталітарних ідей і розпалювання ненависті на основі національної приналежності".
Проте на сьогоднішній день червоно-чорний прапор у Польщі не вважається забороненим символом. Стаття 256 Кримінального кодексу Польщі, на яку посилається Матецький, зазначає, що "публічна пропаганда нацизму, комунізму, фашизму або інших тоталітарних режимів, а також розпалювання ненависті на основі національної, етнічної, расової, релігійної чи позаконфесійної приналежності караються позбавленням волі на термін до трьох років". Щодо ОУН, УПА та пов'язаної з ними символіки в цьому кодексі немає жодних згадок.
Хоча на даний момент обвинувачення проти політика не мають реальних шансів на успіх, це не виключає можливості змін у майбутньому. У кінці 2024 року до розгляду в Сеймі був представлений законопроєкт, що вносить зміни до Кримінального кодексу та закону про Інститут національної пам'яті Польщі. Депутати з партії "Право і справедливість", що є авторами цього проєкту, а також польські ЗМІ, охрестили його "законом про Волинську брехню". Запропоновані зміни передбачають кримінальну відповідальність за "пропаганду ідеології ОУН та УПА". Проте, проєкт навіть не зміг пройти перше читання — у лютому його було вирішено доопрацювати, і робота над ним зупинилася.
Однак інцидент з червоно-чорним прапором на концерті став приводом для Даріуша Малецького - до речі, одного зі співавторів того законопроєкту - нагадати про нього. Уже створено петицію з вимогою до спікера Сейму Шимона Головні негайно відновити розгляд законопроєкту.
Тема Волинської трагедії 1943 року становить одну з найскладніших і найсуперечливіших сторінок в історії українсько-польських взаємин.
У 2025 році польський Сейм прийняв закон, який встановлює нове державне свято - Національний день пам'яті поляків, які стали жертвами "геноциду, здійсненого ОУН і УПА". Це свято планується святкувати 11 липня. В Польщі з 2016 року в цей день вшановують пам'ять жертв Волинської трагедії, але новий закон підвищив статус цієї дати до рівня державного свята, що передбачає проведення більшої кількості меморіальних та освітніх заходів, присвячених подіям 1943 року.
Тема Волинської трагедії постійно присутня в польському політичному обговоренні, незалежно від того, йдеться про глорифікацію ОУН та УПА в Україні або ж про ексгумацію жертв цієї трагедії. Хоча процес вирішення останньої проблеми нарешті почав рухатися вперед, навколо неї все ще точаться спекуляції, іноді на основі відвертих фальсифікацій.
Про те, наскільки для частини польського суспільства тема Волинської трагедії є чутливою, свідчить хоча б ситуація навколо виступу посла України у Польщі Василя Боднара під час 82-ї річниці Волинської трагедії. Промова дипломата викликала обурення користувачів соцмереж через чутки, що нібито вона тривала всього декілька секунд. Хоча згодом виявилося, що це - маніпуляція, а Василь Боднар виступав значно довше, градус навколо теми не знижувався.
"Всі українці, які перебувають у Польщі та прагнуть благополуччя для України через підтримку польсько-українських відносин, повинні враховувати польський контекст. Хоча в Україні червоно-чорний прапор не асоціюється з антипольськими настроями і є символом сучасної боротьби України проти Росії, в Польщі ситуація виглядає інакше", - зазначає Ольга Попович.
Автор: Анастасія Верховецька.
портал "Наш вибір"
