Юридичні перешкоди для Росії: закриття Балтійського регіону та енергетичне угоду про перемир'я.
Після арешту кількох танкерів європейські країни нарешті планують вжити більш активних заходів для протидії нелегальному флоту Росії, зокрема, розглядають можливість закриття Балтійського моря. Які наслідки це може мати?
За міжнародними визначеннями, тіньовий флот є мережею суден, задіяних в обході нафтових санкцій проти РФ, ці кораблі часто не мають належного технічного стану та правового статусу. І саме ці судна тепер опинилися у зоні особливої уваги європейських морських адміністрацій.
Отже, Балтійське море все більше втрачає статус зручного маршруту для російських нафтових танкерів, які намагаються обійти міжнародні санкції. У 2024-2025 роках країни Європи перейшли від декларативних заяв до злагоджених правових заходів, що фактично ускладнює безперешкодний рух так званого тіньового флоту Росії в цьому регіоні.
Тут мова йде не про традиційну військову блокаду, а про правове "виштовхування" небезпечних і незаконних суден з одного з найуразливіших морських регіонів Європи.
Важливим моментом стало об'єднане висловлювання чотирнадцяти європейських держав, які знаходяться на узбережжі Балтійського та Північного морів. До складу цього альянсу входять Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція та, звісно, "королева морів" Велика Британія.
У документі прямо наголошується: усі судна, що здійснюють прохід цими водами, зобов'язані безумовно дотримуватися норм міжнародного морського права. У заяві окремо підкреслено, що танкери повинні мати дійсний прапор конкретної держави, володіти повним пакетом суднових документів, зокрема чинним страхуванням, а також відповідати базовим вимогам технічної та навігаційної безпеки.
Як зазначають уряди країн, які беруть участь у цій ініціативі, судна, що не відповідають встановленим критеріям, можуть бути визнані бездержавними, або ж stateless vessels. Це, в свою чергу, створює умови для їх перевірки, затримання або обмеження їхнього пересування в національних водах.
Чому саме Балтійське море? Цей регіон є одним із ключових маршрутів експорту російської нафти та нафтопродуктів. Саме тут активно працюють старі танкери з непрозорою структурою власності, часто змінюючи прапори, користуючись сумнівними страховими компаніями, вимикаючи або маніпулюючи навігаційними системами.
Крім того, країни Європи відкрито зазначають про зростаючі ризики для екологічної та навігаційної безпеки, а також про потенційні загрози для важливої морської інфраструктури. Тому посилення контролю розглядається як крок не лише для підтримки санкційного режиму, але й для захисту морських вод Європи.
Проте судна, що повною мірою відповідають міжнародним правовим нормам, все ще мають право на "невинний прохід" через Балтику. Обмеження не пов'язані з національною приналежністю, а стосуються систематичних порушень судноплавних правил.
Варто зазначити, що країни Європи свідомо відмовляються від використання терміна "блокада", а офіційно Балтійське море залишається доступним для міжнародного судноплавства. Однак на практиці для нелегального флоту вводиться жорсткий контроль, що суттєво зменшує економічну вигоду таких перевезень.
До речі, сама інформація про блокаду спирається на публікацію, розміщену на сайті міністерства транспорту Великобританії, пише Антикор.
Проте важливо підкреслити, що з цього тексту не випливає, що 14 європейських держав ухвалили рішення про захоплення суден, що належать до тіньового флоту. У документі міститься лише звернення до "міжнародної морської спільноти та національних органів влади" з проханням вжити заходів проти практик, коли судна змінюють свої прапори, вимикають транспондери, експлуатуються без документів, які визнаються в Європі, або порушують, на думку підписантів, інші правила.
У цьому документі чітко підкреслюється, що ці дії спираються на Конвенцію ООН з морського права (UNCLOS), яка надає державам право вживати заходів у відповідь на порушення безпеки, підробку документів або відсутність легітимного прапора.
Таким чином, обмеження мають не політичний, а правовий характер, що ускладнює для Росії можливість оскарження таких дій на міжнародному рівні.
В результаті Балтійське море не стало закритою територією, проте для російського тіньового флоту воно поступово перетворюється на небезпечний та майже непрохідний шлях. Європа наочно показує, що санкції можуть бути ефективними не лише завдяки заборонам, а й завдяки їх точному та суворому виконанню.
Росіяни, здається, поки що утримуються від коментарів, мовби заповнивши рота водою з Балтійського моря. Лише окремі шматочки обурення та гніву, що виникають у Кремлі, просочуються в інформаційний простір.
Деякі міжнародні джерела повідомляють, що критика щодо Москви зростала після кожного випадку захоплення танкерів, підозрюваних у порушенні санкцій. Наприклад, дії Франції проти танкеру Grinch у Середземному морі спричинили різку реакцію з боку Кремля. Як зазначає AP News, російський президент Володимир Путін раніше охарактеризував затримання танкеру Boracay як "піратський акт".
Проте в загальному росіяни знизили активність і стали більш стриманими у висловлюваннях. Деякі аналітики зазначають, що це явище може бути пов'язане з дедалі більшою рішучістю європейських країн у питаннях обмеження ресурсів для агресора в Балтійському регіоні.
Зростання тиску на Росію, безумовно, може частково пояснити виникнення слухів про так зване "енергетичне" тижневе перемир'я, яке вже підтвердив навіть президент США Дональд Трамп у своєму характерному стилі шоу.
Отже, це досить реалістична версія, на контрасті з самим фактом припинення вогню. Проте, вона все ще свідчить про повну безвихідь для Кремля.
Політолог Сергій Таран висловив цікаву думку щодо заяви Трампа, в якій він стверджує, що закликав Путіна зупинити атаки на Київ та інші українські міста, і що той, за його словами, погодився. Тепер, коли ця інформація стала публічною, Путін опинився в двозначній ситуації, і жоден з варіантів не є вигідним. Якщо він знову почне атаки на цивільну інфраструктуру України, це негативно вплине на репутацію Трампа, і американський лідер буде змушений реагувати. Його реакція не буде зумовлена настільки жорсткою позицією щодо Росії, скільки необхідністю продемонструвати свою рішучість перед виборцями, які незабаром обиратимуть нових кандидатів до Конгресу.
Якщо Росія не відновить свої військові дії, це продемонструє слабкість Путіна та його залежність від Трампа, який постане перед ним як більш вагомий авторитет, ніж "власні віддані прихильники, які закликають завдавати ударів по українських містах саме в морозний період", - зазначає експерт.
