Схована небезпека: хто в Польщі прагне відокремлення від ЄС і чи реальний Polexit?

Не варто недооцінювати наратив Polexit, навіть якщо спершу здається, що він не потрапляє на родючий ґрунт

Тема можливого виходу Польщі зі складу ЄС - так званого Polexit - не зникає з публічного простору цієї країни. Більш того, у польському суспільстві посилюються настрої, що ставлять під сумнів глибшу інтеграцію з Євросоюзом.

І це при тому, що за даними соцопитувань, лише незначна частина польського суспільства хоче виходу країни з Євросоюзу.

Однак паралельно з цим виявляється зростаюче невдоволення певними кроками Європейського Союзу, і популісти активно цим користуються.

Що ж зараз відбувається в Польщі? І чи дійсно є причини для занепокоєння щодо можливого виходу цієї країни з Європейського Союзу?

Чи не свідчать дискусії про Polexit про певну істеричність, характерну для польської політичної сцени?

Адже за результатами досліджень поляки твердо підтримують членство в ЄС. Зокрема, у січні 2026 року провідний дослідницький центр CBOS провів відповідне опитування. Як виявилося, 82% респондентів висловилися за те, щоб залишитися в ЄС, і лише 14% - проти цього.

Більше того, значна частина респондентів (25%) виступає за розширення інтеграційних процесів в межах Євросоюзу. Водночас майже така ж кількість опитаних підтримує зворотний підхід, що полягає у зміцненні позицій національних держав, що може призвести до зменшення співпраці між країнами. Ще близько третини учасників опитування віддають перевагу збереженню існуючого стану справ.

Проте основний індикатор вказує на те, що...

принаймні 8 із 10 поляків хочуть залишитися в ЄС.

Проте не все так просто. "Мене не переконують запевнення, що шлях до антиєвросоюзного перелому в Польщі ще далекий", - стверджує консерватор та колишній міністр з питань ЄС у попередньому уряді Польщі (тобто в уряді, сформованому партією "Право і справедливість") Конрад Шиманський. За його словами, проблемою є "повна беззахисність правиці перед антиєвропейським ресентиментом".

Про що йдеться? Дослідження, проведені компаніями Pollster та IBRIS, виявляють тривожну тенденцію: значна кількість громадян Польщі, від 20% до 25%, виступають проти Європейського Союзу. У той же час, число його прихильників, згідно з цими опитуваннями, складає приблизно дві третини населення країни.

Ці настрої виникають внаслідок потужних політичних емоцій і глибокої недовіри між різними частинами суспільства, що є віддзеркаленням традиційної поляризації в Польщі.

Простіше кажучи, більш відкрита й прогресивна частина громадян вимагає тісніших відносин із ліберальною Західною Європою (зокрема Німеччиною). Натомість консервативніша частина польського суспільства сприймає європейський лібералізм як загрозу, а також з великою недовірою ставиться до Брюсселя, Берліна та Києва.

Консервативне середовище виявляє тривогу щодо Росії, однак, якщо проаналізувати висловлювання його політичних та інтелектуальних авторитетів, стає очевидним, що найбільше негативних емоцій у них викликають саме німці та українці.

Прихильники європейського напрямку хвилюються, що їхні співгромадяни, які більше зосереджені на національних інтересах, можуть перешкоджати вибору західної цивілізації. Деякі події регулярно підтверджують ці тривоги.

Температура дискусії в суспільстві зростає завдяки двом ключовим політичним силам: центристській "Громадянській коаліції" та все більш праворадикальній "Право і справедливість".

І саме такого роду політичного протистояння варто очікувати у зв'язку з парламентськими виборами восени 2027 року: з одного боку - залякування Європейським Союзом, а з іншого - виходом із нього.

І це створює дедалі родючіший ґрунт, на якому в майбутньому може розігратися драма Polexit.

Сильна підтримка Євросоюзу в Польщі зумовлена, серед іншого, фінансовими можливостями та політичними симпатіями населення. Згідно з даними опитування CBOS, більш висока освіта, стабільні доходи та задоволеність матеріальним благополуччям сприяють позитивному ставленню до членства в ЄС.

Вихід з Європейського Союзу здебільшого підтримують жителі сільських районів. Натомість за перебування в ЄС виступають практично всі виборці, які ідентифікують себе з лівими політичними силами, а також 86% центристів.

А от серед людей із правими поглядами прихильники ЄС хоч і досі переважають, але їх уже тільки дві третини.

Як вказує аналітик центру Polityka Insight Войцех Шацький, серед партій, які, ймовірно, потраплять до наступного складу Сейму, лише одна - найправорадикальніша "Конфедерація польської корони" на чолі з Гжегожем Брауном - відкрито висловлює намір щодо виходу Польщі з Європейського Союзу.

"Ця тема не є основною метою партії, але час від часу вона піднімається. Я підозрюю, що таким чином вони прагнуть виділитися серед інших, продемонструвати свою унікальність та об'єднати виборців, які виступають за вихід з ЄС," - зазначає експерт з політики. Він також нагадає, що відповідно до дослідження CBOS, електорат Брауна в цьому питанні розділений приблизно порівну.

Геть інша ситуація у "Права і справедливості" - найбільшої опозиційної партії Польщі.

Політики з партії "ПіС" не закликають до виходу з Євросоюзу, проте активніше висловлюють критику на його адресу. Вони пропонують відмовитися від Європейського зеленого курсу та механізму торгівлі викидами, не дотримуватись торгових угод з країнами Південної Америки, а також не використовувати фінансування з програми SAFE.

Однак Пшемислав Чарнек, нещодавно обраний кандидатом "ПіС" на посаду прем'єра, є представником більш радикального крила партії. Раніше він погрожував, що якщо Євросоюз не слухатиме Варшави, то поляки можуть організувати референдум щодо виходу з ЄС.

Шацький прогнозує: така сліпа критика ЄС згідно з поточними політичними інтересами з великою ймовірністю веде "ПіС" до "полекзитних" гасел. Однак, за його оцінками, цього не станеться, поки партією керує Ярослав Качинський, який не готовий перетнути цей рубікон.

У відповідь на його відставку це політичне об'єднання може розділитися на дві фракції, одна з яких буде виступати за вихід з європейської спільноти.

Щодо "Конфедерації", її позиція є досить суперечливою.

"Я вважаю, що чимало представників цієї політичної сили можуть висловити вимогу про вихід з ЄС, але наразі вони утримуються від цього кроку. Адже 64% їхнього виборчого бази підтримують євроінтеграцію, тому подібні заяви не мають підстав", - зазначає Войцех Шацький.

Антиєвропейські гасла є частиною програми антисистемних партій, які активно залучають виборців, виступаючи не лише проти ЄС, але й проти німців, українців, екологічних перетворень та ліберальної демократії.

Brexit показав, що багаторічне паплюження Європейського Союзу приносить свої плоди.

Більше ніж п'ять років тому фахівці Європейської ради з міжнародних відносин (ЄРМВ) випустили звіт з виразною назвою "Консенсус поляків щодо питань Європи завершився".

Дослідники висловили занепокоєння щодо поверхневого євроентузіазму серед польського населення. Більше ніж половина опитаних вказали, що, незважаючи на угоди з ЄС, польські закони "іноді можуть мати пріоритет" над законодавством Євросоюзу. 37% респондентів вважають, що "польські цінності піддаються загрозі" в контексті Європейського Союзу, в той час як лише 30% висловили довіру до Європейської комісії.

Співавтор звіту Пйотр Бурас ще раніше, 2016 року, застерігав, що проєвросоюзний консенсус у польській політиці закінчився, натомість політики "ПіС" уже тоді більше говорили про загрози, аніж про можливості, які дає членство в ЄС.

"Приблизно одна третина поляків, за словами експерта, вважає себе прихильниками Європи, але в реальному житті їх позиції в багатьох питаннях виявляються протилежними."

Згідно з проведеними дослідженнями, позитивне ставлення громадян Польщі до Європейського Союзу переважно зумовлене прагматичними міркуваннями та вигодами, які вони отримують.

Згідно з останніми даними опитування CBOS, у цьому контексті часто підкреслюють відкриті кордони, шанси на працевлаштування в країнах Євросоюзу, фінансову підтримку з боку ЄС та розвиток інфраструктури в Польщі.

Подібні погляди виникають, зокрема, через те, що цю перспективу – переконання на користь Європейського Союзу через економічні вигоди – підтримують політики та громадські діячі, які виступають на користь євроінтеграції.

Інший проєвропейський наратив апелює до західного цивілізаційного вибору й страху перед Росією. Натомість набагато менше говорять про спільні цінності, традиції чи навіть європейську ідентичність, паралельну до польської.

Ті, хто виступає проти вступу до Європейського Союзу, акцентують увагу на захисті свого суверенітету, ідентичності та традицій. Ці питання викликають сильні емоції і стають особливо актуальними в умовах популістських трендів у політиці.

Це також підтримується поляризацією польського суспільства: якщо одні виступають за, то інші автоматично займають протилежну позицію.

А ізольована в бульбашці правих поглядів медійна аудиторія не має шансів, як пише Шиманський, уникнути "вульгаризованої, зведеної до рівня мему, нерідко відверто дезінформаційної антиєвропейської пропаганди".

* * * * *

На переконання Конрада Шиманського, в Польщі розчарування Євросоюзом викликане патерналізмом та зневажливим ставленням "старих" членів ЄС до держав Східної Європи.

"Цей комплекс має однакову силу в різних шарах суспільної думки. У ліберальних та лівих колах він іноді веде до надмірної політкоректності, тоді як у правих середовищах виявляється в тенденції до загострення риторики гідності з будь-якої нагоди", - пояснює він.

У відповідь на такі антиєвросоюзні випади ентузіасти спільноти з ліберального та лівого таборів обмежуються залякуванням (часом з істеричними нотками) наслідками виходу з ЄС. В першу чергу - фінансовими.

Однак створення європейського ентузіазму, заснованого лише на матеріальних вигодах, може виявитися джерелом розчарувань.

Ставлення польських громадян до Європейського Союзу може зазнати суттєвих змін у разі, якщо країна почне отримувати з європейського бюджету менше фінансів, ніж вносить, що є звичним у теперішній ситуації.

Це не обов'язково має бути пов'язано з інтеграцією України до Європейського Союзу. Польська економіка демонструє зростання, і країна може перейти з ролі отримувача фінансової допомоги до статусу донора.

Основний висновок з виходу Великої Британії з Європейського Союзу полягає в тому, що політичний егоїзм, маніпуляції, дезінформація, створення поляризації та емоційного напруження в суспільстві, а також нерозв'язані соціальні проблеми можуть надзвичайно швидко призвести до формування більшості, яка підтримає рішення про вихід з ЄС. Сьогодні більшість британців шкодують про цей крок.

Висновок такий: не варто недооцінювати наратив Polexte, навіть якщо спершу здається, що він не потрапляє на родючий ґрунт.

Автор: Агнешка Ліхнерович

журналістка з Польщі