Проросійський радикал прагне досягти влади. Ось що варто знати про президентські вибори в Румунії.

Чи є шанси на перемогу у проросійського радикала?

Це вже друга спроба обрати президента Румунії за кілька місяців. Результати попереднього голосування, яке відбулося 24 листопада минулого року, були анульовані Конституційним судом. У тому голосуванні несподівано лідирував ультраправий кандидат, що підтримує проросійські настрої, Келін Джорджеску.

Однак Конституційний суд Румунії анулював результати голосування, спираючись на інформацію з звіту спецслужб. У документі зазначалося, що під час кампанії Джорджеску були виявлені порушення, зокрема незаконна реклама і маніпуляції у TikTok, які призвели до штучного підвищення його популярності. Звіт також вказував на наявність російських гібридних атак, включаючи кібератаки та саботаж. Внаслідок цих дій рейтинг Джорджеску піднявся з 6,2% за два тижні до виборів до 22,94% за підсумками голосування.

28 лютого Джорджеску було затримано та усунено від участі в повторному першому турі виборів. Проте його місце зайняв інший кандидат з ультраправими поглядами.

Згідно з даними агрегатора опитувань EuropeElects.eu, на чолі рейтингу опинився ультраправий лідер "Альянсу за єдність румунів" (AUR) Джордже Сімеон, який отримав 29% голосів. Він зумів залучити підтримку прихильників Келіна Джорджеску після його усунення з політичної арени. Сіміон відомий своїми націоналістичними та євроскептичними поглядами, а також відкрито висловлює симпатію до Володимира Путіна. Він активно пропагує ідею об'єднання Румунії з Молдовою. Лідер AUR критикує традиційних румунських політиків, звинувачуючи їх у корупції та авторитаризмі. Сіміон позиціонує себе як захисник інтересів "народу" проти "глобалістської еліти" та зовнішнього втручання. Окрім цього, він висловлював намір повернути Україні Чернівці та Бессарабію, а також отримав статус персони нон-ґрата в Україні та Молдові.

На другому місці перед виборами з 22% підтримки опинилися Крін Антонеску та Нікушор Дан. Антонеску представляє "єдиного кандидата" від партій, що складають парламентську коаліцію: Соціал-демократичну, Національну ліберальну та Демократичний союз угорців Румунії. Він відстоює ліберальні та проєвропейські принципи, а також підтримує Україну. Проте, йому заважає невдоволення населення діями влади, яке прагне змін, а також нестача яскравої харизми.

Дан планує балотуватися в президенти як незалежний кандидат і наразі виконує обов'язки мера Бухареста. Він підкреслює, що Україні необхідно продовжувати міжнародну підтримку. Дан зарекомендував себе як політичний діяч, який активно бореться з корупцією і неефективним управлінням. Його успіхи на посаді мера столиці вже стали помітними, зокрема в модернізації інфраструктури та покращенні прозорості бюджетних витрат. Проте, варто зазначити, що його позиції в сільських районах та малих містах залишаються слабкими.

Додатково, він позбавлений партійної організації, здатної залучити виборців на загальнонаціональному рівні. Крім того, Дан відмовляється від популістських висловлювань, що робить його менш привабливим для протестного електорату, який схиляється до Сіміона.

В опозиційних кандидатів Віктора Понти та Елени Ласконі спостерігається також значна підтримка - 12% та 7% відповідно. Хоча їм не вдасться здобути перемогу, голоси, які вони отримають, можуть суттєво вплинути на результати другого туру виборів.

Ні один з претендентів не здобув достатньо голосів для того, щоб виграти вже в першому турі виборів. Таким чином, з великою ймовірністю до другого туру можуть потрапити Сіміон, Антонеску або Дан. За даними соціологічних прогнозів, проведених агентством MKO, у другому турі Сіміон поступається Антонеску з показниками 33% проти 31%, а також Дану з результатом 35% проти 31%.

У другому турі більшість виборців заявляють про підтримку будь-якого проєвропейського кандидата, аби не допустити до влади радикала. Однак на ситуацію може вплинути явка. Виборці Сіміона мають високу мотивацію голосувати. Мотив "страху перед радикалом" також стимулюватиме частину поміркованих проєвропейських виборців прийти на дільниці.

Проте, існують певні нюанси, враховуючи вразливості Антонеску та Дана. Крім того, залишається питання, наскільки ефективно румунські спецслужби змогли протидіяти російському впливу на вибори, який став підтримкою для радикала під час минулорічних виборів.