Благаючи про відхід з життя, він знайшов нову мету: історія ветерана без кінцівок, який стає наставником для молодих курсантів.

Під час війни він отримав поранення, внаслідок якого втратив обидві ноги. Але тепер, використовуючи свій бойовий досвід, він ділиться знаннями з молодим поколінням, і це стало для нього джерелом нових життєвих сенсів. Це історія Марка Кондратюка з Одеси. Далі ми розповімо про те, як ветеран російсько-української війни знайшов роботу в університеті внутрішніх справ та які предмети викладає там.

Ми повинні продовжувати боротьбу. Коли наш магазин вичерпується, ми завершуємо його використання, трохи нахиляємо зброю для зручності, виймаємо новий магазин, вставляємо його, заряджаємо і знову вступаємо в бій. Зрозуміло?

У минулому боєць 79-ї бригади десантно-штурмових військ Марк Кондратюк проводить навчання для курсантів Одеського державного університету внутрішніх справ. Це заняття присвячені тактико-спеціальній підготовці. Майбутні поліцейські отримують практичний досвід у поводженні зі зброєю, її перезарядці, груповому пересуванню та стрільбі з різних позицій.

Ти займаєш праву фланг, а ти - лівий. Зрозуміло? Ворог знаходиться справа! Ось так буде краще.

На фронт чоловік вирушив в перші дні великого вторгнення, вирішивши повернутися з Польщі, де працював на той час. У військовій службі він виконував обов'язки бойового медика та кулеметника. Три роки тому, під Мар'їнкою в Донецькій області, він отримав серйозне поранення. Під час обстрілу позицій ворожим танком снаряд відірвав обидві його ноги та поранив одну з рук.

Марк Кондратюк, викладач кафедри професійних і спеціальних дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ:

Я вже не мав сил ані кричати, ані кликати на допомогу. Просто вийшов з бліндажа, наклав турнікети на праву ногу і руку, сподіваючись на швидке і безболісне завершення. Але мій командир, Валентин Шилов, за що я йому безмежно вдячний, прибіг до мене. Я благав його закінчити мої страждання, але він не зважив на мої слова і врятував мені життя.

Сорок шість хірургічних втручань, тривала реабілітація, і процес лікування триває досі. Проте, незважаючи на всі труднощі, чоловік знайшов в собі сили і почав працювати викладачем в університеті.

Я найбільше боявся втратити свою значущість: не приносити користі ні рідним, ні суспільству, ані навіть собі. І саме в цій ідеї я знайшов своє місце. Викладаючи та ділячись своїм досвідом і знаннями, я відчуваю, що це дійсно наповнює моє життя сенсом. Зараз моя родина та моя професійна діяльність стали основою, що підтримує мій емоційний стан.

Курсанти своєю чергою із задоволенням відвідують лекції ветерана. Мовляв, викладає як товаришам: іноді з гумором, іноді суворо, але завжди зрозуміло й на прикладах, які траплялися безпосередньо на полі бою.

Даниїл Хілобок, курсант Одеського державного університету внутрішніх справ:

Методи, які використовують військові, значно відрізняються від тих, що нас навчають цивільні викладачі або інструктори, які служили в спецпідрозділах у мирний час. Тому досвід таких фахівців є надзвичайно важливим для розуміння того, як правильно реагувати в стресових ситуаціях, на відміну від звичних умов цивільного життя, в яких ми перебуваємо.

Марк обіймає посаду викладача вже півтора року і також проводить заняття з основ домедичної допомоги. Він навчає курсантів, як правильно накладати турнікет, зупиняти сильні кровотечі та робити штучне дихання, акцентуючи увагу на швидкості та точності виконання цих важливих навичок.

Марк Кондратюк, викладач кафедри професійних і спеціальних дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ:

Знання, які ти можеш застосувати на практиці, насамперед мають бути повністю відшліфовані до ідеалу: одна помилка, одна якась запинка або десь щось забув - і це може коштувати життя.

Загалом в університеті працевлаштовано тридцять п'ять ветеранів російсько-української війни. Вони й на викладацьких посадах, і в адміністративному секторі. У виші кажуть: з одного боку це підтримка захисників, а з іншого - продумана кадрова політика, адже ветерани - відповідальні працівники.

Вадим Підгородинський, заступник ректора Одеського державного університету внутрішніх справ:

Ви знаєте, це люди, на яких можна і потрібно рівнятися: вони своїм прикладом показують, як потрібно працювати, вони швидко орієнтуються в питаннях і завданнях, які ми їм ставимо, у них така присутня командна робота - і вони виконують цю роботу на високу оцінку

Це вже приносить конкретні результати. Нещодавно, під час великої повені в Одесі, четвертокурсник університету зміг урятувати людей. І все це завдяки знанням, які він здобув на лекціях від ветерана війни Марка Кондратюка.