Радикальна невизначеність: стратегія Трампа стала шоком для Путіна -- The Telegraph

Коли Дональд Трамп рік тому вдруге здобув президентський пост у США, він запевнив своїх прихильників, що країна вступає в "золоту епоху". Проте, на фоні ейфорії від перемоги, світові експерти та скептики попереджали, що для Європи та інших союзників Америки його повернення до влади може призвести до небезпечного періоду невизначеності та загроз. Про це пише ТСН, з посиланням на Контракти.UA.

Протягом багатьох місяців передвиборча риторика Трампа створювала похмуру картину його намірів щодо традиційних союзників США. Він заявляв, що якщо інші країни НАТО не підвищать свої військові витрати, то США можуть відмовитися від своїх зобов'язань щодо їхнього захисту, що, за словами ЗМІ, може дати зелене світло Росії для дій на свій розсуд.

Він запевнив, що зможе завершити конфлікт в Україні за добу, що викликало побоювання, що Сполучені Штати можуть об'єднатися з кремлівським лідером Путіним, щоб примусити президента Володимира Зеленського прийняти умови Росії, обравши капітуляцію як найшвидший шлях до миру. Це також може дати Ізраїлю широкі можливості для дій у Газі.

Впроваджуючи суворі тарифи, Трамп міг би запалити конфлікт між США і Китаєм, створюючи ризик неконтрольованої ескалації напруженості між цими двома державами Тихоокеанського регіону. Проте, після року обговорень і емоцій, насправді жоден із тих загрозливих сценаріїв, пов'язаних із трампістським підходом, не реалізувався, як зазначається у статті. Трамп продемонстрував здатність досягати конкретних успіхів у сфері міжнародних відносин.

Невизначеність здатна діяти в обох напрямках. Постійно підтримуючи всіх у стані нестабільності, Трамп може також переконати агресора в тому, що наслідки спроби протестувати США занадто непередбачувані, щоб брати на себе ризик.

Якщо говорити про стиль зовнішньої політики Трампа, то його можна охарактеризувати як метод радикальної невизначеності. Штовхаючи як союзників, так і опонентів до постійної гри в здогадки – чи це просто риторика, чи реальні наміри, – Трамп намагається встановити контроль над їхніми діями.

Ніхто не пережив цю ситуацію так глибоко, як президент України Володимир Зеленський, який у лютому став свідком гніву Трампа в Овальному кабінеті. США на певний час зупинили обмін розвідувальною інформацією та постачання зброї, очевидно, прагнучи зламати волю Зеленського і змусити його здатися перед Путіним.

Проте до вересня Трамп кардинально змінив свою позицію, оголосивши, що Україна не лише здатна відстояти свою незалежність від російської агресії, але й може повернути під свій контроль всі захоплені території, "відновивши Україну в її первісному вигляді".

Якщо Путін вважав, що він якимось чином уникає правил радикальної невизначеності або має особливе розуміння процесу ухвалення рішень Трампом, то останні події стали для нього серйозним шоком, повідомляють засоби масової інформації. 22 жовтня Трамп несподівано скасував запланований саміт із Путіним і вживає заходів для обмеження нафтових доходів Росії, запроваджуючи санкції, які завдають серйозного удару по "Роснефти" та "Лукойлу".

На тлі всіх зигзагів, політика Трампа щодо України, схоже, набула кількох послідовних ниток: Америка не дозволить Росії просто виграти, але Конгрес також не проситиме схвалити нові багатомільярдні пакети допомоги. Трамп очікуватиме, що Європа візьме на себе левову частку витрат на підтримку України; будь-яка американська зброя не буде подарована, а буде продана Києву на комерційних умовах.

В той же час новітні санкції свідчать про те, що Трамп готовий здійснювати на Росію більш жорсткі економічні заходи, ніж будь-коли раніше це робив Байден.

"Трамп усвідомив, що не може допустити поразки України, адже це може призвести до покладення відповідальності на нього. Він докладає всіх зусиль, аби максимізувати тиск на європейські країни з метою заповнити фінансові прогалини," – зазначив екс-міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант, який працював з Трампом під час його першого терміна.

Оскільки Україна є другою за величиною країною в Європі після Росії, немає підстав сумніватися в тому, що європейські уряди візьмуть на себе значну частину витрат на підтримку Зеленського. Тому, ймовірно, Трамп не уникне України чи будь-якої іншої міжнародної кризи в найближчому майбутньому.

Згідно з повідомленнями, за минулий рік Трамп, ймовірно, навіть посилив НАТО, створивши тиск на європейських партнерів і змусивши їх збільшити витрати на власну оборону. Він завдав удару по ключових джерелах фінансування Путіна, чого адміністрація Байдена не робила, запровадивши санкції США проти двох найбільших російських нафтових гігантів – "Роснефти" та "Лукойлу".

Щоб усвідомити масштаб трансформації НАТО, журналісти пропонують пригадати, що коли Путін уперше вторгся в Україну у 2014 році, лише два європейські союзники -- Велика Британія та Греція -- витрачали на оборону понад 2% ВВП. Навіть коли Путін почав повномасштабний наступ вісім років по тому, 2022 року, лише шість європейських держав виконували цільовий показник у 2%.

У цьому році всі 32 держави-члени НАТО досягнуть зазначеного рівня витрат на оборону, а п’ять європейських країн — Польща, Естонія, Латвія, Литва та Норвегія — перевищать його, витративши на оборону (у відсотках від ВВП) більше, ніж Сполучені Штати.

"Протверезлива правда полягає в тому, що навіть однієї лише агресії Путіна було б недостатньо, щоб розвернути "супертанкер" європейських оборонних витрат -- для цього також знадобилися погрози Трампа покинути альянс", -- ідеться в матеріалі.

На саміті НАТО, що відбувся в Гаазі в червні, Трампу вдалося переконати партнерів збільшити свої оборонні витрати до значно вищого рівня — 3,5% від ВВП, додатково включивши ще 1,5% для покриття витрат на інфраструктуру національної безпеки. У відповідь на це зобов'язання Трамп погодився підтвердити "непохитну прихильність колективній обороні", закріпленій у статті 5 угоди, згідно з якою напад на одного з членів є нападом на всіх.

Саме з цієї причини сьогодні Путін зіткнувся з Європою, яка переозброюється швидше, ніж багато хто міг би уявити лише три роки тому. Тим часом Трамп офіційно заявив про готовність Сполучених Штатів захищати своїх союзників. Принаймні теоретично, це досягнення має зробити Європу більш безпечною.

Нагадаємо, раніше експерт із близькосхідних справ Кон Кофлін у своїй статті для видання The Telegraph припустив, що зустріч президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном може посприяти прориву в його зусиллях щодо припинення війни в Україні. За його словами, найбільше сприяє можливості Кремля продовжувати війну готовність Китаю закуповувати великі обсяги російської нафти, незважаючи на західні санкції.