Ракетна атака на територію України: які цілі переслідує Путін та чому столиці вдалося уникнути ракетних ударів.
Військовий аналітик розкрив цілі, яких намагається досягти російський лідер, та надав рекомендації щодо ефективних способів протидії його діям.
Україна пережила черговий комбінований повітряний удар росіян. Ворог вдарив ракетами з повітря, моря та суші по мирних українських містах, вкотре продемонструвавши, якого саме миру він прагне.
Військовий аналітик Ігор Романенко зазначає, що Росія заздалегідь здійснювала підготовку до проведення комплексної атаки на Україну, акумулюючи потрібні ресурси та сили для авіаційного наступу.
"Основною метою цього комбінованого удару є посилення тиску на Україну. На жаль, така стратегія є частиною плану Путіна. Для реалізації цього замислу противник накопичував засоби повітряного нападу, в той час як тероризував українські міста більш економічними ударними дронами, збільшивши їх кількість з 150 до 200 одиниць. Очікується, що до літа вони зможуть запускати до 500 безпілотників щодня. Особливістю цього повітряного наступу є додавання ракетного елемента – ворог використовував ракети різних типів, що запускаються з повітря, землі та моря. Основними цілями противника стали наші енергетичні та військові об'єкти", - зазначає Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генштабу (2006-2010 рр.), в інтерв'ю ТСН.ua.
На думку фахівця, цього разу Російська Федерація здійснила атаки на об'єкти газодобувної галузі України.
Путін ставить перед своїми підлеглими завдання максимально знизити енергетичний потенціал України. Саме тому ракетні удари спрямовані на ці об'єкти, оскільки їхня робота безпосередньо впливає на функціонування нашого військово-промислового комплексу, що, очевидно, викликає тривогу у російського лідера. Диктатор відчуває тиск часу і тому діє з великою поспіхом. Наразі активно обговорюється можливість того, що наші союзники зможуть сприяти призупиненню бойових дій у повітряному та морському просторі, принаймні на місяць. Європа налаштована рішуче, і, здається, Трамп теж виявляє інтерес до цього питання. Проте наскільки це можливо — покаже час. Адже за три роки конфлікту ми навчилися довіряти лише конкретним діям, а не порожнім обіцянкам, - зазначає Ігор Романенко.
Експерт вважає, що це великий крок вперед, оскільки Європа нарешті вирішила створити орган, відповідальний за управління силами безпеки, які будуть, зокрема, контролювати повітряний простір над континентом і надавати підтримку Україні.
Цікаво, що два роки тому канцлер Німеччини Олаф Шольц висловлював думку про необхідність створення системи протиповітряної оборони для Європи. Його пропозицію підтримали представники близько півтора десятка країн, проте на той момент це залишалося лише концепцією.
"Звісно, що нам важливіша не ідея, а її реалізація. Можна сказати, що європейці у цьому питанні значно просунулися, якщо вже планують виділяти на це кошти. Вже є ухвалення певних рішень, а на наступний понеділок заплановано зібрати начальників генеральних штабів європейських держав для обговорення цього питання. Це вже свідчить про серйозність намірів. Дуже рішучі у цьому питанні французи, британці - готові зайти зі своїми винищувачами, навіть Швейцарія пропонує 200 своїх військових. Гадаю, що формування органу управління, який би керував європейськими силами безпеки - це дуже серйозний крок", - зазначає Ігор Романенко.
До речі, про ймовірність зупинки військових дій у повітряному просторі та на воді можна судити за неймовірною активністю російських сил на суші.
"Путін відчайдушно намагається просунутись чим далі на сході України. Зараз він кидає на поле бою всі наявні резерви і подекуди навіть робить це з коліс. Він хоче захопити чим більше важливих українських територій, особливо це стосується чотирьох областей України, які він вписав до свої конституції. Якщо це не вдасться, то буде намагатися витіснити наші підрозділи з Курщини, а також можливо намагатиметься загарбати ще дві області Сумську та Дніпропетровську. Все це не заважає Путіну готуватися до можливого виходу на перемовин про перемир'я та параду у Москві, як суто політичний захід", - додає генерал-лейтенант.
Експерт зазначає, що цього разу противник не здійснив ракетний обстріл на Київ. Варто відзначити, що це вже другий випадок поспіль, коли російські ракети націлюються на інші області України.
Київ та його околиці щовечора піддаються перевірці з боку ворога за допомогою ударних безпілотників. Цього разу російські ракети були спрямовані на енергетичні та військові об'єкти в Полтаві, Одесі, Тернополі та Івано-Франківську. Вирішивши, що наразі завдавати ударів по Києву йому не вигідно, Путін намагається зображати себе як великого миротворця. Крім того, його можливості для таких атак є обмеженими. Йому надають певні дані про цілі, а потім він самостійно формує стратегію, після чого військові розробляють маршрути для ракетних обстрілів. Таким чином, все відбувається відповідно до визначених цілей з огляду на поточну воєнно-політичну ситуацію, що й пояснює, чому цього разу Київ уникнув ракетних ударів, - зазначає Ігор Романенко.
Військовий аналітик зауважує, що противник не зупинить своїх повітряних наступів, поки не відчує на собі тиску. Тому важливо бути готовими до найпохмуріших сценаріїв - їх можливого повторення.
"Ми маємо бути готовими до різних сценаріїв і готуватися до найгіршого, а саме, що комбіновані ракетні удари можливі у найближчій перспективі, як було минулої ночі. Але я б радив не втрачати оптимізму. Якщо європейцям вдасться на місяць припинити удари з неба, то всі сторони будуть зобов'язані цього дотримуватися. Але наскільки може бути реалістичним такий сценарій - важко сказати, знаючи брехливу натуру росіян. Шанси є, але як буде насправді, найближчим часом побачимо", - підсумовує Ігор Романенко.
