Режим Ассада зруйновано - які подальші перспективи для Сирії?
Сирійська опозиція 8 грудня увійшла до столиці Сирії Дамаска і проголосила падіння режиму Башара Асада. Сам диктатор втік з країни. Що тепер буде з Сирією і як події, що там відбуваються, можуть вплинути на сусідні країни.
Все почалося 27 листопада, коли озброєні угруповання опозиції здійснили масштабний наступ на позиції сирійської армії в Алеппо та Ідлібі. До 7 грудня вони захопили кілька важливих міст, серед яких були Алеппо, Хама, Дераа та Хомс. 8 грудня опозиційні сили увійшли до Дамаска, де урядові війська залишили місто. Президент Сирії Башар Асад залишив свою посаду та покинув країну, а глава уряду аль-Джалялі висловив готовність передати владу в мирному порядку.
Згідно з інформацією, наданою російськими засобами масової інформації, Асад втік до Москви, де йому надали політичний притулок. Це ознаменувало завершення більш ніж 50-річного правління династії Асадів та стало важливим моментом у розвитку громадянської війни, яка триває в Сирії з 2011 року.
"Операцію повстанців недооцінили. Судячи з деяких переговорів, початковий наступ мав відбутися в жовтні, але його зупинила Туреччина. Цього разу рішення ймовірно не узгоджували з Анкарою, принаймні протягом перших трьох днів. Падіння Асада - це суміш корупції, невдалого командування і контролю - армія не була готова до наступу Хаят Тахрір аш-Шам", - пояснив дослідник тероризму у Центральній та Південно-Східній Азії Павел Войцік у розмові з Суспільним.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Газі аль-Джалялі в інтерв'ю Sky News Arabia охарактеризував ситуацію в Дамаску як "стабільну". Він зазначив, що населення Сирії втомилося, а майбутнє армії залежить від вибору нового керівництва. Аль-Джалялі також повідомив, що Башар Асад ухвалював рішення у сфері зовнішньої політики без консультацій з урядом. Прем'єр підкреслив, що нова політична сила, яка прийде до влади, формуватиме зовнішню політику країни.
Прем'єр-міністр акцентував увагу на тому, що ключовим завданням на даний момент є "посилення безпеки" в країні, підкресливши, що сирійці втомилися від багаторічних конфліктів. Він також підтвердив, що ситуація в Дамаску на даний момент є стабільною. Більшість членів уряду продовжують працювати з власних кабінетів, а уряд готовий надати всі необхідні документи для забезпечення швидкого та безперешкодного переходу. Щодо майбутнього армії, аль-Джалялі зазначив, що це питання буде залежати від нового командування.
Туреччина висловила готовність підтримати Сирію в період переходу після відставки Башара Асада. Відповідно до отриманої інформації, Анкара визначила три ключові пріоритети: формування нової Сирії, протидію терористичній організації РПК та її сирійському підрозділу, відомому як "Сили народної самооборони", а також сприяння поверненню сирійських біженців на рідні землі. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ Туреччини, на території країни наразі проживають 2,9 мільйона сирійських громадян.
Півроку тому сирійські повстанці сповістили Туреччину про свої наміри знищити режим Асада. Туреччина виявила підтримку цим планам, проте офіційно не надала допомоги у військовій операції. Тим часом, Росія звернулася до Туреччини з проханням про допомогу в безпечному виведенні своїх військових з території Сирії, залишаючи лише військово-морську базу в Тартусі та авіабазу в Хмеймімі.
За інформацією Financial Times, наразі найбільша інтрига полягає в тому, яким чином повстанські групи в Сирії розподілять між собою владу, адже їх існує чимало.
Головні з цих угрупувань створені в 2017 році, - Сирійська національна армія, яка об'єднує десятки фракцій з різними ідеологіями, та Сирійські демократичні сили - коаліція переважно курдських бойовиків разом з арабами та іншими етнічними групами, що діє під керівництвом курдських Загонів народної оборони. Деякі з цих угрупувань раніше навіть ворогували між собою.
Ще одне важливе питання, яке вплине на майбутнє Сирії - це те, яким чином нова влада планує відновити економіку, що зазнала серйозних руйнувань через тривалу війну.
"Економічний консультант Центру досліджень Джусура Халіда Аль Теркаві зазначає: 'За умови сприятливого політичного клімату та стабілізації державних інститутів, наступні десять років зусиль можуть суттєво поліпшити економічну ситуацію, досягнувши значно кращих показників, ніж у 2011 році'."
Ще один важливий аспект, що вплине на процес відновлення Сирії, - це її територіальна фрагментація, яка виникла внаслідок контролю різних сил під час конфлікту. Крім того, ряд регіонів є складними та економічно значущими. Зокрема, існує безліч питань щодо майбутнього муніципалітету Дейр-ез-Зор на сході країни, що відіграє критичну роль через свої запаси газу та нафти. Ця територія наразі знаходиться під контролем Сирійських демократичних сил, в яких провідну роль відіграє курдське ополчення, підтримуване Сполученими Штатами.
Світова спільнота відреагувала на події, що мали місце в Сирії. Зокрема, президент США Джо Байден охарактеризував падіння Асада як "вияв справедливості" та "історичний шанс для багатостраждального народу Сирії".
Для Росії падіння режиму Асада може призвести до зниження її здатності демонструвати силу в регіоні, що, в свою чергу, зменшить амбіції країни стати великою державою. Таку думку висловив Р. Кларк Купер, старший науковий співробітник Scowcroft Middle East Security Initiative, повідомляє Суспільне. Він підкреслив, що Росія може втратити свої військово-морську та авіаційні бази в Сирії, що, на його думку, позбавить Москву важливих важелів впливу в цій частині Середземного моря.
Тим часом у ГУР повідомили, що російська армія виводить бойові кораблі з бази у місті Тартус та перекидає залишки озброєнь та військової техніки з авіабази у Хмемімі.
Іран, як ключовий партнер режиму Асада, сприймав Сирію як платформу для розширення свого регіонального впливу, що намагався реалізувати через проксі-групи, такі як "Хезболла". Проте сьогодні Іран опинився в непростій ситуації. Його сили не достатні для ведення переговорів із Білим домом, але не виключено, що він може спробувати обрати альтернативний шлях – шлях військових дій.
Ізраїль також не залишився осторонь від подій, що розгортаються в Сирії. Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу, відвідавши кордон із Сирією незабаром після захоплення Дамаска повстанцями, заявив, що падіння режиму Асада стало можливим завдяки ударам ЦАХАЛ по іранським та "Хезболлі" позиціям у країні. Він також анонсував розгортання ЦАХАЛ у "буферній зоні" на Голанських висотах, які формально вважаються сирійською територією, але на які претендує Ізраїль.
Туреччина отримала свої вигоди, що надасть їй можливість впливати на економічні, дипломатичні та військові аспекти процесу стабілізації та відновлення.
