"Рішення, продиктовані емоціями". Як воєнний стан посилив політичну кризу в Південній Кореї.

Військовий стан на шість годин: стислий огляд подій.

Вчора пізно ввечері відбулися неочікувані події. У екстреній заяві, зробленій близько 22:30 за місцевим часом, президент Юн оголосив про введення воєнного стану. Він звинуватив провідну опозиційну силу — Демократичну партію — у підтримці Північної Кореї та в антидержавній діяльності.

Ця політична сила володіє більшістю в парламенті, маючи 170 голосів із 300, і перешкоджає урядовим ініціативам щодо бюджету на 2025 рік, вимагаючи відставки прокурорів та важливих міністрів.

Президент має конституційне право оголошувати воєнний стан у випадку надзвичайних обставин. Проте заява, зроблена вчора, справила враження, немов вибух бомби. У країні з потужними традиціями свободи слова, указ Юна заборонив би будь-яку політичну активність, включаючи демонстрації, мітинги та діяльність політичних партій. Крім того, він заборонив би "заперечення принципів вільної демократії або спроби підривної діяльності", "маніпуляції із громадською думкою", а також запровадив би цензуру в південнокорейських ЗМІ.

Детальніше про це можна дізнатися з матеріалу "Хаос у Сеулі: що коїться в Південній Кореї та причини введення воєнного стану".

Фото: президент Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан, але через шість годин скасував указ (Getty Images)

Невдовзі після цих подій лідер демократів Лі Чже Мен закликав людей зібратися біля парламенту (Національних зборів). Після цього законодавці, пробираючись крізь ряди солдатів, увійшли до будівлі, де під час надзвичайної сесії одностайно ухвалили рішення про скасування воєнного стану. Відповідно до конституційних норм, президент зобов'язаний підкоритися цьому рішенню.

Щоб виступити проти Юна, об'єдналися усі політичні блоки. Включно з членами його партії "Сила народу" (108 мандатів з 300"), а її лідер Хан Дон Хун вибачився перед народом і вимагав пояснень.

О приблизно 04:30 Юн оголосив про намір скасувати указ, що стосується воєнного стану, та вивести військових з парламенту. Проте він знову виступив із звинуваченнями на адресу Демократичної партії, звинувативши її у саботажі урядових ініціатив, а також закликав зупинити "маніпуляції в законодавстві".

Невдовзі після цього уряд Юна скасував режим воєнного стану. Опозиційні сили оголосили про намір провести розслідування дій президента та попередили про можливість ініціювання імпічменту, а також висунення звинувачень у державній зраді.

Протягом останніх кількох місяців Південна Корея опинилася в політичній кризі. На парламентських виборах у квітні опозиційні сили здобули більшість голосів. Ці вибори сприймалися як оцінка діяльності діючого президента, чия популярність різко знизилася після ряду скандалів, що виникли з моменту його інаугурації в 2022 році.

Консерватор Юн має численні розбіжності з опозиційними силами стосовно різних аспектів своєї політики. Він домагався прийняття законодавчих ініціатив, щоб реалізувати свої передвиборчі обіцянки, пов’язані зі зменшенням податкового тягаря та спрощенням регуляцій для підприємств.

У свою чергу опозиція хоче оголосити імпічмент низці урядових осіб, включаючи голову наглядового органу за мовленням, головного державного аудитора та кількох прокурорів. Прокурорами незадоволені, оскільки ті не звинуватили дружину Юну, яка була втягнута в скандал з корупцією та маніпулювання акціями.

Зображення: голова опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мен (фото: Getty Images)

Окрім цього, опозиційні сили виступили з ініціативою скоротити бюджетні витрати на наступний рік. Юн сприйняв це як загрозу державності і через введення воєнного стану прагнув "встановити порядок". Але в результаті лише поглибив політичну нестабільність.

Сьогодні шість опозиційних політичних сил внесли до парламенту проект закону про імпічмент президента. "Цю ініціативу потрібно обговорити перед голосуванням, яке ймовірно відбудеться в п'ятницю", - повідомив депутат від Демократичної партії Кім Йон Мін.

Очікується, що представлять законопроект на пленарному засіданні у четвер, а голосування призначать на п'ятницю чи суботу. Щоб оголосити імпічмент, потрібна підтримка понад двох третин із 300 членів Національних зборів. Тобто щонайменше 201 голос. Якщо рішення схвалять, відбудеться розгляд у Конституційному суді, де потрібна підтримка шести з дев'яти суддів.

Протягом цього часу Юна буде відсторонено від президентських повноважень. Не виключено, що процес затягнеться на кілька місяців. Повноваження перейдуть до прем'єра Хан Док Су.

Президент Юн вже не вперше опиняється під тиском закликів до імпічменту. У країні постійно проходять акції протесту з вимогами його відставки, а відповідні петиції збирають сотні тисяч підписів. Проте наразі його позиція на посаді дійсно опинилася під загрозою.

Як повідомила його канцелярія, керівник апарату Юна та понад десяток чиновників подали у відставку. За кілька годин про відставку оголосив міністр оборони Кім Йон Хен.

"Я готовий взяти на себе всю відповідальність за будь-які події, що стосуються воєнного стану, і хочу висловити свою вдячність президентові", - сказав він.

Зображення: Міністр оборони Кім Йон Хен взяв на себе всю відповідальність і вирішив піти у відставку (Getty Images)

За його словами, він особисто рекомендував Юну ввести режим воєнного стану. Міністр також підкреслив, що всі військові, які брали участь у виконанні заходів, діяли відповідно до його наказів, тому їх не варто переслідувати.

Тим часом на вулицях Сеула продовжуються мітинги. Тисячі протестувальників вийшли з плакатами із закликами до відставки президента. Протести очолив лідер Демократичної партії Лі Чже Мен, його прихильники проводять акцію біля будівлі Національних зборів.

На даний момент у Сеулі панує більш спокійна обстановка в порівнянні з нічними подіями вчора. Проте прогнозують, що на заклики Мена приєднатися до протестів можуть відреагувати до 30 тисяч осіб.

Фото: протести у Сеулі з вимогою відставки президента (Getty Images)

Найбільша профспілка Hyundai Motor в Україні вирішила провести чотиригодинний страйк завтра та післязавтра. Цей захід відбудеться, якщо Юн не подасть у відставку за власним бажанням.

Південна Корея є яскравою демократією з 1980-х років із правом на протести, свободою слова, чесними виборами та мирною передачею влади. Тому воєнний стан став шоком у сучасну епоху, коли вона стала великим експортером та культурним центром, частково завдяки популярності музики K-pop та кіно K-drama. Але в країни темне політичне минуле.

Протягом тривалого періоду холодної війни в країні домінували авторитарні режими, які використовували воєнний стан як засіб для збереження контролю над політичною ситуацією. Останній такий випадок стався в 1980 році. Лише в 1988 році Південна Корея змогла провести президентські вибори, що відповідали стандартам свободи. Спогади про правління диктаторів все ще актуальні, тому нинішні протестувальники активно виступають проти зловживань зі сторони влади.

За словами Артура Харитонова, президента громадської організації "Ліберально-демократична Ліга України", поточну ситуацію важко вважати виключно внутрішньою. Він акцентує увагу на важливості налагодження зв’язків з азійськими країнами.

"Бо південнокорейська політика впливає на глобальні процеси. І до підриву південнокорейської демократії активно включалися Китай, Північна Корея та Росія", - розповів він РБК-Україна.

За його твердженнями, події, що відбулися вчора, так чи інакше є результатом співпраці Демократичної партії з автократичними режимами. Принаймні, це стосується її лідера Лі Чже Мена, якого підозрюють у корупційних діях та зв'язках із Північною Кореєю.

Визначити, чи було рішення Юна про запровадження воєнного стану справедливим, непросто, зазначає Харитонов. "Проте, це рішення безумовно пов'язане з діями опозиційних сил, які, нагадаю, перешкоджають отриманню летальної допомоги для України", - підкреслив він.

На його думку, імпічмент Юна дуже ймовірний з урахуванням того, як легко законодавці проголосували за скасування воєнного стану. Імовірно, й особливих проблем отримати дві третини голосів за імпічмент не буде.

"Це призведе до політичного зсуву Південної Кореї у бік від міжнародних безпекових альянсів та до відмови від співпраці з Японією. Крім того, це закриє можливості для взаємодії між Україною та Південною Кореєю, які існували під управлінням адміністрації Юна," - підкреслив він.

Зображення: зміна уряду в Південній Кореї призведе до обмеження можливостей для військової співпраці з Україною (Getty Images)

Малоймовірно, що дестабілізація ситуації є наслідком помилок президента. Опозиційні сили, які користуються популярністю в країні, в цілому підтримують курс на зближення з авторитарними режимами та виступають за мирні ініціативи. Вони вважають, що для забезпечення безпеки Південної Кореї необхідно йти на компроміси з Китаєм, Росією та Північною Кореєю.

"Це, зокрема, свідчить про зниження витрат на армію та відмову від певних оборонних ініціатив. Тому дії Юна мали певну логіку, коли він стверджував, що Демократична партія перешкоджає затвердженню бюджету безпеки та фактично паралізує державну систему через постійні імпічментні процедури щодо високопосадовців, суддів і прокурорів, які займаються розслідуваннями корупційних справ", - зазначив Харитонов.

Згідно з попередніми висновками, можна стверджувати, що емоційний вибір Юна був зумовлений побоюваннями, що опозиція може поставити Південну Корею у ситуацію, де вона втратить здатність до самозахисту.

"Сьогодні Північна Корея готується до наступу разом із Росією, оскільки відповідно до нового угоди, Росія отримала дозвіл на розміщення своїх військ на території КНДР. Тому ситуація є надзвичайно напруженою," - зазначив співрозмовник.

Суспільство Південної Кореї виявилося розділеним. Результати президентських виборів 2022 року демонструють, що голоси між кандидатами Юном і Лі розподілилися практично порівну. Це свідчить про те, що близько половини населення підтримує ідеї стримування, демократії та міжнародних альянсів, тоді як інша частина вважає, що не слід провокувати лідерів, таких як Кім Чен Ин, Володимир Путін та Сі Цзіньпін, зазначив Харитонов.

"Вважаю, українцям ця ситуація може здатися знайомою. Демократи стверджують, що необхідно дотримуватись нейтралітету, аби уникнути агресії з боку автократичних режимів. Проте, в той же час, вони відвідують Пекін і ведуть переговори з Комуністичною партією Китаю, а також надсилають своїх представників до Японії, щоб протестувати проти АЕС "Фукусіма", використовуючи гасла, які звинувачують Японію в отруєнні Тихого океану. Це наратив, що походить лише від двох країн - Китаю та Росії", - підкреслив він.

Сам Лі Чже Мен минулого року провів прес-конференцію з критикою США та уряду Південної Кореї у китайському посольстві у Сеулі.

"Це багато говорить про людину, яка дозволяє собі критикувати президента та адміністрацію Джо Байдена фактично з китайської території. У них (демократів, - ред.) є концепт так званої "Політики сонячного світла" за примирення з КНДР. Наскільки реалістична дружба і лююов з Кімом? Думаю, українцям це дуже очевидно. Але не очевидно для південних корейців, які дуже бояться війни", - підсумував Харитонов.

***

Не можна виключати, що в разі оголошення імпічменту Юну, шестигодинний військовий стан може завершитися кримінальним переслідуванням. У Південній Кореї існує усталений міф про те, що там є традиція усувати президентів і відправляти їх до в’язниці.

Попередником Юна був Мун Чже Ін, який наразі є підозрюваним у справі про отримання хабаря, що стосується скандалу з призначенням його зятя. Варто зазначити, що Мун колись помилував свою попередницю Пак Кин Хе, яка отримала 20 років в'язниці за корупцію та зловживання службовим становищем.