Відмінності в наступальних діях Російської Федерації на Покровськ і Бахмут, а також у постачанні російського газу до Німеччини.
Міжнародні ЗМІ звертають увагу на зміну тактики російських військ під час наступу на Покровськ у порівнянні з Бахмутом, а також на коментар німецького політика щодо можливого відновлення постачання газу з Росії в майбутньому.
Цю та іншу інформацію висвітлювали провідні міжнародні медіа 16 листопада.
"Сцена виглядає майже постапокаліптичною. Колона російських солдатів виходить з густого туману та рухається до східноукраїнського міста Покровськ. Деякі військові їздять на мотоциклах та мопедах; інших видно на кузові напівзруйнованого пікапа. Одна група їде на транспортному засобі, оснащеному дивним пристроєм, схожим на клітку", - описує CNN відео, а якому російські військові рухаються у бік Покровська.
Панорама Покровська, розташованого біля фронту, ілюстрація: Фото для ілюстрації.
"У випадку, якщо Покровськ опиниться під контролем російських сил, що стає все більш імовірним, це буде найбільше місто, яке Москва захопить після Бахмута, захопленого у травні 2023 року", - зазначається в статті.
Автори статті підкреслюють, як змінилася тактика російських військ, що свідчить про еволюцію війни за останні два роки. Основною причиною цієї трансформації стало масове впровадження безпілотників, а нещодавні технологічні інновації дозволяють використовувати їх на більших відстанях та в значно більшій кількості. Це, в свою чергу, суттєво розширило "зони ураження" з обох сторін лінії фронту між російськими та українськими силами, ускладнюючи просування в умовах бойових дій.
"Замість використання важкої бронетехніки для силового прориву, російські війська дедалі частіше прагнуть проникнути в українські райони за допомогою нетрадиційних транспортних засобів, таких як мопеди та позашляховики", - йдеться у статті.
"На відміну від Бахмута, де відбувався навмисний і значно більш виснажливий прямий наступ на міську територію, у Покровську основною метою операції було оточення українських військ, а не обов'язкова ліквідація міста по кварталах," - зазначив у коментарі CNN керівник проєкту "Захист Європи" Інституту вивчення війни (ISW) Мейсон Кларк.
Битва за Бахмут на початку 2023 року стала відомою серед українців під назвою "м'ясні атаки". У цей період російські війська безперервно намагалися прорватися до надійно укріплених українських оборон. Ключовим елементом стратегії було те, що, відкриваючи вогонь, українські сили тим самим вказували на свої позиції.
"У Бахмуті група Вагнера відправляла особовий склад на відкрите місце, щоб привернути український вогонь, очікуючи, що їх уб'ють... тепер метою є те, щоб якомога більше цього особового складу наблизилося до українських позицій. Їх не відправляють для того, щоб їх убивали", - сказав Мейсон Кларк з ISW.
Зараз російські військові здійснюють наступ, формуючи невеличкі підрозділи, зазвичай по троє чоловік, що ускладнює їх виявлення за допомогою розвідувальних дронів. Вони сподіваються, що з трьох солдатів двоє загинуть, а один зможе досягти мети.
Міністерство оборони Великої Британії повідомляє, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року загальна кількість жертв перевищила 1,1 мільйона, при цьому близько третини з них були вбиті або отримали поранення саме у цьому році.
"Це прийнятно для росіян, оскільки вони обрали повільний темп розвитку, і цей оперативний підхід дійсно просувається повільно. На відміну від 2022 і 2023 років, коли вони надавали більше уваги швидкості руху", - зазначив Кларк.
Прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер (ХДС) в інтерв'ю для Funke Media Group висловив думку, що Німеччина повинна розглянути можливість відновлення імпорту енергоносіїв з Росії після завершення конфлікту. За його словами, для європейської економіки важливо мати доступ до енергії за прийнятними цінами, тому Росія має знову стати довгостроковим торговим партнером, не створюючи нових залежностей. Крім того, Кречмер критикував відмову Німеччини від використання ядерної енергії, зазначаючи, що одним з аргументів цієї політики було те, що Росія є основним постачальником ядерних паливних стержнів для реакторів.
В інтерв'ю керівник Саксонії висловив свою підтримку Україні, проте зазначив, що для забезпечення безпеки Німеччини необхідні доступні енергетичні ресурси. Тому він вважає важливим відновлення економічних зв'язків з Росією в майбутньому.
Виступ Кречмера спровокував активну дискусію, включаючи його колег по партії. Експерт ХДС у сфері зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер рішуче відкинув ідею Кречмера. "В умовах, коли Росія щоденно обстрілює українські житлові райони та енергетичні об'єкти, навіть згадувати про постачання енергоносіїв з цієї країни є абсурдним", - зазначив Кізеветтер у своєму коментарі для видання Handelsblatt. "Ці висловлювання є контрпродуктивними та свідчать про нерозуміння принципів безпекової політики".
У той же час видання Handelsblatt повідомляє, що прем'єр Саксонії неодноразово висловлював свою думку щодо російських енергетичних ресурсів.
"Він висловлюється зараз у той час, коли керівництво AfD зараз обговорює контакти партії з Росією", - зазначає видання.
До 2027 року Європа повинна повністю припинити імпорт газу з Росії, незалежно від того, чи буде війна в Україні продовжуватись на той момент.
