Росія готова перетворити Сибір на безводну територію в рамках водного шантажу щодо Центральної Азії, стверджують розвідувальні джерела.

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія знову розпочала роботу над великим проєктом перенаправлення води з річки Обі до Центральної Азії. Відповідно до оцінок розвідників, це рішення було ухвалено нещодавно, і у цьому контексті Москва фактично готова піти на ризик для екологічної стабільності Сибіру. Українська спецслужба зазначає, що таким чином Кремль намагається створити новий механізм впливу на Казахстан і Узбекистан.

У повідомленні Служби зовнішньої розвідки України зазначено, що ініціатива виходить від Російської академії наук, яка відновила напрацювання старого радянського задуму. Там уточнюють: проєкт подають як спосіб нібито поліпшити водозабезпечення південних регіонів Росії. "Це фактично оновлена версія відомого ще з 1980-х плану розвертання сибірських річок", - нагадали в СЗРУ.

Згідно з даними розвідки, Москва намагається знайти нові важелі впливу в регіоні, де її звичні методи вже не приносять результатів. Економіки Казахстану та Узбекистану все більше інтегруються з китайським ринком, що зменшує ефективність російських енергетичних загроз у контексті їхнього газового експорту. Можливо, саме тому Кремль зосереджує увагу на контролі за водними ресурсами, які мають вирішальне значення для країн Центральної Азії.

Одне з визначень, наведене в розвідці, чітко підкреслює: Росія намагається створити концепцію "водної дипломатії", яка фактично стає засобом політичного тиску. Важливо зазначити, що цей проєкт було зупинено ще в 1986 році через ризики, які на той час визнали непередбачуваними.

Попередні фінансові оцінки свідчать про те, що вартість проекту може стартувати з 100 мільярдів доларів. Проте це лише одна зі сторін питання. Екологічні наслідки можуть бути набагато більш відчутними, оскільки зміна водних потоків здатна призвести до деградації ґрунтів та змін у кліматі, що викликало б занепокоєння навіть у радянських екологів у свій час.

Згідно з оцінками СЗРУ, зміна розподілу водних ресурсів може викликати опустелювання значних територій Сибіру, водночас призводячи до зволоження інших регіонів. Це здатне дестабілізувати цілість гідрологічних систем. Дослідники також не виключають можливість прискореного танення арктичних льодовиків, оскільки такі радикальні зміни у водному балансі можуть спровокувати каскадні зміни клімату.

Якщо висловитися простіше, будь-яка раптова зміна течії води в такому великому регіоні може стати несподіваним каталізатором для масштабніших кліматичних змін на великій площі Євразії.

Експерти вказують на те, що зміна напрямку використання водних ресурсів з річки Обі може суттєво вплинути на екологічні цикли в регіонах, де природна рівновага формувалася протягом тисячоліть. Це стосується не лише ймовірного зниження рівня води в річках Сибіру, а й ризику зменшення обсягу ґрунтових вод, що, в свою чергу, може прискорити процеси desertifikatsii. Крім того, надмірний приплив води в нові території може викликати заболочування та порушення природних ландшафтів у Казахстані та Узбекистані.

Деякі фахівці вважають, що такі значні трансформації можуть мати вплив на мікрокліматичні системи в окремих регіонах, а з часом — і на глобальні кліматичні тенденції. Різні моделі, що аналізують подібні ініціативи, вказують на потенційний ризик швидшого танення льодовиків у Арктиці. Це, в свою чергу, може призвести до підвищення рівня океану та створити нові виклики для країн, розташованих поблизу узбережжя.

Не можна ігнорувати й геополітичний аспект. Кремль, що поступово втрачає свої позиції в Центральній Азії, прагне знайти нові сфери впливу. Вода, яка стає дедалі дефіцитнішим ресурсом, перетворюється на стратегічний засіб, здатний виконувати роль, яку раніше відігравав газовий тиск, що вже не приносить результатів у цьому регіоні.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в розвідувальних службах зафіксували активізацію масштабної русифікації в тимчасово окупованих регіонах, яку здійснює Росія. Цей процес реалізується відповідно до нової стратегії державної національної політики, затвердженої Кремлем до 2036 року, яка спрямована на створення однорідної громадянської ідентичності та популяризацію російської мови.