Росія застосує свої політичні, фінансові та інформаційні ресурси, щоб втрутитися у вибори в Україні після війни. Україні слід почати протидію цим загрозам вже сьогодні.
Ольга Айвазовська та Андрій Савчук аналізують загрози, пов'язані з можливим втручанням Росії в вибори після закінчення війни.
Росія активно втручається у виборчі процеси демократичних країн, використовуючи різноманітні методи — від кібератак і прямого підкупу виборців до поширення дезінформації та створення соціальних розколів. Вона також дискредитує кандидатів, які не відповідають інтересам кремлівської влади, водночас підтримуючи політиків і партії, що готові до співпраці з режимом Путіна.
Останні вибори в Румунії, Молдові, США та Грузії ілюструють методи та можливості, які Росія використовує для впливу на демократичні процеси. Безумовно, вибори в Україні, незалежно від того, коли вони відбудуться після закінчення війни, також можуть піддаватися такому втручанню. Україні, як державі та суспільству, необхідно підготуватися до можливих загроз, щоб захистити свій суверенітет, демократичні цінності та свободу, за які українці борються і за які гинуть.
"Детектор медіа" звернувся до фахівців і поставив їм два запитання:
Яка, на вашу думку, ймовірність того, що Росія втрутиться у вибори в Україні, коли вони пройдуть?
-- Які зусилля мають зробити держава та громадянське суспільство України вже зараз, щоб запобігти ризикам втручання Росії у вибори, що відбудуться після завершення повномасштабної війни?
І в одному питанні всі опитані "ДМ" одностайні -- втручання Росії буде. Відрізняється думка наших респондентів лише в тому, чи можемо ми цьому втручанню запобігти. І якщо можемо, то як саме.
Це відповіді Ольги Айвазовської, голови правління Громадянської мережі "Опора", й аналітика даних організації Андрія Савчука. Відповіді інших експертів читайте тут і тут.
Помилково вважати, що Росія, яка роками намагалася нав'язати Україні свій політичний порядок, не скористається усіма можливими засобами під час виборів у післявоєнний період. Цей наступ здійснюватиметься в різних сферах: безпеки, політики, фінансів та інформації. Можна очікувати, що Росія продовжить свою традиційну практику підтримки проросійських кандидатів і партій, фінансуючи їхні виборчі кампанії та залучаючи значні ресурси для їхньої реалізації. Її метою буде посіяти розбрат і непорозуміння серед населення, зневажити пам'ять про живих та загиблих у великій війні за Незалежність, а також довести Україну до руїни. Запит на мир, спокій і добробут може бути спотворений популістськими ідеями, які спонукатимуть людей забути про важкі уроки минулого. Прикладом такого сценарію є Грузія, яка пережила дві війни та отримала мало підтримки від світу, включаючи Європу, у своїй боротьбі з болем. Спершу грузини голосували за "мрію", але з часом ця політична сила виявилася відверто проросійською.
Зважаючи на те, що багато українських виборців перебуває за кордоном, нових масштабів може набути кібер- та інформаційне втручання. Росія регулярно вчиняє дезінформаційні та кібератаки по всьому освіту. Одним з елементів таких гібридних кампаній є втручання у виборчий процес демократичних країн. По всьому світу можна знайти десятки таких випадків. Наведемо останні з них.
У вересні 2024 року Міністерство юстиції США оголосило, що Russia Today інвестувала 10 мільйонів доларів у "виробництво та поширення матеріалів для американських глядачів з прихованими меседжами від російського уряду".
Під час місцевих виборів у Німеччині Кремль надавав свою підтримку ультраправій партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка виступає за проросійські ідеї.
У грудні 2024 року Вища рада національної безпеки Румунії оприлюднила матеріали, що свідчать про те, що країна опинилася під ударом "агресивних гібридних атак з боку Росії" під час нещодавніх президентських виборів.
МЗС Молдови у листопаді 2024 року взагалі висловило ноту протесту російському послу проти "незаконного втручання Росії у вибори та референдум у Молдові з метою спотворення їх результатів, підриву та делегітимізації демократичного процесу". За повідомленнями віцепремʼєр-міністерки Молдови Крістіни Герасимової, Росія витратила майже 100 мільйонів євро, намагаючись зірвати президентські вибори у цій країні та референдум щодо вступу до ЄС.
Однак чи не найбільш показовим буде приклад Грузії, де завдяки партії "Грузинська мрія" та її засновнику Бідзіні Іванішвілі Росія фактично захопила владу. Після відвертої фальсифікації останніх парламентських виборів країну охопили протести, а псевдовлада остаточно розвернула вектор розвитку в напрямку від ЄС. Врешті, в Грузії ще з більшою інтенсивністю тривають масові переслідування активістів.
Сьогодні можна виділити різноманітні методи, якими Росія може впливати на виборчі результати, а також засоби, які можуть бути використані для їхнього запобігання.
Дані, що стосуються певної теми.
Одним із ключових механізмів, через які Росія здійснює вплив на вибори (і не лише), є пропаганда та дезінформація. Ця загроза є настільки серйозною, що в рамках ряду угод про безпеку, які Україна уклала зі своїми партнерами, особлива увага приділяється співпраці в цій сфері.
Росія здатна генерувати штучні конфлікти в суспільстві, перебільшувати певні питання, медійно просувати кандидатів, які їй вигідні, або ж вести агресивні "чорні кампанії" проти окремих політиків чи державних інституцій. Кремль володіє потужними медійними ресурсами на глобальному рівні, що дозволяє йому впливати на численні виборці, які в даний момент знаходяться за межами країни.
На прикладі першого туру виборів у Румунії, де з результатом у 22,94% голосів перемогу здобув ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску, можна відзначити, що соціальні мережі можуть буквально змінити результати виборчих перегонів. Значні можливості Росії у використанні скоординованих акаунтів і просуванні контенту за допомогою алгоритмів тієї чи тієї мережі разом із фактично необмеженим фінансуванням можуть спричинити руйнівний вплив на демократичне волевиявлення.
Щоб зменшити інформаційний вплив Росії, Україні слід вжити ряд заходів.
1. Інтеграція українського законодавства з нормами Європейського Союзу в галузі цифрових технологій та формування спільного інформаційного простору з ЄС. Основна увага приділяється регламенту ЄС, що стосується прозорості та націлювання політичної реклами, а також Акту про цифрові послуги (DSA) і Акту про цифрові ринки (DMA). Ці документи мають на меті захист приватності користувачів, боротьбу з дезінформацією та забороненим контентом у соціальних мережах, а також регулювання політичної реклами. Створення спільного інформаційного ринку сприятиме розвитку конструктивного діалогу з платформами спільного доступу, такими як Meta, Google, X і TikTok.
2. Встановлення стабільного діалогу з соціальними мережами Meta, Google, X, TikTok та іноземними партнерами для боротьби з розповсюдженням російських наративів і впливом на виборчий процес в Україні. Методи таких інформаційних впливів можуть бути різноманітними і включати дезінформацію, яка може бути згенерована за допомогою штучного інтелекту.
3. Особливу увагу варто звернути увагу на Telegram, який є одним із найпопулярніших джерел інформації в Україні та фактично не має жодних політик модерування контенту, на відміну від інших соціальних мереж. Ця платформа є спільним майданчиком для російських та українських громадян, що додатково впливає на кількість дезінформації, яка поширюється у ній.
Одним з основних аспектів інформаційної стійкості України є формування медіаграмотності та критичного мислення, що здійснюється через освітні програми, зокрема на етапі початкової освіти.
5. Співвідношення практик інших країн та інституцій Європейського Союзу в сфері боротьби з інформаційними загрозами. Одним із можливих прикладів такої інтеграції може виступати заборона на користування TikTok для державних службовців, чиновників, представників правоохоронних органів та народних обранців. В Україні також може бути виправданою заборона на використання Telegram.
Політичний
Росія активно підтримує проросійські ініціативи в різних куточках світу — від Африки до Європи, і Україна не є винятком. Якщо звернути увагу на вибори, що відбудуться після війни, без занурення в попередні кампанії, можна з упевненістю стверджувати, що Кремль, ймовірно, продовжить підтримувати певні політичні сили. В умовах повномасштабного вторгнення, ці сили, найімовірніше, не будуть прямо проросійськими, але можуть просувати ідеї євроскептицизму, заперечення НАТО, "мир за будь-яку ціну з Росією" або ж діяти приховано в інтересах Кремля. Існує також ймовірність, що на державному рівні російське керівництво зробить заяви про "наслідки для України у разі вибору певного кандидата або партії". Отже, способи політичного впливу є надзвичайно різноманітними.
Аби зменшити вплив Росії на українські вибори, варто на законодавчому рівні обмежити пасивне виборче право (право бути обраними до органів влади та місцевого самоврядування) для осіб, причетних до міжнародних злочинів і злочинів проти основ національної безпеки (державна зрада, колабораційна діяльність тощо). Також необхідна додаткова просвіта людей задля підвищення їхньої політичної грамотності.
Фінансовий
Під час виборів Росія, ймовірно, продовжить реалізовувати свою стратегію підтримки кандидатів, які мають проросійське спрямування, фінансуючи їхні передвиборчі кампанії. Наприклад, перед виборами в Молдові з Росії були доставлені великі суми готівки, які використовувалися для підтримки проросійських кандидатів та маніпулювання результатами голосування. Згідно з даними молдовської поліції, прихильники забороненої проросійської партії "Шор" і російські структури у вересні та жовтні 2024 року перерахували в країну 39 млн доларів, щоб підкупити виборців.
Україна має працювати, щоб цьому запобігти. Наприклад, потрібно ухвалити зміни, які, з одного боку, підвищать прозорість фінансування політичних партій і звітування про кошти, які надходять на їхні рахунки, а з іншого -- посилять відповідальність за тіньове фінансування партій і їхніх агітаційних кампаній. Наразі одним із таких інструментів є реєстр Politdata, розроблений Національним агентством із питань запобігання корупції.
Також необхідна активна моніторингова і превентивна діяльність правоохоронних і безпекових органів для недопущення прямого роздавання грошей і "благодійної допомоги" людям із боку проросійських організацій різної юридичної форми з метою впливу на результати голосування.
Разом із тим, за кордоном, де перебуває кілька мільйонів українських виборців, обмежити російський вплив буде складніше, адже там не діє законодавство України. Саме тому українській державі доведеться комунікувати з виборцями за межами країни через просвітницькі інструменти.