Росія розширює фінансування своїх пропагандистських заходів: які наслідки це матиме для українських територій, що перебувають під тимчасовою окупацією?

У проекті бюджету на 2026 рік Росія планує збільшити фінансування державного телебачення на 54%, виділивши понад 106 мільярдів рублів (приблизно 53 мільярди гривень - ред.). За словами аналітикині Інституту масової інформації Олени Голуб, ці кошти необхідні Кремлю для подальшого розширення його "пропагандистської машини".

Читайте цей матеріал кримськотатарською.

У 2015 році у Путіна все ще можна було ставити складні запитання, адже в Росії ще існувала певна ілюзія "свободи слова", зазначає Роман Цимбалюк, який працював спеціальним кореспондентом УНІАН у Росії в період з 2008 по 2021 рік. Проте, за його аналізом, активізація пропагандистських кампаній розпочалася вже у 2010 році.

"В даний момент багато хто переконаний, що так усе було завжди. Але це зовсім не так. Це справжня путінська наратив, що вони створили на основі росіян-нацистів. Люди, як ніби, під впливом зомбі. Це справжня секта. І так, Крим став тією самою іскрою, що все розпочала", – ділиться своїми думками Роман Цимбалюк в інтерв'ю Суспільне Крим.

Роман Цимбалюк на прикладі Дмитра Кисельова, котрий працював і заробляв в Україні, демонструє, що події 2014 року, зокрема анексія Криму, стали каталізатором, який об'єднав російське суспільство навколо концепції агресії. У період з 2014 по 2022 рік у Росії спостерігався етап, коли громадян не потрібно було переконувати, достатньо було лише встановити "правильні пріоритети".

"Завжди має існувати певна домінуюча позиція, як під час голосування, так і під час ефіру. Ведучий повинен був завершити обговорення на ноті, що дії Росії є виправданими. Спочатку звучали різні думки, але важливо зазначити, що мова йде про період до 2014 року. Проте, на той час Путін уже давно контролював усіх олігархів, і ситуація, коли деякі медіа не підпорядковувалися Кремлю, залишилася в минулому", - коментує журналіст.

Протягом багатьох років російська ідеологія базується на «культі телебачення» та величезних фінансових вливаннях, зазначає експертка Інституту масової інформації Олена Голуб.

У 2026 році витрати бюджету Російської Федерації на державне телебачення перевищать 106 мільярдів рублів (приблизно 53 мільярди гривень - ред.). Це на 54% більше у порівнянні з виділеними коштами минулого року.

"Російська держава цілком тримається на ідеології. І одним із ключових факторів, які просувають цю ідеологію, звісно, є медіа. І те, що Росія і надалі, поки буде існувати, буде збільшувати ось цю ідеологічну складову", - вважає Олена Голуб.

У тимчасово зайнятих регіонах інформаційна пропаганда реалізується за особливою схемою. Олена Голуб зазначає, що в Криму існує стратегія повного виключення України з інформаційного контексту. Навіть коли йдеться про українські удари дронів, термін "українські" свідомо оминають.

"Вони намагаються повністю ігнорувати це питання, і часом це виглядає досить кумедно. Коли українські безпілотники атакують Крим, вони називають їх 'ворожими', не підкреслюючи, що це українські апарати. Це свідчить про їх прагнення всіма силами виключити Україну з свідомості кримчан, аби люди навіть не згадували про неї," - зазначає аналітикиня, пояснюючи російську логіку.

На анексованому півострові Крим з’явилися аналогові версії російських медіа, такі як "Крим-24". Представники Кримської правозахисної групи зазначають, що повний контроль над інформаційним середовищем є відображенням страхів окупантів перед українським опором.

"Крим-24" є частиною медіа-групи "Россия-24", а РИА "Крым" входить до складу РИА "Новоости". Це свідчить про те, що їхня присутність в регіоні зростає, оскільки вони дуже стурбовані потужним партизанським рухом. Таким чином, через агресивну пропаганду та мову ворожнечі вони намагаються придушити цей опір, залякати його учасників і спробувати залучити на свій бік тих, хто має сумніви, зазначає дослідниця КПГ Ірина Сєдова.

Після початку широкомасштабної агресії на території Криму виник пропагандистський Telegram-канал під назвою "Крымский смерш", заснований колишнім українським прикордонником Олександром Таліповим.

Той самий Таліпов, який, ймовірно, отримує неформальне фінансування, але все ж таки використовує кошти російського бюджету, оскільки співпрацює з ФСБ, прямо закликає до знищення та переслідування людей, які підтримують Україну. Його риторика є вкрай агресивною, як і у багатьох кримських пропагандистів, які працюють на місцях. На мою думку, саме вони активно підсилюють ворожнечу на окупованих територіях, усвідомлюючи, що там існує опір і не всі мешканці схильні до їхніх поглядів, - зазначає Сєдова.

Російські фінансові ресурси також використовуються для просування інтересів місцевих чиновників. Олена Голуб зазначає, що засоби масової інформації в Криму перетворилися на голос місцевої адміністрації, яка інвестує в свій піар-бізнес.

"Краще від цього буде лише Аксьонову, я так підозрюю. Тобто грошей на його піар буде ще більше. Їхня інформаційна картинка більше зосереджена на Криму безпосередньо і мало стосується загальнофедеральних тем, політики, культури. Кримські медіа - це, знаєте, такий рупор місцевої влади", - пояснює Олена Голуб.

Після захоплення Херсонщини російські війська миттєво заблокували українські телевізійні канали. Журналіст Олег Батурін зазначає, що в перші дні окупації на екранах з'явилися російські версії медіа.

"В цілому, вони надають значну увагу українським питанням, звичайно, спотворюючи їх, зображуючи нас як жорстоких і страшних істот, стверджуючи, що України не існує. При цьому вони постійно зосереджують свою увагу на цій, за їхніми словами, неіснуючій країні", - ділиться Батурін.

На анексованих територіях російська пропаганда формує враження, ніби "все залишилося як раніше", але "без участі України", зазначає Олег Батурін.

Телерадіокомпанія "Таврія" має більш серйозний підхід до своєї роботи. Вона інвестує кошти у створення різноманітних сюжетів та авторських програм, які здебільшого стосуються теми "укронацистів". Однак, мешканці тимчасово окупованої частини Херсонської області не вірять у цю інформацію. Хоча не всі, значна частина людей ставиться до цієї пропаганди з недовірою, - зазначає журналіст.

Російські телевізійні канали активно підготовлюють своїх глядачів до можливих військових конфліктів. У програмах постійно лунають погрози на адресу США, обговорюються ймовірні "зіткнення з НАТО" та "неминучі війни з Європою", що стало звичним елементом ефіру.

Наразі спостерігається цікавий тренд – формування в російському суспільстві настроїв на випадок можливого конфлікту з Європою та НАТО. У державних медіа Росії активно обговорюють потенційні загрози, атаки та агресивні дії щодо України. Це свідчить про підготовку до можливих агресивних дій проти НАТО та європейських країн, зазначає аналітикиня Інституту масової інформації.

Після початку повномасштабного вторгнення російські медіа опинилися під санкціями в Європі, а їхні корпункти в західних країнах були закриті, пропагандистам заборонили в'їзд. Тим часом українські правозахисники активно збирають свідчення для подачі позову до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Йдеться про систематичні заклики до геноциду та розпалювання ненависті, які звучать з російських медіа.