Саміт НАТО: Чи призведе питання України до розколу серед країн Альянсу?
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що Росія може активізувати свої військові дії проти країн Альянсу впродовж найближчих п'яти років. Він також зазначив, що обіцянка щодо прийняття України до блоку залишається чинною. У виданні Фокус розглядають, чого може очікувати Київ від майбутньої зустрічі лідерів держав-членів Альянсу в Гаазі.
З 24 по 26 червня в Гаазі пройде саміт НАТО, основними темами якого будуть підвищення оборонних витрат країн-учасниць до 5% від ВВП, а також продовження підтримки України у боротьбі з Російською Федерацією.
У понеділок, 9 червня, під час свого виступу в Chatham House в Лондоні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що зобов’язання лідерів країн Північноатлантичного альянсу щодо можливого прийняття України в майбутньому залишається в силі. "Цей шлях до НАТО є незворотним. І ця позиція не зміниться навіть після саміту", — підкреслив Рютте. Він також зазначив, що в комюніке за результатами саміту НАТО в Нідерландах тема України може не бути згадана: "Якщо це не буде включено в комюніке, не варто цього драматизувати. Чому ми повинні щоразу повторювати одне й те ж? Однак, я вважаю, що питання, пов’язані з Україною, ймовірно, знайдуть своє місце в документі, хоча в НАТО наразі немає єдиного бачення щодо того, чи настав час для вступу України в Альянс".
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив свою стурбованість щодо можливих загроз з боку Росії, підкресливши, що країна може здійснити напад на Альянс протягом наступних п'яти років. "Росія уклала союзи з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном, активно нарощуючи свої військові потужності. Військова машина Путіна не зменшує обертів, а навпаки – прискорюється. Завдяки китайським технологіям Росія за три місяці виробляє стільки зброї, скільки всі країни НАТО можуть виробити за рік. Тому не варто ілюзій. Ми всі зараз перебуваємо на східному фланзі. Поняття Сходу і Заходу більше не існує – залишилося лише НАТО", – зазначив Рютте. Він також анонсував "найзначніше" збільшення військових можливостей Альянсу з часів Холодної війни, але не дав конкретної відповіді на питання про можливість включення військової допомоги Україні до цих показників.
Тим часом, The Washington Post інформує про занепокоєння європейських лідерів щодо можливого виступу президента США проти включення до підсумкового документа саміту НАТО в Гаазі заяв про підтримку України з одного боку та критики Росії з іншого. Білий дім, до речі, ще минулого тижня підтвердив участь Трампа в саміті НАТО. Водночас, на брифінгу у вівторок, 10 червня, речник українського Міністерства закордонних справ Георгій Тихий повідомив, що президент Зеленський також отримав запрошення на зустріч Альянсу. За словами Тихого, участь України на саміті є важливою, але також необхідно ухвалити рішучі рішення.
"Для нашої країни важливо, щоб ця зустріч була результативною. Ми прагнемо, щоб результати саміту послужили сигналом сили та єдності, особливо у контексті України. Наразі триває робота над досягненням цих рішень, адже це вплине на участь України", -- зазначив представник Міністерства закордонних справ. Він також підкреслив, що НАТО вже зараз повинно демонструвати свою потужність, якщо має намір стримувати російську агресію та дати зрозуміти Путіну, що новий напад на Альянс не буде успішним.
Враховуючи систематичний тиск з боку США на резолюції та комюніке того ж G7, саміт НАТО у Гаазі нестиме для України низку викликів та ризиків, вважає політолог Олег Постернак. "Я думаю, що Трамп буде намагатися вичавити з документів Альянсу згадку про військову допомогу та євроатлантичну інтеграцію України. Втім, загалом, з одного боку є сподівання на продовження підтримки в плані надання розвідданих, продажу зброї, тощо, а з іншого для цього потрібний важкий перемовний трек, який відкрив нещодавній візит до США української делегації у складі віцепрем'єрки Свириденко, керівниці ОП Єрмака та його заступника Паліси. Але генеральна установка Трампа -- через особисті стосунки з Зеленським і стратегічне небажання допомагати Україні, диктує його агресивну щодо Києва політику", -- наголошує експерт у розмові з Фокусом.
На переконання Олега Постернака, агресивна політика Трампа проявляється не лише в публічній риториці, а й у спробах на документальному рівні применшити роль України в євроатлантичній спільноті. "Корінь цієї тактики Трампа полягає в його бажанні знайти порозуміння з Москвою проти Китаю задля формування перманентної загрози для Євросоюзу. Інакше кажучи, порозуміння з РФ проти КНР з метою утримання в тонусі ЄС -- це "ідеальний шторм" і дике геополітичне бажання Трампа. А все інше, в тому числі, українське питання для нього як кістка в горлі, що не дозволяє йому провернути цю стратегію", -- зауважує політолог.
Нещодавній візит канцлера ФРН Фрідріха Мерца до Сполучених Штатів справив позитивне враження на Олега Постернака, особливо в контексті донесення до Трампа суті російсько-українського конфлікту.
"Але, як ми бачимо, це все рівно не дуже вплинуло на риторику Білого дому. Знаєте, Трамп насправді, як глиба, яку не можна прорубати жодним мечем -- він у своєму віці і зі сформованим світоглядом встановив певну рамку, якої прагне дотримуватися. Це дуже, до речі, помітно у поведінці Трампа в його конфлікті з губернатором Каліфорнії Гевіном Ньюсомом через акції протесту мігрантів. Трамп не добирає слів і вперто гне свою лінію. Те саме він робить і на геополітичній арені. Єдине, що може на нього вплинути - думки найближчих радників чи членів родини, які здатні донести думку про те, що втрата України означатиме стратегічну катастрофу. А такі думки в середовищі Трампа сьогодні лунають, і я в цьому абсолютно переконаний", -- підсумовує Олег Постернак.
Водночас, політичний аналітик та співзасновник міжнародної комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун у бесіді з Фокусом підкреслив: "Дональд Трамп став тією особою, яка поставила під сумнів саму структуру НАТО. При цьому всі європейські лідери, які відвідують президента США, чують запевнення, що Альянс продовжить отримувати підтримку з боку Штатів. Однак важливо зазначити, що за роки існування НАТО виник дисбаланс, при якому США, хоча й мають формально один голос, насправді мають величезний вплив на політику Альянсу. Тому всім зрозуміло, що без чіткої позиції Вашингтона на саміті в Гаазі щодо засудження дій РФ та підтримки України, фінальне комюніке саміту може взагалі не бути ухвалене".
Проте, як зазначає експерт, нещодавні висловлювання генерального секретаря НАТО пана Рютте вказують на те, що "Альянс готовий гнучко підлаштовуватися під вимоги Трампа в питаннях, що стосуються України". Загалом, європейські країни, за словами політолога, готуючись до наступного саміту НАТО й намагаючись уникнути конфлікту з Трампом, готові йти на компроміси, які можуть суперечити їхнім моральним принципам. Водночас аналітик не виключає можливих протестів у Гаазі. Зокрема, Максим Джигун припускає, що президент Макрон, канцлер Мерц або новий прем'єр Канади Карні, не погоджуючись із тим, що Трамп "підриває глобальне розуміння місії НАТО в боротьбі з осередками зла", можуть заблокувати ухвалення будь-яких спільних рішень на саміті в Гаазі.
