Санкції: засіб впливу чи неминучість?

Чи стане обхід санкцій за кордоном кримінально караним в Україні?

У червні законодавчий орган прийняв за основу законопроєкт №12406, який запроваджує кримінальну відповідальність за порушення або обхід санкцій. Незабаром ці зміни будуть інтегровані в чинне законодавство.

На даний момент під санкціями опинилося більше 18 тисяч осіб. Серед них переважна більшість - це іноземці, які володіють активами за межами країни. Які ризики може нести даний проєкт для цих осіб і їхніх активів?

З 2022 року особи, які підпадають під санкції, активно шукають способи захистити свої активи від націоналізації: вони продають свої частки в материнських компаніях закордоном або ж розмивають свої долі відповідно до міжнародних нормативів. У цьому контексті варто звернути увагу на випадки з Shell та Михайлом Шелковим. Чи можуть угоди, укладені за межами країни з підсанкційними особами щодо їх активів, розглядатися як способи обходу санкцій? Чи призведуть такі дії до кримінальної відповідальності в Україні?

Законотворці визначають поняття "обхід" як сукупність різноманітних дій. До обходу відноситимуться всі дії, що мають на меті приховати активи особи, яка підлягає санкціям. Це може включати передачу активів третім особам, їх переміщення, а також маскування походження і фактичного володіння ними. Мінімальна вартість таких дій встановлена на рівні 151 тисяча гривень.

Обхід також передбачатиме доведення до банкрутства підприємств, власником яких, прямо чи опосередковано, є особа, що підлягає санкціям. Це широке визначення обходу санкцій відкриває можливості для зловживань з боку правоохоронних органів та судових інстанцій. Визначення того, чи мали місце дії, що становлять обхід санкцій, здійснюватимуть слідчі та прокурори в судах.

Презентуючи законопроєкт, розробники стверджували, що українські санкції будуть поширюватися і на закордонні активи підсанкційних осіб, що укладення угод щодо активів за кордоном за іноземним законодавством буде вважатися обходом санкцій і що за такі дії буде наставати кримінальна відповідальність в Україні.

Розробники звернулися до діючого українського законодавства. Закон "Про санкції" передбачає, що санкція "блокування активів" застосовується до всіх активів, які належать або знаходяться під контролем осіб, що підпадають під санкції. У законі не зазначено місце їх розташування.

Кримінальний кодекс України також поширюватиме свою юрисдикцію на порушення або обхід санкцій, здійснені за межами країни. Якщо громадянин України вчинить такий злочин, він підлягатиме кримінальному покаранню відповідно до українського законодавства, за винятком випадків, які чітко зазначені в міжнародних угодах.

Враховуючи, що порушення або ухилення від санкцій є серйозним злочином проти України, іноземці, які здійснюють такі дії за межами країни, також можуть бути притягнуті до відповідальності в Україні.

На даний момент судова практика у цій сфері ще не усталилася, оскільки законодавство досі не затверджене. Однак вже існує перше рішення Верховного Суду, що засвідчує екстериторіальний характер українських санкцій.

Суть ситуації полягає в тому, що особа, яка підпадає під санкції, здійснила відчуження акцій підприємства, що займається виробництвом паперових та картонних виробів. Дана угода була укладена відповідно до австрійського законодавства. У результаті цього виникла потреба внести корективи у дані про бенефіціарів українських компаній. Приватний нотаріус здійснив такі зміни. Проте Міністерство юстиції визнало ці реєстраційні дії незаконними та анулювало доступ нотаріуса до реєстру юридичних осіб.

Верховний Суд підтвердив протиправність дій нотаріуса. Одним з аргументів стала позиція щодо екстериторіальної дії санкцій. На думку Верховного Суду, українські санкції мають екстериторіальну дію, оскільки відповідно до закону України "Про санкції" блокуванню підлягають усі активи, незалежно від їх розташування, та існує механізм примусового виконання санкцій через міжнародне співробітництво.

Тут Верховний Суд посилається на закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". Цей закон надає право СБУ за участю МЗС звертатися до комітетів Ради Безпеки ООН та до іноземних держав щодо застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб.

Верховний Суд дійшов до висновку, що продаж акцій іноземної компанії особою, яка підпадає під санкції, відповідно до законодавства іншої країни є способом обходу санкцій. Хоча ця позиція є унікальною, вона має потенціал стати основою для майбутньої правозастосовної практики.

Список осіб, що потрапляють під ризик, є дуже широким. Звичайно, це стосується насамперед тих, хто підпадає під санкції, а також їхніх контрагентів. Проте, на мою думку, кримінальної відповідальності можуть зазнати і ті, хто сприяв обходу санкцій, такі як нотаріуси, агенти, посередники, номінальні власники та треті особи, на рахунки яких були проведені фінансові операції. Їхні дії можуть бути розцінені як пособництво.

З огляду на це, важливість перевірки клієнтів і партнерів у Державному реєстрі санкцій для уникнення кримінального переслідування стає надзвичайно актуальною.

На мою думку, в Україні інститут санкцій ще не здобув належного розвитку. Законодавство в цій сфері є лише загальним, а санкційна політика залишається непостійною і не повністю врегульованою. Внаслідок цього, іноді санкції застосовуються як засіб адміністративного тиску.

Хоча криміналізація порушення й обходу санкцій украй необхідна, запропонований законопроєкт простий і детально не регламентує всі "правила гри".