За повідомленнями ЗМІ, введення санкцій проти колишнього власника Дельта банку Миколи Лагуна має на меті підвищити ефективність правосуддя стосовно його справ.
Автор: Daniel #590420
11 листопада Північний апеляційний господарський суд продовжить розглядати позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на близько 23 млрд грн щодо колишнього власника збанкрутілого Дельта банку Миколи Лагуна та його спільників. Уже понад півроку справу слухають в закритому режимі через ризики розкриття банківської таємниці. Це засідання заплановане і буде проведено після накладення на Лагуна санкцій РНБО за співпрацю з росією та фінансування країни агресора. А Фонд гарантування - тепер чи не єдина інстанція, що має право стягувати кошти з колишнього банкіра, йдеться у матеріалі видання Коротко.Про.
I can't access external websites to view their content. However, if you provide me with the text you'd like to make unique, I'd be happy to help you rephrase or rewrite it!
Одним із основних обмежень, накладених на Лагуну, є заборона на управління фінансовими ресурсами та активами, а також на виплату дивідендів чи отримання коштів від третіх осіб, за винятком погашення боргів перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Після банкрутства Дельта Банку Фонд терміново змушений був шукати кошти для компенсації втрачених вкладів населення в межах гарантованих сум. Для цього уряд виділив необхідні фінансові ресурси, які потрібно буде повернути. Щоб покрити свої витрати, Фонд повинен був взяти в управління активи або майно Дельта Банку, продати їх за ринковою ціною та отримати компенсацію. Проте через численні схеми в банку Лагуна активи виявилися "роздутими", і фактично на балансі банку не було майна чи активів, здатних покрити значні виплати. У результаті збитки були оформлені як господарський позов до Лагуни та його спільників — членів спостережної ради та кредитного комітету банку. Загалом сума збитків, завданих діяльністю Лагуни вкладникам, державі Україна, яка представляється державними Ощадбанком та Укрексімбанком, а також Національному банку під особисті поруки колишнього банкіра, становить близько 2.3 мільярда доларів.
Протягом останніх чотирьох років справа проходить через всі судові інстанції вже вдруге і наразі знаходиться в Північному апеляційному господарському суді. Спочатку суди не бажали розглядати питання про шахрайство з боку Лагуна як єдиний комплексний позов, пропонуючи розглядати кожен випадок окремо. "На "другому колі" Господарський суд Києва ухвалив рішення відмовити Фонду в задоволенні позову, нібито через відсутність доказів збитків на суму 23 млрд грн.: мовляв, це вже проблема Фонду, що він не зміг продати "сміттєві" вимоги до компаній-"бульбашок" за вищу ціну. Тепер черга знову за Північним апеляційним господарським судом", - зазначається в статті.
Визначити позицію суду під час судового процесу вкрай складно: протягом останніх шести місяців суд не оприлюднює ухвали, ухвалені у цій справі. ЗМІ повідомляли, що це може бути пов'язано з банківською таємницею, яка нібито стає відомою під час слухань по справі Лагуна.
Введення санкцій РНБО може значно пришвидшити процеси правосуддя, зазначають автори статті. По-перше, недостатність фінансових ресурсів не дозволить Лагуну затягувати розгляд справи з допомогою дорогих юристів. По-друге, блокування активів є першим кроком до їх реального вилучення на користь держави. А "замороження" активів в Україні в майбутньому може сприяти аналогічним заходам за кордоном, оскільки це дозволить отримати відповідні ордери від іноземних судів.
В Україні накладення санкцій на осіб, які становлять загрозу для національної безпеки, має не лише юридичне, але й вагоме репутаційне значення. Якщо Рада національної безпеки і оборони разом із президентом офіційно визнали конкретну особу як загрозу, що має зв'язок з фінансуванням агресора, то затягування розгляду справи проти неї фактично суперечить інтересам суспільства. Санкції в цьому контексті висвітлюють проблему: більше чотирьох років судова система не могла (або не хотіла) завершити справу про розкрадання 23 мільярдів гривень вкладників. Аналогічні зауваження можна зробити щодо відповідальності Лагуна та його спільників у інших справах, які розглядаються вже понад десятиліття. Отже, "позасудові" інструменти мають продемонструвати вищу ефективність. Це особливо стосується колишнього власника Дельта банку, який ризикує бути екстрадованим з Австрії одним із перших, якщо Україна досягне відповідних угод з урядом цієї країни.
На думку авторів, від обґрунтованих судових рішень у справі, де фігурує "патентований шахрай", чия діяльність неодноразово піддавалася розслідуванню, залежить можливість зекономити для бюджету держави принаймні 23 млрд грн. Ці кошти, які будуть стягнуті з Лагуна та його компанії, можуть бути використані, зокрема, для підтримки Збройних сил України. "Таким чином, першим кроком до досягнення справедливості могло б стати часткове оприлюднення текстів судових рішень, що вже були ухвалені у цій справі, щоб краще зрозуміти логіку як суду, так і сторін конфлікту. Крім того, важливо було б сформувати стабільну судову практику стосовно впливу санкційного статусу однієї зі сторін на подібні господарські суперечки та кримінальні позови", - підсумовує видання.
