Чи може Румунія стати новим викликом для України після виборів, подібно до Угорщини?
На президентських виборах у Румунії є ймовірність перемоги проросійського радикала Келіна Джорджеску. Це може створити нові виклики для України, адже країна може стати ще однією проблемною державою в складі ЄС та НАТО.
Яким чином це стало реальністю, які є перспективи для його зупинки на другому турі президентських виборів, хто змагається з ним, та в чому схожість Джорджеску з Віктором Орбаном - аналізує РБК-Україна. Інформацію надають Контракти.UA.
З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії Румунія залишається істотним, хоча й не завжди відкритим партнером України. Завдяки румунським портам Україні вдалося обійти морську блокаду, встановлену РФ. Бухарест активно підтримує Україну, надаючи військову допомогу та приймаючи біженців. Проте, можливо, що позиція Румунії, принаймні частково, може змінитися на шкоду Україні в найближчі тижні.
Серед численних виборів, які проходили у 2024 році по всьому світу, румунські вибори вирізнялися відносним спокоєм. Дві основні політичні сили - Національна ліберальна партія (PNL) і Соціал-демократична партія (PSD) - змагалися за контроль над країною. Президентські вибори відбулися 24 листопада, а парламентські - 1 грудня.
Президентські вибори принесли сюрпризи. Всупереч всім опитуванням, обоє кандидатів від двох топ-партій - чинний прем'єр-міністр Марчел Чолаку (PSD) та колишній голова уряду Ніколае Чуке (PNL) не змогли навіть пройти до другого туру.
У президентських перегонах змагаються "незалежний" радикальний ультраправий кандидат Келін Джорджеску, який отримав 22,94% голосів, а також проєвропейська опозиціонерка з Союзу порятунку Румунії (USR) Елена Ласконі, яка набрала 19,18% підтримки виборців.
Джорджеску відкрито заявляє про свої ультраправі погляди і навіть бравує ними. Зокрема, він прославляє часи, коли Румунія була союзником нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Також він називав війну Росії проти України наслідком "змови американських виробників зброї".
Одночасно з успішним проходженням першого туру виборів, він почав змінювати свою позицію. Наприклад, 27 листопада політик спростував звинувачення, які стосувалися його намірів вивести Румунію з НАТО та Європейського Союзу.
"Я ніколи цього не казав. Але я казав, що хочу вести переговори і ставити національні інтереси на перше місце. Ми не можемо прийняти все, про все потрібно говорити на користь румунського народу, незалежно від того, чи ви входите до якогось клубу", - заявив Джорджеску.
Згідно з узгодженими оцінками румунських та європейських ЗМІ, успіх Джорджеску можна пояснити протестним голосуванням та побоюваннями з приводу війни серед виборців, які не підтримують традиційні партії. Крім того, кандидат вдало скористався платформою TikTok для залучення підтримки.
"З кандидатом у президенти Румунії, який несподівано відкрив вогонь, Європа фактично отримала третього 'голуба миру' на додачу до словацького прем'єра Роберта Фіцо та угорського лідера Віктора Орбана. Адже ключовий меседж передвиборчої кампанії Келіна Джорджеску полягає у 'примирливій' політиці, що передбачає підтримання добрих відносин з усіма, навіть з країною-агресором", - прокоментував РБК-Україна аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та ініціативи Re:Open Ukraine Віталій Дячук.
Опонентка Джорджеску, Елена Ласконі, також представляє опозицію, втім проєвропейську і не таку радикальну. Колишня журналістка, вона позиціонує себе як нове обличчя на противагу старим політичним елітам.
Ласконі також підкреслює важливість підвищення рівня підтримки України. Вона, зокрема, висловила незадоволення діями нинішнього уряду Румунії, звинувативши його у бездіяльності щодо російських дронів, які перетинають повітряний простір країни.
Проте, результати другого туру залишаються невизначеними.
І Джорджеску, і Ласконі повинні завоювати підтримку виборців, які в першому турі віддали свої голоси за інших кандидатів.
Джорджеску може сподіватися на підтримку виборців, які проголосували за лідера ультраправої та антиукраїнської партії AUR, Джордже Сіміона, котрий отримав 13,87% голосів у першому турі.
Одним із чинників, що сприяють популярності Джорджеску, є те, що, незважаючи на його протестний імідж, про нього відомо досить обмаль інформації.
"Граючи на страху війни, він забув згадати про російські шахеди, які час від часу падають на румунській території та сигнали тривоги, які лунають у прикордонних регіонах Румунії вже тривалий період. Так само за впевненими лозунгами на тему миру він жодного разу не заглибився у пояснення того, яку позицію він займе у взаємовідносинах з ЄС та Російською федерацією і як відповідну політику формуватиме Румунія. Тобто це поки тільки популізм без практичної програми", - сказав виданню Дячук.
Водночас, керівництво націонал-лібералів вже висловило свою підтримку Ласконі, вочевидь розглядаючи її як "менше з двох зол".
Також слід очікувати на мобілізацію проєвропейського населення Румунії, аби не допустити до влади Джорджеску. По Румунії уже прокотились мітинги з вимогою не допустити радикала до влади.
До 8 грудня, коли пройде другий тур голосування, обидва кандидати активізують свої зусилля, щоб залучити нових виборців, водночас не втрачаючи наявних прихильників.
Водночас інші ультраправі сили намагаються добитися того, аби в другому турі з Джорджеску змагалася не Ласконі, а соціал-демократ Чолаку (який на тлі поразки вже пішов з посади голови партії і оскаржувати підсумки виборів не став). В такому випадку Джорджеску буде легше критикувати опонента.
З цією метою, союзний до праворадикальної партії AUR кандидат Крістіан Терхеш (набрав близько 1%) звернувся до Конституційного суду з вимогою перерахунку голосів. Справа в тому, що Ласконі пройшла до другого туру з відривом від Чолаку у всього 2 тисячі голосів. Конституційний суд вже ухвалив рішення про перерахунок голосів (що технічно неможливо зробити швидко), остаточне рішення по справі має бути ухвалено вже сьогодні 29 листопада, але його можуть відкласти.
Румунія є президентсько-парламентською республікою, що передбачає, що президент має можливість впливати на важливі рішення, такі як постачання зброї Україні, накладання санкцій на Росію, а також на процес інтеграції України в Європейський Союз і НАТО. Проте, для України є позитивна новина: навіть якщо Джорджеску стане президентом, парламент зможе стримувати його владу. Вибори відбудуться вже в цю неділю, 1 грудня.
Джорджеску, будучи незалежним кандидатом, не має власної політичної партії. Проте його можуть підтримати ультраправі формування, такі як AUR та "SOS Румунія". У 2020 році AUR навіть висловила пропозицію щодо кандидатури Джорджеску на пост прем'єр-міністра, у випадку, якщо їй вдасться здобути владу.
Згідно з агрегованими даними опитувань Politico, зараз обидві партії можуть розраховувати на 17% та 6% відповідно.
Партія Ласконі USR може здобути 13% голосів. У той же час націонал-ліберальна партія має 17%, а соціал-демократи - 31%. Є також ймовірність, що в парламент пройде партія "Демократичний союз угорців Румунії" з 5% підтримки. Таким чином, арифметично більшість, ймовірно, залишиться за системними націонал-лібералами та соціал-демократами.
Проте основним викликом залишається здатність більшості румунських політиків об'єднатися проти радикальних сил. Особливо враховуючи, що після поразки на президентських виборах керівники націонал-ліберальної та соціал-демократичної партій, Ніколає Чука та Марчел Чолаку, пішли у відставку з посад лідерів своїх партій. Інтенсивна конкуренція між проєвропейськими політичними силами, включаючи витоки компромату, стала однією з причин несподіваної перемоги "незалежного" кандидата Джорджеску в першому турі.
Незалежно від підсумків цих виборів, у Румунії виявляється аналогічна тенденція, що спостерігається в інших західних країнах — зростання впливу позасистемних популістів.
"У зв'язку з тим, що антиглобалізаційні тенденції активно розвиваються в багатьох країнах, спостерігається зростання акценту на національні інтереси замість колективного добробуту. Це підсилює націоналістичні ідеї. Внаслідок цього заяви політиків про збереження національної ідентичності та 'суверенітету' держав у рамках Європейського Союзу стають дедалі популярнішими серед виборців", - зазначив експерт Віталій Дячук в інтерв'ю РБК-Україна.
За його словами, ефективно працює контрастування між "ми" (як представники певної нації) та "вони" (Європейський Союз, Брюссель). Цей прийом успішно застосовує Віктор Орбан у своїй боротьбі з Єврокомісією. Сучасні виборці прагнуть бачити "лідера, який вирушить до Брюсселя, стоячи на ногах, а не на колінах". Це висловлення належить одному з румунських підприємців і було озвучене після першого туру президентських виборів, зазначив Дячук.
У своїй компактній, але вражаючій інтернет-кампанії Джорджеску застосував усі ці інструменти.
На думку експерта, цей політик створив образ самовпевненого професіонала з західною освітою, який контрастує з нинішніми представниками PNL і PSD. Останні вже набридли румунам своїми політичними коаліціями та внутрішніми конфліктами. Проте, незважаючи на свою раціональність, він вдало примішав до своїх заяв таку кількість дезінформації, що може змагатися з ексцентричними праворадикалами AUR та дивною євродепутаткою Діаною Шошоаке, яка висувала територіальні претензії до України та намагалася "вигнати дияволів з будівлі Європарламенту".
"Навряд чи варто порівнювати Келіна Джорджеску із контраверсійними Мілошем Земаном (колишній президент Чехії - ред.) та Зораном Мілановичем (прем'єр-міністр Хорватії - ред.). Його лінія, принаймні під час передвиборчої кампанії, ближча до сусіднього нам Віктора Орбана, який намагається грати роль самостійного сильного політика з незалежним статусом на рівні ЄС та амбіціями переговорника між США, ЄС і Росією. Та наскільки вона може змінитись у разі його гіпотетичної (проте, сподіваюсь, малоймовірної) перемоги в другому турі наразі невідомо", - сказав Дячук.
