Що відбувається в Чернігівській області: постійний тиск на кордоні та існування між відключеннями електроенергії і надією на краще.

Зображення: Макс Требухов. Який стан безпеки та інфраструктури для забезпечення життєдіяльності?

Чернігівська область межує з РФ -- з усіма відповідними наслідками. Москва публічно декларує намір створити "зону безпеки вздовж кордону України". На практиці це означає атаки на інфраструктуру та системний терор цивільного населення.

Окрім ракет та "Шахедів", які завдають шкоди всім регіонам України, противник активно використовує артилерійські системи та FPV-дрони. На прикордонних територіях російські війська намагаються фактично "випалювати" селища.

Наприклад, звіт про події наприкінці січня:

21 січня на території ліцею в селі Добрянської громади стався вибух, спричинений ворожим "шахедом". У Семенівській громаді внаслідок атаки безпілотника спалахнула будівля будинку культури. Протягом доби зафіксовано 37 обстрілів.

22 січня - зафіксовано удари двох ударних БпЛА типу "Молнія" по будівлі школи в місті Семенівка. За добу - 23 обстріли.

23 січня - у Семенівці FPV-дроном на оптоволокні атаковано снігоприбиральний автомобіль "МАЗ", який працював у центрі міста.

24 січня - внаслідок обстрілів сталося знеструмлення об'єктів теплогенерації АТ "Облтеплокомуненерго" та комунального підприємства "Чернігівводоканал".

25 січня місто Новгород-Сіверський стало мішенню для двох ударних безпілотників типу "Герань", внаслідок чого зафіксовано удари по житловим районам.

Зображення: Чернігівська міська рада Вплив нещодавнього обстрілу на Чернігів

Незважаючи на всі труднощі, ситуація не є катастрофічною. Як зазначив голова Чернігівської обласної державної адміністрації В'ячеслав Чаус, у 2025 році з прикордонних районів області виїхали приблизно 1400 осіб. Це не слід вважати масовим відтоком. Хоча наприкінці року була оголошена обов'язкова евакуація з 14 сіл, розташованих у Новгород-Сіверській, Семенівській, Сновській та Городнянській громадах. Безумовно, число евакуйованих може зрости, але наразі це не набуває критичних масштабів.

Значно більше область потерпає від дефіциту електроенергії та перманентних блекаутів. Один з найдовших періодів без електрики Чернігів пережив торік у жовтні. Хоча після того були й інші випадки повного знеструмлення обласного центру. Останній - наприкінці січня. На жаль, 12-18 годинні відключення від електрики стали нормою. Місцеві комунальники заживлюють критичну інфраструктуру, бізнес перейшов на генератори, а місцеве населення пристосовується до нових умов як може.

Наприклад, тільки в січні об'єкти теплокомуненерго загалом використали генератори більше ніж 5 тисяч годин.

Зображення: Чернігівська міська рада. Гуманітарна підтримка: доставка генераторів для Чернігівської області.

Це дозволяє забезпечувати населення основними послугами. Таким чином, комунального колапсу, до якого так прагнуть росіяни, в регіоні не сталося.

Стан і тенденції розвитку економічної сфери

Торік промислові підприємства Чернігівщини наблизилися до показника 2021 року. Об'єм виробництва склав 90% від довоєнного рівня.

Основа економіки - малий бізнес. В області понад 4,5 тисячі підприємств, із них 4,2 тисячі - малі, а ще понад 35 тисяч ФОПів. Саме вони в основному наповнюють бюджети.

Фото: Чернігівська ОВА Одне з підприємств Чернігівської області

Агропромисловий комплекс продовжує залишатися основною рушійною силою регіону. У минулому році в області було зібрано понад 5 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Значна частина цього врожаю експортується, в основному до країн Європейського Союзу. Хоча частка продукції з високою доданою вартістю, такої як жири та олії, поступово зростає, вона все ще становить близько 20%. Це свідчить про те, що Чернігівщина переважно реалізує сировину.

Інвестиційна ситуація - без прикрас. У регіоні триває війна, тому основними завданнями є виживання та стабільність, а не реалізація амбіційних стратегій. Бізнесмени не формують масштабних планів на фоні труднощів з логістикою зернових, нестачі робочої сили та зростання витрат на виробництво через відключення електроенергії.

З початку масштабного вторгнення в регіоні було впроваджено більше 80 інвестиційних ініціатив, загальна сума яких перевищує 2 мільярди гривень. Основна частина з них стосується агропромислового комплексу (52 проєкти), а також виробничої сфери (22 проєкти). Усього обсяг капітальних інвестицій склав понад 17 мільярдів гривень.

Є також обнадійливі новини: минулого року Чернігівська область зафіксувала позитивне сальдо зовнішньої торгівлі в розмірі $441 млн. Експорт досягнув $767 млн, тоді як імпорт склав $325 млн. Для регіону, що переживає обстріли, це можна вважати значним успіхом.

Проте, не слід очікувати на економічне диво. Ситуація з дорожнім покриттям в регіоні є вкрай критичною: приблизно 80% доріг страждають від ямковості. Немає коштів для проведення комплексного ремонту. Без належної інфраструктури інвестицій не буде.

Тож навіть невелике зростання виробництва і повернення до показників 2021 року вже сприймаються як досягнення. Для Чернігівщини сьогодні стабільність - це вже розвиток.

Соціальні виклики

Основним і найстарішим є процес зменшення населення.

До початку війни Чернігівщина відзначалася як одна з найменш населений регіонів України, з населенням у 959 тисяч осіб, займаючи 22-ге місце за кількістю мешканців. Зменшення населення розпочалося ще в 1966 році. А в період з 1994 по 2007 роки цей процес набрав обертів: область щороку втрачала від 15 до 19 тисяч людей.

Війна лише виявила давню проблему.

На початок 2025 року в області залишалося 918 тисяч жителів - на 13 тисяч менше, ніж у 2023-му. Народжуваність нижча за середньоукраїнську, смертність - вища.

Навіть понад 69 тисяч внутрішньо переміщених осіб не змінюють загальної тенденції. І поки триває війна, навряд чи варто чекати на позитивні зміни.

Другий важливий аспект - це процес мобілізації та адаптація ветеранів.

Чернігівська область, як і вся Україна, перебуває у стані постійного напруження через питання призову до армії. У соціальних мережах місцеві жителі активно обговорюють повідомлення про можливі випадки насильства щодо мобілізованих, а також публікуються відеоматеріали із затриманнями чоловіків, які не дотримуються вимог військового обліку. Реакція громади на ці події є неоднозначною: одна частина населення закликає до посилення мобілізаційних заходів, навіть до примусового призову, тоді як інша вбачає в цьому перевищення владних повноважень.

Водночас область намагається бути серед тих, хто веде проактивну ветеранську політику, хоча на її реалізацію не вистачає ресурсів. Минулого року 27 захисників отримали гранти на понад 13 млн грн для започаткування власної справи. На забезпечення житлом виділили 86 млн грн - помешкання отримали 33 ветеранські родини. У листопаді уряд додатково спрямував ще 38,5 млн грн.

Фото: Міністерство у справах ветеранів України Вручення сертифікату ветерану

Чернігівщина бере участь у пілотному проєкті зі створення "Просторів турботи про ветерана" в лікарнях. Такі осередки вже відкриті в обласній лікарні та в Ніжині. Працюють громадські простори, де ветерани можуть отримати психологічну і юридичну допомогу. Є й практика працевлаштування ветеранів у поліцію - до служби вже долучилися 12 ветеранів з інвалідністю.

Окремим аспектом є адаптація внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У регіоні налічується приблизно 69 тисяч таких людей. Справжня ситуація виглядає так: державні ресурси обмежені. На сьогодні в області функціонує лише дев'ять пунктів тимчасового проживання, серед яких шість модульних містечок і три гуртожитки. У цих умовах безкоштовно проживають близько 500 осіб.

Запущено обласну програму підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2025-2026 роки, при обласній військовій адміністрації функціонує спеціалізована рада. Процес реалізації триває.

Проте обсяги внутрішньої міграції значно перевищують ресурси, які має цей регіон.

Місцева політика під час війни

Образ Чернігівщини не можна уявити без впливу політики.

Крупномасштабний військовий конфлікт не припинив місцеві змагання за владу. Чернігів вже став свідком значного скандалу: у 2023 році міського голову Владислава Атрошенка усунули від виконання обов'язків, а згодом і звільнили після тривалої напруженої боротьби з центральною адміністрацією.

Проте, партія "Рідний дім", під його керівництвом, все ще є найбільшою та найвпливовішою політичною силою в міській раді. Це призводить до частих суперечок між обраними депутатами і призначеною військовою адміністрацією міста.

Один із найпоказовіших кейсів - бюджет міста.

Проєкт був підготовлений фінансовим управлінням міської ради. Депутати зазначили, що документ не проходив етапу публічного обговорення і був надісланий їм електронною поштою на початку грудня. Керівник МВА Дмитро Брижинський відмовився підписати його, висловивши критику щодо суттєвого зменшення фінансування Сил безпеки та оборони – з 500 млн грн до 70 млн грн.

У відповідь на це, представники більшості наголосили, що саме військова адміністрація несе відповідальність. Обговорення в публічному просторі тривало протягом кількох тижнів.

На завершення грудня бюджет було схвалено. Видатки на Збройні сили України залишилися на позначці 500 мільйонів гривень, тоді як для територіальної оборони виділено 200 мільйонів гривень. Проте враження все ще неприємне.

Це була всього лише одна подія.

На завершення року директор МВА висловив обвинувачення на адресу заступника мера Вікторії Пекур та начальника управління освіти Василя Білогура щодо встановлення неналежної вентиляції в укриттях шкіл, стверджуючи, що це сталося через "підконтрольні компанії". У відповідь на ці звинувачення чиновники зазначили, що укриття пройшли перевірку від комісій ДСНС, а самі роботи були виконані ще в 2022 році.

Ще один конфлікт розгортається в нашій країні - тепер навколо цін на перевезення. Приватний перевізник відмовляється продовжувати роботу за попередніми умовами та вимагає підвищення цін на проїзд. Місцева адміністрація звинувачує міську владу в потуранні бізнесу, який "протягом двох років не дотримувався умов угоди" та не оновив свій автопарк. У відповідь міська рада зазначає, що ситуація в економіці є складною.

Усе це відбувається на фоні постійних обстрілів та відключень електроенергії.

Чи сприяють такі конфлікти згуртованості? Навряд.

Більшість мешканців живуть у режимі щоденного виживання. Вони розуміють складність ситуації і не завжди готові занурюватися в політичні протистояння. Але психологічна втома накопичується.

Люди не є машинами. Вони відчувають втому.

Зростає бажання отримувати не лише звіти про "стабільність", а й бачити контури майбутнього - навіть якщо це ще не найближча перспектива.

На даний момент Чернігівщина перебуває під звуками "шахедів", заощаджуючи електроенергію і, незважаючи на всі труднощі, не втрачає віри в Україну.

Автор: Любов Мульована, регіональний координатор Національної платформи стійкості та єдності в Чернігівській області.