Сергій Захарін визначив десятку ключових проблем в освітній політиці, які потребують термінового вирішення.
Професор Сергій Захарін, колишній державний секретар Міністерства освіти і науки, висловив думку про нагальні проблеми в освітній політиці України, які потребують термінового вирішення. Він зазначив, що протягом останніх двох років було вчинено безліч помилок, що підтверджується рішеннями відповідного парламентського комітету та висновками численних державних установ.
Крім того, акцентується на питаннях, що стосуються сфери освіти, а також на петиціях і коментарях від депутатів. Захарін, спираючись на відомі факти та обговорення, пов'язані з помилками, створив власний рейтинг проблем в освітній політиці. Свої міркування експосадовець виклав у блозі Освіта.ua.
Неймовірно низька заробітна плата вчителів.
Вчителі та вихователі мають найнижчу середню зарплату в країні, часто отримуючи менше 10 тисяч гривень. МОН тривалий час зберігало мовчання, проте згодом повідомило, що розробляє сценарії вирішення проблеми. В одному з інтервʼю міністр освіти Оксен Лісовий розповів, що зарплата вчителів зросла на 10%, проте її рівень не досяг рівня інфляції. Нині освітнє відомство не дало жодного рішення, яке б гарантувало педагогам гідний рівень оплати праці.
Скорочення кількості шкіл є недоцільним кроком.
Міністерство освіти і науки ухвалило ряд рішень, які мають на меті зменшення кількості шкіл. Одним з таких документів став наказ №1112 "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні". У ньому підкреслюється, що ці рішення діють "в умовах воєнного стану", і не передбачають можливостей для відновлення шкільної мережі у її довоєнному форматі. Пізніше було оголошено про скасування цього наказу, але низка інших документів, що обмежують доступ дітей до якісної освіти, залишилася в силі. Крім того, під час скорочення навчальних закладів часто не вистачає комунікації з учасниками освітнього процесу.
Недостатня ефективність антикорупційних заходів.
У серпні 2023 року суд підтвердив факт корупційного правопорушення, що стосується одного з заступників міністра, зокрема, йдеться про конфлікт інтересів. У травні 2024 року Кабінет Міністрів розпочав службове розслідування щодо ще одного заступника міністра, пов'язаного з бездіяльністю у питаннях передачі корпоративних прав. Однак, незважаючи на актуальність цих проблем, освітня команда не висловила жодних коментарів з цього приводу.
Аналіз витрат у галузі виготовлення та розподілу навчальних посібників.
У 2024 році Комітет з питань освіти, науки та інновацій визнав незадовільною роботу МОН щодо забезпечення підручниками школярів. Так, мовилося про несвоєчасність доставки та можливість її зриву. Також було змінено установу, яка відповідає за створення підручників. За словами Захаріна, Український інститут розвитку освіти (УІРО), який відповідає за це, не має належного досвіду експертування проєктів підручників. Також на сайті установи немає жодної значущої інформації, а також відомостей про керівника та його заступників. Більш того, за фактами протиправних рішень та дій окремих посадових осіб цього "інституту" розслідується кілька кримінальних проваджень, запевняє експосадовець.
Нерозуміння місця і ролі міністерства в системі формування освітньої політики
Замість дійсно важливих реформ Міністерство освіти і науки пропонує занадто багато "інформаційного шуму" – лозунгів, ілюстрацій, концепцій та презентацій. Наприклад, документ "Візія майбутнього освіти і науки України" містить опис ідей, які не були узгоджені з іншими політичними інститутами. Ці візії не викликають захоплення у освітян, у той час як вже існуючі стратегії та концепції, схвалені в рамках урядових процедур до 2023 року, залишаються в тіні. Більше того, рішення парламентського комітету також не реалізуються.
Вибіркове і хаотичне закриття університетів.
Протягом останніх двох років Міністерство освіти і науки займається закриттям вищих навчальних закладів, але багато спостерігачів вважають ці дії випадковими та вибірковими. Більше того, реформи в сфері вищої освіти не здобули підтримки з боку освітньої спільноти, а навпаки, викликали активний опір. Важливо зазначити, що практично не проводились належні обговорення, а результати вже проведених заходів залишилися без уваги. Захарін підкреслює, що основною ознакою для закриття навчального закладу є відсутність ефективного керівника, здатного протистояти безладдю.
Маніпуляції з державними фінансами
Профільний комітет визнав незадовільною роботу МОН щодо ефективного використання коштів субвенцій з держбюджету за напрямами. Депутати встановили "критичні показники" рівня використання коштів деяких субвенцій. Зокрема, йдеться про субвенції на облаштування безпечних умов у школах, придбання обладнання, створення та модернізацію їдалень (харчоблоків), забезпечення якісної, сучасної та доступної освіти "Нова українська школа" в частині підвищення кваліфікації вчителів. Також, за словами Захаріна, є документи, де стверджується, що виші з кращими показниками мають менший обсяг фінансування, а сама формула подається як епохальна реформа й діє дуже вибірково.
Неадекватна стратегія комунікації
Протягом останніх двох років спостерігається значний зріст кількості петицій, що стосуються різних аспектів освіти, з яких сім отримали достатню підтримку голосів. Міністр освіти та його заступники уникали діалогу з професійною спільнотою. Наприклад, Рада ректорів художніх навчальних закладів України надіслала до Міністерства освітньої політики листа з проханням організувати робочу зустріч для обговорення національного мультипредметного тесту. Це прохання залишилося без відповіді, а зустріч відбулася лише з одним із численних заступників міністра, і лише завдяки втручанню Офісу Президента та відповідного комітету. Додатково, міністр і його заступники рідко відвідували засідання парламентських комітетів і зустрічалися з професійними об'єднаннями вкрай вибірково.
Різке зниження стандартів природничої освіти.
Згідно з результатами Міжнародного дослідження якості освіти PISA у 2022 році, українські школярі в середньому набрали 450 балів за шкалою з природничо-наукових дисциплін. Середній показник у світі (включаючи бідні країни) - 485. Тобто, дві третини українських школярів, які брали участь у дослідженні, з природничих дисциплін показали низькі або вкрай низькі результати. Тоді як у 2018 році українські школярі набрали в середньому 469 балів.
Головною проблемою в змісті природничої освіти в українських школах є її теоретичний характер, абстрактність та відрив від реальних практичних аспектів. Навчальний матеріал часто перевантажений несвязаними фактами, що перешкоджає формуванню у учнів критичного мислення, особливо стосовно природних явищ і процесів. Водночас, профільне міністерство не вживає заходів для оновлення змісту природничої освіти, покращення шкільних лабораторій, а також збільшення фінансування на закупівлю необхідного обладнання та реактивів.
Відсутність впровадження новітніх підходів у галузі дошкільного навчання.
Освітній комітет виявив незадоволення роботою Міністерства освіти і науки (МОН) у питанні своєчасної підготовки документів, що стосуються реалізації закону "Про дошкільну освіту". Основною проблемою стала відсутність необхідних підзаконних нормативно-правових актів, за які несе відповідальність саме МОН. Для їх ефективного впровадження потрібно було оновити або створити 44 нормативні документи. Однак, за інформацією депутатів, за останні сім місяців було ухвалено лише два з них. Як зазначив Захарін, фактично МОН відмовилося від реалізації позитивних змін у галузі дошкільної освіти.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що викладач університету вказав на важливу проблему сучасних школярів та студентів.
