Серія "контрольованих витоків" для обмеження участі азійських держав у програмі придбання озброєння для України - Новини Весь Харків.

▶ ️Кілька днів тому стало відомо, що ніби Південна Корея планує (https://suspilne.media/1246136-pivdenna-korea-moze-priednatisa-do-programi-purl-yonhap/) приєднатись до програми PURL із закупівлею озброєння для України. Такий крок був би логічним у рамках стримування поглиблення співпраці кремля з Пхеньяном. Плюс цей крок збільшував би прихильність європейського ринку до корейських оборонних компаній, які активно прагнуть отримати доступ до платоспроможних замовників.

▶️ Хто в Кореї має інтерес до PURL, а хто – ні?

Безсумнівно, що оборонні кола мають інтерес до PURL. Також це питання викликає інтерес у розвідки. Можливо, й деякі стратеги, які аналізують ступінь співпраці між Кремлем і Північною Кореєю, також проявляють зацікавленість. Натомість політики, схоже, не виявляють бажання займатися цим питанням.

Оскільки після оголошення воєнного стану Юн Сук Йолем владу утримує Демократична партія Кореї (ДПК), яка є лояльною до кремля та прихильною до діалогу з Пхеньяном. Як мінімум ряд корейських політичних кіл.

Свого часу, до подій з оголошенням воєнного стану, Директор офісу національної безпеки Півд. Кореї, генерал Шин Вон Сік в уряді Юн Сук Йоля, просував (https://koreajoongangdaily.joins.com/news/2024-08-12/national/politics/Yoon-names-new-national-security-adviser-defense-minister-in-surprise-reshuffle/2111150?utm_source=chatgpt.com) жорсткий підхід до північної Кореї та розглядав відповідь кремлю за поглиблення співпраці з Пхеньяном саме через військову підтримку України. На жаль, генерал був призначений відносно незадовго до сумнозвісних подій і не встиг посунути політичну рамку.

Зараз же позицію директора офісу нацбезу займає дипломат Ві Сон-лак, який виступає за прагматичні відносини з кремлем та діалог з Пхеньяном. Ві Сон-лак власну дипломатичну кар'єру будував як надзвичайний і повноважний посол Республіки Корея на московії.

Втручання Москви у безпекову архітектуру регіону. Звіти корейських спецслужб стосовно ризиків, пов'язаних з такою кооперацією. Яскраво агресивні вчинки Північної Кореї та зацікавленість корейського оборонного комплексу у співпраці з Європою спонукають аналітичні та промислові кола тиснути на маломотивований уряд для активізації підтримки України.

▶ ️Яка позиція Південної Кореї на цю інформацію?

Посольство Південної Кореї в Україні відмовилось коментувати, а МЗС підтвердило (https://english.nv.ua/nation/purl-initiative-south-korea-may-join-nato-assistance-mechanism-50585687.html), що розглядає, але акцентувало, що поки це лише розгляд і що це буде нелетальна підтримка, у разі якщо буде. Про те, що процес дійсно є, свідчать погрози, які оприлюднили в МЗС московії.

Об'єднані дані про те, як за допомогою певних методів можна перешкоджати цим процесам.

Азійські країни відрізняються особливостями, особливо в контексті безпекової політики. Урядові структури цього регіону проявляють велику обережність. Тому перед ухваленням важливих рішень вони намагаються уникати публічних дискусій щодо спірних тем. Наприклад, військова підтримка України не користується популярністю в Південній Кореї — згідно з соціологічними даними (https://www.reuters.com/world/south-koreans-remain-opposed-sending-arms-ukraine-2024-11-27/) (2024 рік), від 75 до 80% населення виступає проти постачання озброєнь Україні. Це суттєво ускладнює електоральну ситуацію. Крім того, в червні в Південній Кореї відбудуться місцеві вибори, які стануть важливим тестом для ДПК, показуючи, чи зберігає партія свою популярність, чи навпаки, спостерігається спад.

Проте ключовим аспектом просування військової допомоги Україні є експертне середовище в сфері оборони та безпеки.

▶️ Наразі витік інформації став поштовхом для медіа задавати важливі питання, а уряд змушений реагувати, опинившись під тиском електоральних очікувань і наближення виборів. Оскільки остаточне рішення ще не прийнято, чиновники надають відповіді, орієнтуючись на ці політичні пріоритети. В подальшому, ці відповіді стають репутаційними обмеженнями, навіть якщо позиції щодо ситуації можуть змінитися.

Отже, ми можемо стверджувати, що Корея дійсно вивчає можливість приєднання до PURL. Однак витік інформації про цей процес створює перешкоди для ухвалення рішення. Схожа ситуація спостерігалась і в Японії, де уряд спростував повідомлення в медіа, оскільки остаточне рішення ще не було прийнято, а інсайдерська інформація змусила їх реагувати на зміни у світогляді. Проте очевидно, що робота в цьому напрямку триває.

І те, що злиті інсайди впродовж 2 тижнів стосуються саме двох азійських країн, для яких це кардинальна зміна, і все це саме в контексті PURL, свідчить, що це чийсь процес блокування.

Тут з позитивного підтверджується, що є що блокувати (факт процесу), а з негативного -- що ми про це знаємо, і значить це комусь вдається.

Source: https://t.me/resurgammmm/4356