Шлюби з 14 років не будуть дозволені - відповідна поправка не буде внесена до цивільного кодексу. Чому змінили рішення та які коментарі надають експерти | УНН

Законопроєкт №14394, що дозволяв шлюб з 14 років за певних умов, відкликано після суспільних дискусій. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підтвердив вилучення поправки.

Шквал емоцій та обурень викликав законопроєкт №14394, зареєстрований 22 січня 2026 року. Він пропонував у новому Цивільному кодексі дозволити суду у виняткових випадках надавати право на шлюб із 14 років, якщо неповнолітня вагітна або вже народила дитину. Проте Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив: після дискусій поправку із законопроєкту вилучили.

Одночасно існували й прихильники таких реформ, хоча їхня кількість була обмеженою. УНН звернувся до юристів, щоб дізнатися, що говорить закон щодо шлюбів у 14 років, а також до медиків, щоб оцінити, чи готова дівчина в цьому віці до вагітності та пологів з точки зору фізичного і психологічного стану. Також було проведено аналіз міжнародного досвіду.

Автори законопроєкту - Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Микола Стефанчук, Іван Калаур, Володимир Ватрас - у пояснювальній записці зазначають, що оновлення Цивільного кодексу має сформувати сучасний і узгоджений звіт приватного права, який краще відповідає практичним потребам громадян і бізнесу та забезпечує єдність правового регулювання.

Окремо вони наголошують на блоці сімейного права й називають підхід дитиноцентричним, тобто таким, у якому ключовим орієнтиром є інтереси дитини. Як конкретні інструменти вони, зокрема, наводять вимогу оперативно розглядати питання, пов'язані з дітьми, а також право дитини з 14 років безпосередньо звертатися до суду для захисту своїх прав та інтересів.

На фоні цього питання, норма, що дозволяє укладати шлюб з 14 років, виглядає контроверсійно. Проте, автори ініціативи обґрунтовують її тим же принципом захисту неповнолітніх: вони вважають, що це не є легалізацією дитячих шлюбів, а спеціальним механізмом, призначеним для ситуацій, коли шлюб об'єктивно відповідає найкращим інтересам неповнолітньої матері та її дитини.

Юристи, які коментували проєкт закону, зазначають, що запропонована редакція не змінювала базову вікову норму - 18 років. Норма про можливість шлюбу з 16 років (а у виключному випадку - з 14) подається як реалізація принципу найкращих інтересів дитини через судове рішення, а не пряма дозвільна норма.

Адвокат, співзасновник і керуючий партнер "APRÁVOX" Іван Захарчук у спеціальному інтерв'ю для УНН роз'яснює:

Якщо цей Кодекс буде затверджений, суд зможе розглядати питання про надання права на укладення шлюбу особі, яка досягла 14-річного віку, виключно у випадках, коли є підтвердження вагітності або народження дитини.

Водночас, на думку юриста, існуватиме правова неоднозначність. Адже з формулювання частини 2 статті 1478 випливає, що спеціальна підстава для осіб віком 14 років безпосередньо пов'язана з вагітністю жінки або появою на світ її дитини.

Тому залишається незрозумілим, чи може хлопець віком від 14 до 16 років отримати право на укладення шлюбу через рішення суду, адже в чинній нормі не зазначено окрему підставу для цієї категорії. Формулювання, яке використовується, фактично орієнтується на біологічний стан жінки. Це може призвести до неоднозначного тлумачення та створити потенційно дискримінаційну прогалину, що вимагає законодавчого уточнення.

Замість цього, український правозахисник та адвокат Ігор Тетеря, який фокусується на питаннях сімейного та цивільного права, вважає, що заперечення щодо проєкту нового Цивільного кодексу базуються на наступних аспектах:

Всі негайно звернули увагу на найжахливіший варіант подій: "14-річна дівчина стала матір'ю від дорослого чоловіка" і розпочали обурливі обговорення.

Проте, як зазначає юрист, існує безліч деталей, які варто врахувати.

По-перше, згідно з цією нормою, 14-річним може бути і юнак, від якого повнолітня жінка має дитину.

По-друге, на ділі ця норма буде охоплювати обох неповнолітніх.

Чи не було б доцільніше, щоб вони, якщо вже так склалися обставини, створили родину і разом виховували дитину, проживаючи з батьками та отримуючи їхню підтримку?

Ігор Тетеря особливо підкреслює, що лише неповнолітні особи можуть подавати заяву на отримання дозволу на шлюб. Особи, які досягли 18-річного віку, незалежно від статі, не мають такого юридичного права.

В кінцевому підсумку, як зазначає юрист, діючий Сімейний кодекс містить подібну норму, але в ньому вік встановлений на рівні 16 років. Водночас, з 2003 по 2012 рік існувала норма, яка дозволяла укладати шлюб з 14 років, і навіть не вимагала наявності вагітності чи народження дитини.

Запропоновані зміни до Цивільного кодексу спровокували активну суспільну дискусію. По суті, йдеться про те, щоб у окремих ситуаціях дозволити дуже ранні шлюби, а це зачіпає і права дитини, і те, як суспільство загалом сприймає сам інститут шлюбу.

Прихильники цієї ініціативи стверджують, що вона допоможе вирішити ряд практичних проблем. Наприклад, у випадку, якщо дівчина у віці 14-15 років вагітна і бажає офіційно зареєструвати свої стосунки з батьком дитини, судове дозволення на шлюб надасть їй статус дружини, а дитині - юридично визнаних батьків. На їхню думку, це спростить процес отримання соціальних гарантій, аліментів, а також встановлення батьківства та інших важливих процедур.

Опоненти ж застерігають, що таким кроком держава фактично знижує поріг шлюбного віку і ризикує змістити суспільну норму: те, що задумано як виняток, з часом може почати сприйматися як прийнятна практика.

У соціальних мережах ця ідея вже зазнала жорсткої критики: користувачі охрестили її "кроком назад у Середньовіччя", порівнюючи з країнами, де існують дитячі шлюби, зокрема Афганістаном. Дехто навіть стверджує, що такі зміни можуть призвести до легалізації педофілії.

Така реакція показує головний страх критиків: що шлюб перестане асоціюватися з повноліттям і зрілістю, а ранні союзи почнуть сприйматися не як однозначно неприйнятні, а як один із варіантів.

Основна стурбованість суспільства полягає в забезпеченні прав неповнолітніх, які можуть бути залучені до укладення шлюбу.

Глобальна правозахисна спільнота одностайно визнає, що шлюби, в яких хоча б одна з осіб є неповнолітньою (менше 18 років), порушують права людини та права дітей. Дівчата, які виходять заміж у молодому віці, стають особливо вразливими до домашнього насильства та сексуальної експлуатації, оскільки опиняються в нерівних умовах у стосунках з дорослими чоловіками.

Ранні вагітності можуть негативно вплинути на здоров'я: медичні дослідження підтверджують, що організм підлітка у віці 14-15 років не є готовим до виношування дитини і пологів, що призводить до більшої ймовірності ускладнень для молодих матерів.

Про це більш детально розповідає Владислав Смірнов, провідний аналітик ЕАЦ "Медичний конструктор". Він вважає, що спроби законодавчо визнати підліткові вагітності підставою для укладення шлюбу можуть призвести до того, що Україна зіштовхнеться не з "демографічним дивом", а з "конвеєром інвалідності та смертності".

У 13-14 років організм дівчини перебуває у фазі активного росту. Вона сама ще дитина, якій потрібні ресурси для формування. Вагітність у цей період - це паразитарне навантаження (в суто біологічному сенсі), яке конкурує з ростом матері

Крім того, молоді матері стикаються з ризиками, які можуть загрожувати їхньому життю та здоров'ю:

Крім того, могла значно зрости смертність новонароджених.

Це природний закон: незрілий організм не здатен виробити якісне потомство. Замість відновлення нації ми ризикуємо отримати покоління з поганим здоров'ям, яке виховують діти, що самі не завершили освіту. Це веде до деградації генофонду, а не до його збереження.

Смірнов також зазначає, що розвиток префронтальної кори, яка відповідає за контроль імпульсів, планування та оцінку наслідків, завершується значно пізніше — до 21-25 років. Це означає, що підлітки у віці 13-14 років мають обмежені можливості для прогнозування наслідків своїх рішень. Отже, коли дорослий чоловік пропонує 14-річній дівчині шлюб, це не можна вважати справжньою згодою, оскільки підліток є фізично та когнітивно вразливим і не здатен адекватно оцінити всі можливі ризики, що виникають у майбутньому.

На ризиках для несформованої підліткової психіки акцентує у розмові з УНН й психологиня-консультантка, авторка книг, членкиня НПА Ірина Гармаш.

На її думку, основною проблемою ранніх шлюбів є не тільки соціальний аспект, а й психофізіологічний: підлітки ще не володіють достатніми механізмами для самоконтролю та оцінки наслідків своїх дій.

У підлітковому віці префронтальна кора, що грає ключову роль у плануванні, емоційній регуляції та усвідомленні своїх дій і їхніх наслідків, ще не досягла повної зрілості. Це є характерною рисою етапу розвитку.

Гармаш також акцентувала увагу на зростанні імпульсивності та схильності до ризикованих вчинків у підлітків.

Імпульсивність і емоційна нестабільність підлітків можуть призводити до ризикованих вчинків. Це викликає питання щодо можливості укладення шлюбу в такому віці, а також про те, чи можуть молоді батьки, які самі ще перебувають у стадії дорослішання, забезпечити новонародженій дитині конструктивне середовище для розвитку.

Психолог піддає сумніву ефективність шлюбу як засобу захисту, особливо в контексті неповнолітніх батьків, які не володіють достатніми ресурсами для ведення самостійного життя.

Молода сім'я, що переживає фінансові труднощі... вони не в змозі забезпечити себе та виховувати дитину. Тож виникає запитання: навіщо взагалі існує цей шлюб?

Ще один блок ризиків - ментальне здоров'я та гормональні чинники, які можуть посилювати стрес у разі підліткової вагітності.

У підлітків і без того відбувається справжня гормональна буря, адже вони переживають період пубертату. А тепер молодій мамі потрібно ще й піклуватися про свою дитину. І не забуваймо про школу – адже це ж діти, які відвідують навчальний заклад!

Вона також підкреслила ймовірність серйозних ускладнень після пологів.

Післяпологова депресія і так може бути. Це гормони. У підлітків і так гормональна буря

Під час подальшої бесіди експертка підкреслила проблему ідентичності, що часто виникає у підлітковому віці та може загострюватися через ранні сексуальні зв'язки та вагітність.

Також Гармаш згадала, що в окремих етнокультурних групах ранні шлюби існують як традиція де-факто, однак, за її словами, це не може бути аргументом для зміни правил для всіх.

Існує звичай. Роми, наприклад, рано вступають у шлюб. Проте ми не можемо лише заради них приймати цю практику. Адже йдеться про наших дітей.

Виходом із ситуації психологиня називає не узаконення наслідків раннього сексу, а профілактику підліткових вагітностей через системну освіту.

Ми потребуємо запровадження загальнонаціональної програми сексуальної освіти. Якщо б це стало обов'язковим елементом шкільної навчальної програми, поряд з такими предметами, як етика, психологія сімейних стосунків та основи сімейного життя, це могло б суттєво покращити підготовку молоді до дорослого життя.

Співрозмовниця УНН також підкреслює важливість критичного підходу до риторики, яка легітимізує ранні вагітності під маскою підтримки. Вона зазначила, що подібні інформаційні кампанії активно використовуються в рф.

В Росії запустили ініціативу під назвою "зай, рожай", яка отримала підтримку від держави. Пропоную не наслідувати їхній підхід із фразою "баби ще нарожають".

Психолог підкреслює, що державні ініціативи повинні орієнтуватися не стільки на приріст кількості нових сімей, скільки на забезпечення високого рівня захисту прав дітей.

Отже, важливішою є якість, а не кількість, адже саме це забезпечить нам щасливе і здорове суспільство в майбутньому.

Крім того, раннє укладення шлюбу практично завжди призводить до переривання освіти для дівчат: за даними ЮНЕСКО, шлюб, укладений до досягнення 18-річного віку, значно знижує шанси на продовження навчання. Як наслідок, неповнолітня дружина втрачає можливості для особистісного розвитку, професійної реалізації та фінансової незалежності, що негативно впливає на її майбутнє та благополуччя її дітей.

Саме тому ЮНЕСКО класифікує шлюби, укладені до досягнення 18 років, як форму примусового шлюбу, адже дитина об'єктивно не має достатньо волі та зрілості для усвідомленого, вільного вибору подружнього життя.

В Україні вік згоди на інтимні стосунки становить 16 років, і будь-який сексуальний зв'язок з особою молодше 16-ти є кримінально караним діянням (стаття 155 ККУ). Тому ситуація, коли 14-річна дівчина вагітна, юридично свідчить про те, що мало місце статеве правопорушення - зґвалтування за віком або розбещення неповнолітньої. У теперішніх умовах виявлення такої ситуації мало би автоматично запускати роботу слідства та притягнення винного до відповідальності. Натомість надання можливості укласти шлюб може перекласти акцент з кримінального переслідування на узаконення стосунків.

Критики застерігають: не можна використовувати наслідок злочину (вагітність дитини) як підставу для уникнення покарання, переводячи ґвалтівника в статус законного чоловіка. Крім того, існують побоювання, що кривдники можуть тиснути на родину дівчини одружитися замість подавати заяву до поліції, прикриваючись "сімейними цінностями".

Як слушно зауважив один із рецензентів, "вагітність у 14 років – це причина для кримінального розслідування, а не підстава для весільної церемонії". Держава зобов'язана забезпечити такій дитині захист і підтримку, включаючи медичну допомогу, соціальні виплати, стягнення аліментів з батька, навіть якщо він перебуває у в’язниці, а також можливість завершити навчання, але не укладати шлюб.

В іншому випадку існує ймовірність, що положення про ранні шлюби можуть бути використані як засіб для ухилення від відповідальності та суспільного засудження сексуального насильства щодо дітей.