Сильвія Зассе, викладачка Цюрихського університету, зазначила: "Путін намагається нав'язати нам викривлене сприйняття світу. Ми повинні протистояти цьому."

Зображення: надано автором Сільвією Зассе, професоркою славістичних студій в Цюріхському університеті.
Зассе характеризує основну тактику російської пропаганди як "перевернуте звинувачення" — ситуацію, коли уряд намагається перекласти свою провину на інших, звинувачуючи їх у власних діях.
У своїх дослідженнях Зассе акцентує увагу на застосуванні Кремлем так званої "фейкової форензіки" — псевдонаукового аналізу, що ставить під сумнів очевидні факти. Наприклад, російські ЗМІ намагаються підривавати довіру до доказів воєнних злочинів, таких як різанина в Бучі, ставлячи під сумнів наявність крові на фотографіях або стан предметів на місці подій. Це викликає сумніви і відволікає увагу від реальних злочинів.
Зассе також підкреслює, що Росія втручається в політику західних країн, наприклад, через цілеспрямовану, локалізовану зовнішню пропаганду каналу RT (колишнього Russia Today).
В основі всього лежить свідомий розподіл демократичних суспільств — зокрема, через дезінформацію щодо кліматичної політики, питань міграції та гендерних аспектів. Чимало політичних сил із задоволенням підхоплюють ці меседжі та використовують їх для досягнення своїх цілей. Яскравими прикладами є кампанії, спрямовані на дискредитацію українців у Німеччині, яких представляють як тих, що отримують соціальні виплати і "забирають гроші" у інших, — зазначає Зассе в одному зі своїх інтерв'ю. Вона також вказує на те, що пропаганда в Німеччині націлена як на праві партії, зокрема AfD, так і на ліві, такі як Die Linke, яким надаються антиамериканські наративи.
Сильвія Зассе чітко окреслює війну, розв'язану Росією проти України, як спробу знищити українську державність і національну ідентичність. Водночас, науковиця підкреслює, що реакція Європи на анексію Криму та початок конфлікту на Донбасі була недостатньою, що дало Росії можливість продовжувати свою агресію. Вона підкреслює, що підтримка України є надзвичайно важливою для збереження демократії в Європейському регіоні.
Ми поговорили з Сильвією Зассе про російські пропагандистські кампанії, постійні дезінформаційні вкиди в Західній Європі, про історичні витоки цих механізмів, їх згубні наслідки і перспективи. І зокрема, про її дослідження "Обернені на протилежне" (Verkehrungen ins Gegenteil), що вийшло друком у Берліні. Мета дослідження -- показати, яким саме чином росіяни використовують розроблені наративи для інформаційної війни не лише в Україні, а й в Грузії, Молдові, а також країнах Африки та в Китаї.
Ми також розпитали про те, як змінилося ставлення європейських дослідників-славістів до вивчення української мови та літератури після початку війни між Росією та Україною.
Зображення: Надано дослідницею Сильвією Зассе в рамках її роботи "Обернені на протилежне". "Я акцентую увагу на цьому ключовому методі сучасної російської пропаганди, який можна охарактеризувати як 'перевернутий світ'".
Що спонукало вас уважніше вивчити та оцінити витоки та сучасні можливості кремлівської пропаганди?
Якщо ми хочемо зрозуміти природу російської дезінформації та пропаганди, важливо не обходити увагою методи, які використовувалися за часів Радянського Союзу. Серед іншого, ми виокремили і дослідили в архівах колишніх органів державної безпеки, скажімо, яким чином свого часу морально "розкладали" митців (йдеться про моральний, ідеологічний або матеріальний вплив на діячів культури в часи СРСР, які могли призвести до їхньої внутрішньої або творчої деградації -- Ред.). Багато стратегій "розкладання" часів Холодної війни наявні і сьогодні.
Чи говорите ви про духовне занепадництво інтелігенції, з якого комуністи сформували своє ідеологічне знаряддя?
У своїй книзі я детально аналізую один з ключових прийомів сучасної російської пропаганди, який можна охарактеризувати як "перевернутий світ". Моя мета полягала в тому, щоб продемонструвати, як автократи досі намагаються нав'язувати спотворене сприйняття реальності, де все викладено навиворіт. Наприклад, як нещодавно висловився колишній президент США Дональд Трамп, в такій парадигмі президент України Володимир Зеленський постає як диктатор, тоді як Володимир Путін і сам Трамп сприймаються як прихильники демократії.
Ми спостерігаємо, як американське керівництво в даний час переймає тактики російської пропаганди. Усе, що не відповідає поглядам Трампа, він класифікує як фейкові новини, а обмеження, які вводяться щодо наукових досліджень та видавничої діяльності, подає як прояви "свободи". Демократію він називає диктатурою, наслідуючи стиль Путіна. Якщо ви послухаєте виступи російського лідера, то почуєте, що це не він, а хтось інший завжди порушує суверенітет незалежних країн. Не він, а інші порушують міжнародні норми. Здається, це не його дії, а дії інших ведуть до війни тощо.
Фото: EPA/UPG Президент США Дональд Трамп
Ви згадуєте про пересмикування — свідоме викривлення і інтерпретацію думок інших на свою користь. Тепер стає зрозумілим, чому у вашій книзі ви розглядаєте теоретичні концепції Сталіна, який пропонував розрізняти два типи критики. Одна з них, на його думку, є конструктивною і корисною, а інша — шкідливою і ворожою. З одного боку, йдеться про товариську самокритику серед однопартійців, а з іншого — про критику з боку буржуазії.
Досі у Німеччині також можна почути схожі інверсії (зміни певного існуючого порядку - Ред.). На початку року Аліса Вайдель, політик з правої популістської партії "Альтернатива для Німеччини", заявила, що Гітлер насправді був ...комуністом. Невипадково російська пропаганда проігнорувала цю несподівану оцінку. Інакше треба було б піти далі і зробити логічний висновок, що Сталін звільняв Німеччину від ...комуністичних ідей. Із подібними інверсіями, погодьмося, щось не впорядку. Так само не відповідає дійсності путінський наратив про те, що начебто Росія веде зовсім не загарбницьку війну, а війну сил опору проти фашизму в Європі.
Чи спостерігаєте ви схожі перекручення в Європі?
Отже, не випадково Європейський Союз запровадив санкції проти російських пропагандистських каналів за межами країни, таких як Russia Today (RT), Sputnik, "Голос Європи", "РИА Новости", "Известия" та "Российская газета". Проте російська пропаганда продовжує швидко поширюватися через соціальні мережі та праві популістські партії, які активно підтримують кремлівські наративи. Заборона в ЄС лише підкреслює, що багато людей досі не усвідомлюють походження цих ідей з Росії. Наприклад, активно циркулюють хибні наративи про українських біженців у Німеччині, а також дезінформація щодо Партії зелених, яка активно підтримує Україну. Заборона також затушовує справжні джерела інформації. На жаль, тенденція правого популізму стає помітною навіть у пресах німецькомовних країн. У цій ситуації на медіа лежить значна відповідальність.
Фото: EPA/UPG Прихильники партії "Альтернатива для Німеччини" "Наймасовіше російську пропаганду поширюють правопопулістські гравці, а також прихильники теорії змови"
Яка обстановка в швейцарських засобах масової інформації?
Обмеження, накладені Європейським Союзом, не поширюються на Швейцарію. У той же час, Росія активно інвестує в розповсюдження проросійських та антиукраїнських наративів у цій країні. Наприклад, для цього було створено окремий підрозділ на RT, що має на меті поширення відповідних повідомлень у Швейцарській Конфедерації. Варто зазначити, що російська дезінформація намагається підривати довіру до швейцарського нейтралітету, викликаючи в суспільстві побоювання, що країна може його втратити, якщо продовжить підтримувати Україну.
Найбільше російська пропаганда поширюється через правопопулістські медіа, такі як швейцарська газета Die Weltwoche, а також через прихильників різних теорій змови. Протягом останніх років ми спостерігаємо, що мова йде не лише про Схід та "колективну" жилетку, а про міжнародний правий (автократичний) альянс, який набув нової сили з поверненням Дональда Трампа до влади та активно намагається "дезінтегрувати" демократичні системи.
Об'єктивне висвітлення російської агресивної війни переважає в німецькомовній пресі та в державних ЗМІ. Є також високопрофесійні журналісти, які робили і роблять репортажі з України, наприклад, Люція Чирка, а тепер і Давід Науер з SRF (Швейцарського радіо і телебачення).
У розділі, присвяченому зовнішній політиці, газета NZZ (Neue Zürcher Zeitung) в цілому об'єктивно аналізує агресивну війну Росії. Проте, на жаль, негативний вплив все ж відчувається в деяких матеріалах у рубриках "Точки зору" або "Особливості". Наприклад, у численних статтях NZZ активно використовує правопопулістські елементи, пов'язані з вокізмом (соціально-політична ідеологія, що фокусується на боротьбі зі соціальною несправедливістю, дискримінацією та нерівністю в різних сферах суспільного життя -- Ред.) і абсентеїзмом (умисне бойкотування виборцями виборів та референдумів -- Ред.).
Зображення: Надано автором. Сільвія Зассе аналізує, як Кремль використовує псевдонаукові методи, які ставлять під сумнів очевидні факти. Вона зазначає, що "занадто велика увага до вивчення російської мови призвела до обмежень у використанні української та білоруської мов".
Чи справді до нещодавнього часу українська мова та література залишалися на узбіччі уваги європейських університетів? Якими є ваші спостереження щодо сучасних тенденцій у цій сфері?
Війна змінила ситуацію для вивчення славістики в німецькомовних країнах з 2014 року. Раніше було лише кілька місць, де викладали для вивчення україністику. Водночас, з 2014 року з'явилося більше фінансування для вибіркового розширення досліджень. Однак, на мою думку, цього все одно недостатньо. Окрім того, що в Базелі були засновані URIS ("Українські дослідження у Швейцарії"). Тепер і ми в Цюріху створюємо Інститут слов'янських та східноєвропейських студій (ISOS), щоб мати змогу пропонувати більше досліджень та викладання про Східну Європу загалом.
Моя зацікавленість українською літературою зародилася приблизно у 2005 році, коли я пройшла курс української мови і почала відкривати для себе творчість сучасних українських письменників. У той час ми захоплювалися творами Юрія Андруховича. У 2006 році разом з колегою Маґдаленою Маршалек ми провели наше перше інтерв'ю з цим видатним автором.
Мої навички у вивченні української мови не є ідеальними, проте на Слов'янському семінарі в Цюріху завжди були спеціалісти, які займалися українською літературою. Вперше курси української мови були запроваджені у 2022 році.
Заняття з української мови
Як правило, славістичні факультети мають лише дві професорські посади -- лінгвістичну та літературну.
Надмірне зосередження на вивченні російській мові призвело до утисків української та білоруської мов. На жаль, лише кілька людей вирішують вивчати славістику загалом, у середньому 25 студентів починають тут навчання щороку. Це невелика кількість, вони вивчають дві мови під час навчання, через це ми часто викладаємо мовознавство та літературознавство у порівняльному аспекті.
Я вважаю, що в університетах мають викладати не лише лінгвістичні, літературні та історичні знання про Східну Європу. Велику потребу я бачу також в культурології, політології та етнології.
На яких позиціях cтоїть ваш "Слов'янський семінар" при Цюрихському університеті?
Минулого семестру у нас були лекції під назвою "Глобальні наративи російської дезінформації". Ми також розглядаємо класичні теми, такі як зміна мови за умов міграції, мовна ідеологія та мовна політика або роль літератури під час війни. Два роки тому ми прочитали міжнародну лекцію в рамках нашої дипломної програми на тему "Документування війни. Україна 2014-2022". Важливо також, що один з наших колег, український науковець і журналіст Юрій Горбик, разом з нами проводить емпіричні дослідження механізмів дезінформації та аналізує ці та інші тенденції в сучасній інформаційній війні.
"Надзвичайно важливо, щоб Європейський Союз і надалі забезпечував Україні максимальну допомогу."
Які, на вашу думку, можливості розвитку російської ідеологічної політики та її наслідки для сучасного геополітичного ландшафту? Які рекомендації ви могли б дати?
На мою думку, в перспективі політика, яку проводить американська адміністрація, ймовірно, сприятиме збільшенню критичних настроїв щодо правого популізму та лібертаріанських тенденцій. Це вже можна помітити в реальному часі, навіть якщо Трамп представляє ці явища в спотвореному світлі. Іншими словами, як медіа, так і суспільство стали значно ясніше усвідомлювати реальний стан справ. Кількість тих, хто вірить у брехню, зменшується. Сподіваюсь, що фальшиві новини будуть ширитися менш активно або в іншому контексті.
Зображення: EPA/UPG Протестна акція проти Трампа
Дуже важливо, щоб ЄС продовжував надавати якомога більшої підтримки Україні. А Європа, включно з Україною, трималася разом. І формувала нові альянси з тими країнами, наприклад, Канадою та Мексикою, які найбільше постраждали від руйнівної політики хаосу Трампа, але не терпітимуть жодного демонтажу демократії.
Така співпраця, нові взаємні торговельні угоди, захист меншин, прогресивна внутрішня і зовнішня політика та опір на захист демократії будуть більш успішними в довгостроковій перспективі. Але зараз треба сконцентрувати всі зусилля для боротьби з деструктивною і шовіністичною політикою злочинних автократів і олігархів. Для Європи важливо усвідомити небезпеку автократичного капіталізму та олігархізму і не впасти в сліпий опортунізм або передчасну покірність домовленостям.
Саме тому вкрай важливо слухати Україну і чути українські голоси. Занадто довго чимало держав Європи, особливо Німеччина, не могли зрозуміти, що Путін є непередбачуваним диктатором, а російське населення значною мірою підтримує цю безглузду війну.