В Україні спостерігається брак охочих служити в ТЦК: омбудсменка пояснила проблеми з мобілізацією.
Решетилова зазначає, що військовослужбовці ТЦК нерідко звертаються з проханням про переведення до бойових підрозділів.
Військовослужбовці ТЦК та СП працюють в Україні з величезним навантаженням і навіть просять про переведення у бойові підрозділи. При цьому примусовою мобілізацією вони займатися не повинні. Про це на Radio NV розповіла військова омбудсменка Ольга Решетилова (Кобилинська), коментуючи проблему зростання в українському суспільстві агресії до цих людей.
"Військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не повинні займатися примусовою мобілізацією, ані відповідно до законодавства, ані за своїми професійними навичками. Їхня роль полягає у створенні мобілізаційного плану, обліку військовослужбовців та налагодженні комунікації з військовими частинами," - підкреслила вона.
Як зазначила Решетилова, "згідно з законодавством, питання примусу мають вирішувати правоохоронні органи, зокрема Національна поліція", оскільки ці організації "мають спеціальну підготовку", що дозволяє їм "ефективніше забезпечувати безпеку та налагоджувати комунікацію з громадянами".
У той же час, як зазначила омбудсмен, військовослужбовці ТЦК та СП виконують свої обов'язки в умовах надзвичайного навантаження, без можливості відпочити чи взяти вихідні. Більш того, деякі з них беруть участь у надзвичайно складному процесі - інформуванні сімей про втрати.
"Це величезне навантаження, і військовослужбовці ТЦК та СП його не витримують. Є скарги військовослужбовців ТЦК та СП на навантаження або бажання змінити місце служби. Скажу вам чесно після спілкування з військовослужбовцями: після того всього, що відбувається у ТЦК, проходити там службу бажаючих практично немає при тому, що це дуже часто служба в тилу", - каже Решетилова.
Вона повідомила, що військовослужбовці територіальних центрів комплектування "звертаються за допомогою у переведенні до бойових частин". Проте, часто це особи, які "перенесли поранення або мають проблеми зі здоров'ям, що не дозволяють їм виконувати обов'язки на фронті".
"Вони опинилися в безвихідному становищі. Хоча, можливо, їм і не хочеться служити в тих умовах, проте альтернативи у них немає. До того ж, фінансова винагорода є дуже низькою, оскільки ці посади зазвичай розташовані в тилових містах. Таким чином, можна сказати, що вони фактично стали заручниками цієї ситуації," – зазначає військовий омбудсмен.
Вона звернула увагу ще на одну проблему, пов'язану з ТЦК та СП, - ставлення суспільства. Мовляв, люди повинні розуміти, "наскільки це складна служба":
"При цьому на ТЦК та СП покладене критично важливе завдання від держави по нашій обороноздатності. І вони взяли на себе весь цей удар суспільної ненависті дуже незаслужено".
Решетилова зазначила, що іноді виникають ситуації, коли школярі вдаються до цькування своїх однолітків, надихаючись відео з TikTok.
"Це уже серйозний сигнал тривоги, адже незріла дитяча психіка особливо вразлива до російської пропаганди. Коли агресія підлітків спрямовується на військовослужбовців, нам необхідно активно реагувати. Крім того, очевидно, що подібні ідеї можуть виникати в родинах. Тому потрібно впроваджувати загальнонаціональну стратегію щодо роботи з молоддю, спрямовану на виховання поваги до людей у формі", - зазначила омбудсманка.
Як раніше повідомляло агентство УНІАН, у лютому з'явилася інформація про те, що Міністерство оборони займається всебічною реформою мобілізаційного процесу. Вони розробляють комплексне рішення, яке має на меті подолати проблеми, які накопичувалися протягом багатьох років, і водночас забезпечити обороноздатність держави.
Незабаром у Міністерстві оборони спростували чутки про те, що реформа ТЦК розпочнеться 1 квітня. Заступник міністра Євген Мойсюк у коментарі для "Укрінформу" зазначив, що план змін наразі розробляється і буде представлений пізніше. Він підкреслив, що реформа ТЦК є "складним і багаторівневим питанням, яке не можна вирішити за короткий проміжок часу". За його словами, необхідний системний і комплексний підхід.
