США і Європейський Союз посилюють санкційний тиск: які наслідки можуть чекати на Росію, якщо Путін не погодиться на мирні угоди.
Європейський Союз та Сполучені Штати оголосили про намір ввести нові санкції проти Росії у разі, якщо вона ігноруватиме мирні пропозиції України та її союзників. У Вашингтоні підкреслили, що ці санкції матимуть "катастрофічні" наслідки для Москви. Які реальні загрози чекають на Росію — читайте в матеріалі РБК-Україна.
Україна активно працює над підготовкою до переговорів з Володимиром Путіним, які заплановані на 15 травня в Туреччині. Президент Володимир Зеленський неодноразово висловлював свою готовність до діалогу з російським лідером, щоб обговорити питання мирного врегулювання війни, що відбудеться в четвер у Стамбулі або в іншому місті Туреччини.
На даний момент від Путіна немає ні підтвердження, ні чіткої відмови щодо можливості зустрічі. Його прес-секретар Дмитро Пєсков також не висловився однозначно, зазначивши лише, що Росія не приймає ультимативні вимоги.
У випадку, якщо переговори в Стамбулі не матимуть успіху і мирного угоди досягти не вдасться, Росію можуть очікувати нові обмеження з боку США та Європейського Союзу. Як Вашингтон, так і Брюссель вже підтвердили, що працюють над новими санкційними заходами.
"Якщо Росія відмовиться від безумовного і повного припинення вогню, мають бути введені санкції - посилені санкції проти її енергетичного сектору і банківської системи", - заявив Зеленський. Він зазначив, що це мають бути найсильніші санкції.
На даний момент повна інформація про санкції недоступна у відкритих джерелах. Відомо лише, що їх підготовка здійснювалася заздалегідь як з боку США, так і з боку Європи. Представники Офісу президента України повідомляють, що ці санкції обіцяють бути надзвичайно суворими.
"Я володію інформацією про новий санкційний пакет, який можуть впровадити США. Цей пакет є надзвичайно жорстким, і в разі його реалізації він може бути скоординований з аналогічними заходами з боку Європи, Великої Британії, Канади та інших країн, що справді завдасть серйозного удару. Російська економіка наразі не здатна витримати нові санкції. Впровадження цих заходів лише загострить всі процеси, пов'язані з ослабленням економіки РФ," - зазначив у коментарі для РБК-Україна голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак (зображення: Віталій Носач, РБК-Україна)
Він підкреслив, що ключові санкції від США закріплені в законопроекті, представленому сенатором Ліндсі Гремом. Слід зазначити, що санкції Європейського Союзу також будуть тісно пов'язані з цими заходами. "Ці санкції набудуть чинності миттєво, як тільки стане абсолютно очевидним, що Росія остаточно відкинула всі пропозиції щодо мирного врегулювання", - зазначив Єрмак.
Санкційна політика західних союзників досі реалізовувалася досить повільно. Основне її завдання - послабити економічні можливості РФ продовжувати війну, досі не виконано.
Цього разу союзники України запевняють, що вплив на економіку Росії буде "катастрофічним". Принаймні, так висловився ініціатор американського законопроекту. Раніше сенатор Грем зазначав, що якщо Росія не погодиться на мир, їй слід підготувати "пекло санкцій".
Законопроєкт Грема, за інформацією Bloomberg, включає вторинні мита на нафту. Тобто Вашингтон запровадить мито в 500% на імпорт із країн, які купують російську нафту, нафтопродукти, природний газ або уран. Крім того, американським громадянам планується заборонити купувати російські державні облігації. Санкції можуть торкнутися "Газпрому", а також великих компаній, що працюють у сфері природних ресурсів і банківському секторі, повідомив Reuters.
Наскільки потужними будуть санкції ЄС і наскільки щільно вони будуть прив'язані до американського пакету - поки незрозуміло. За ситуацією на сьогодні ЄС готує 17-й санкційний пакет.
Проте, згідно з неофіційними джерелами, новий пакет санкцій передбачає обмеження для понад 100 суден (а за деякими даними - до 200 - ред.) російського тіньового флоту, а також санкції щодо більше ніж 50 фізичних і юридичних осіб.
Під санкції потрапляє 31 компанія, яка або підтримує російський військово-промисловий комплекс, або бере участь в ухиленні від санкцій. Намір полягає у посиленні контролю за експортом товарів і технологій, здатних бути використаними російськими збройними силами.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (фото: Getty Images)
За словами експерта, який спеціалізується на питаннях санкцій і спілкувався з РБК-Україна, називати санкції з 17-го пакету "руйнівними" було б значним перебільшенням. "В цілому, санкції виглядають непогано, але їхня ефективність не така висока, як могла б бути," - підкреслив він у своїй заяві для видання.
Скептицизм щодо ефекту таких санкцій висловив і голова парламентського комітету свободи слова Ярослав Юрчишин. "Ну така собі "потужна потужність". От щось не віриться, що після цього Росія відчує на собі біль цієї війни", - заявив він.
У той же час Юрчишин підкреслив, що Європейський Союз досі не впровадив повноцінні санкції проти енергетичного сектору Російської Федерації. Зокрема, немає заборони на імпорт російського газу, не всі фінансові установи були відключені від міжнародних платіжних систем, а також недостатньо обмежень щодо технологічних рішень і програмного забезпечення.
Проте навіть введення санкцій, що стали частиною нового пакету, наразі не можна вважати гарантованим. Складність ухвалення цих заходів у Європейському Союзі зумовлена позицією Угорщини, яка виступає проти цього рішення. Однак ЄС розробляє механізми, які дозволять обійти можливе вето з боку Угорщини.
Прийняття 17-го пакету санкцій Радою ЄС може відбутися вже 20 травня. 14 травня представники ЄС затвердили основні положення цього пакету. Можливо, що обмеження в ньому будуть посилені, якщо результати перемовин у Стамбулі не відповідатимуть сподіванням.
Основний ефект на Росію можуть мати саме нові американські обмеження, вважає екс-радник президента України, економіст Олег Устенко. І ці санкції, на його думку, без сумнівів будуть введені. "Зараз у США не буде іншого варіанту. Якщо Росія не сідає за стіл переговорів і Трамп відчуває, що його, як він висловився, "водять за ніс", то йому треба робити якісь дії. Так просто залишити цю ситуацію він не зможе", - заявив Устенко в коментарі РБК-Україна.
Він вважає, що для посилення санкційного тиску на РФ у США є три основні варіанти.
Президент Соединенных Штатов Дональд Трамп (изображение: Getty Images)
Перший варіант полягає у ініціативі сенатора Грема, що передбачає запровадження 500% мита на імпорт російської нафти з боку країн, які її купують. Це рішення, насамперед, вплине на Китай, Туреччину та Індію. Однак ці три держави, найімовірніше, не висловлять протесту і, скоріше за все, вирішать відмовитися від імпорту російської нафти.
Китай навряд чи ризикне погіршити свої стосунки зі Сполученими Штатами в даний момент, враховуючи досягнуту угоду щодо вирішення торгових суперечок. Зараз для Пекіна буде простіше відмовитися від імпорту російської нафти, ніж вступати в нову конфронтацію з Вашингтоном. Я вважаю, що китайська сторона, скоріш за все, погодиться на відмову від російських енергоресурсів, - зазначає Устенко.
Туреччина, за його оцінкою, теж, імовірно, піде на відмову від російської нафти, оскільки веде переговори зі США з торговельних питань, після рішення Трампа про введення мит. "Турки, найімовірніше, теж погодяться (відмовитися від нафти РФ - ред.), оскільки отримають якісь додаткові переваги щодо торговельної угоди зі США", - зазначив Устенко.
На думку Устенка, Індія, ймовірно, не буде заперечувати проти відмови від імпорту російської нафти, враховуючи сучасну ситуацію конфлікту з Пакистаном. Він зазначив, що в умовах цього конфлікту Індії не вигідно втрачати підтримку з боку Сполучених Штатів.
Запровадження закону Грема може відбутися досить швидко, вважає він, і це матиме значний вплив на Росію. "Росія щорічно отримує приблизно 150 мільярдів доларів від продажу нафти. Хоча деякі невеликі країни, можливо, продовжать купувати російську нафту, якщо Китай, Туреччина та Індія вирішать відмовитися від імпорту, це призведе до серйозних фінансових втрат для Росії. Втрата цих 150 мільярдів означатиме майже 40% її військового бюджету. У такому разі Москві доведеться або зменшити військові витрати, що малоймовірно, або скоротити витрати в інших сферах, що в умовах нинішньої ситуації виглядає ще менш реалістично", - зазначив Устенко.
Альтернативний варіант полягає в тому, що Сполучені Штати можуть встановити податок у розмірі 25-50% на імпорт російської нафти. Всі покупці нафти з Росії зобов'язані будуть сплачувати цей податок, інакше їм загрожують вторинні санкції, підкреслив Устенко.
Цей податок буде направлений до спеціального фонду, який буде використовуватися для підтримки України. "Тобто ті, хто продовжуватиме купувати російську нафту, все ще зможуть це робити, але кошти від податку надходитимуть до фонду. У такому випадку російські виробники отримуватимуть меншу вигоду. Наприклад, замість 60 доларів за барель нафти, у найсприятливішому сценарії вони отримуватимуть лише 45 доларів", – зазначив економіст.
"У цьому контексті Трамп має можливість отримати вигоду. Він здатний змусити російську сторону сісти за стіл переговорів, що дозволить йому забезпечити фінансування в розмірі 45 мільярдів доларів на рік для фонду. Це стане підставою для пояснення того, чому Сполучені Штати продовжують підтримувати Україну – адже гроші, які вони отримують від росіян, є в їх розпорядженні", - підкреслив Устенко.
Третій варіант полягає в поєднанні перших двох. Це означає, що у разі, якщо вторинні санкції не дадуть очікуваного ефекту, можуть бути запроваджені додаткові спеціальні мита на російську нафту.
У контексті санкцій Європейського Союзу Устенко висловлює думку, що вони мають більше символічний характер, аніж реальну ефективність. "На мою думку, ці санкції повинні підтвердити, що ЄС дотримується своїх зобов'язань і готовий продовжувати тиск на Росію", - підкреслив колишній радник президента. Він вважає, що додаткові обмеження на закупівлю російського зрідженого газу в ЄС могли б виявитися найрезультативнішими, проте наразі їх не впроваджують, хоча ЄС планує повністю відмовитися від цього імпорту до 2027 року.
Після ухвалення 17-го пакету санкцій, який Європейський Союз планує затвердити найближчим часом, у Брюсселі активно готуються до нового етапу санкційного тиску. Як зазначив Владислав Власюк, уповноважений України з питань санкційної політики, вже наступного тижня в ЄС може розпочатися підготовка основного пакету санкцій, який стане реакцією на відмову Російської Федерації від мирних ініціатив, запропонованих Україною та її міжнародними партнерами.
