Світлана Гринчук: Протистояння війні та кліматична витривалість - три ключові напрями України на COP29 у Баку.
Про це пише Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у своєму блозі на порталі РБК. Далі наводимо слова автора без коментарів.
З 11 по 22 листопада в Баку пройшла щорічна Конференція ООН з питань зміни клімату СОР29. На перший погляд може здаватися, що для країни, яка перебуває у вирі війни, ця подія "не актуальна", а обговорення кліматичних питань - не на часі. Однак така думка є хибною.
Для України участь у саміті була надзвичайно важливою, незважаючи на війну, а може навіть і завдяки їй. У нас були щонайменше три суттєві підстави для того, щоб взяти участь у цій конференції.
По-перше, це унікальна можливість привернути увагу світової спільноти до подій, що відбуваються в Україні. Конференція, яка об'єднала більше 50 тисяч учасників з 196 країн, понад 2 тисячі організацій-спостерігачів та тисячі представників міжнародних медіа, надає нам шанс донести правду, бути почутими та залучити нових партнерів для реалізації восьмого пункту Формули миру Володимира Зеленського, що стосується "Екологічної безпеки".
Більше 60 держав та міжнародних організацій вже налагодили співпрацю з Україною щодо цього питання, оформивши свої наміри та подальші дії у спільному комюніке, яке було підписане в Гельсінкі.
Наша мета полягає в розширенні мережі наших партнерів. На цьогорічній Конференції ООН українська ініціатива, присвячена пункту 8 Формули миру, зібрала понад 120 учасників, серед яких були міжнародні політики, представники урядів, громадські активісти та журналісти. Всі вони підкреслили надзвичайну важливість забезпечення екологічної безпеки та наголосили на необхідності рішучих дій для досягнення цих цілей.
Посли та представники урядів країн-партнерів Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Швеції, Естонії, Хорватії, Румунії, Польщі, Фінляндії, Литви, Німеччини, а також міжнародних організацій, таких як UNEP, UNECE, OECD та IRENA, висловили свою підтримку Україні в її прагненні до завершення конфлікту, відновлення екологічного балансу та справедливості.
Адже поки світ бореться з кліматичною кризою, Україна протистоїть російській агресії, наслідки якої мають глобальний масштаб. З лютого 2022 року бойові дії в Україні спричинили додаткові викиди СО2, що оцінюються в 180 млн тонн викидів CO2. За час повномасштабного вторгнення понад шістьом мільйонам українців довелося шукати тимчасовий захист у країнах Європи, що призвело до додаткових 3,3 млн тонн викидів СО2.
Внаслідок бойових дій та лісових пожеж, які стали наслідком конфлікту, українські ліси втратили здатність поглинати близько 1,7 мільйона тонн парникових газів. Іншими словами, агресивні дії Росії можуть суттєво підірвати глобальні зусилля в боротьбі зі змінами клімату. Цю важливу тему ми піднімали на міжнародному рівні під час пресконференції, присвяченої 1000 дням війни в Україні, що відбулася в рамках СОР.
Кліматична стійкість всупереч війні: три пріоритети України на COP29 в БакуСвою місію на СОР виконав і український павільйон. Він був символом єднання світу навколо України. Загалом 30+ інтерв'ю світовим медіа, 50+ заходів у межах павільйону з понад 1000 учасників, 7000+ відвідувачів нашого павільйону - результат роботи великої та злагодженої команди.
У павільйоні були представлені зони віртуальної реальності, де відвідувачі мали можливість ознайомитися з наслідками руйнувань, завданих Україні російською агресією, зокрема, знищеними лісами та полями. Вони мали змогу пролетіти над територією Каховського водосховища, яке стало епіцентром однієї з найбільших екологічних катастроф, і спостерігати за вражаючим процесом природного відновлення. Протягом всього часу функціонування павільйону, VR-зона привернула близько тисячі глядачів, які були вражені побаченими сценами.
У нашому павільйоні ми продемонстрували Україну як осередок екологічних інновацій, сталих рішень і цифрових перетворень, де в умовах війни та всупереч їй розвиваються нові проєкти.
На стінах, виготовлених з екологічного паперу, що містить живе насіння, були представлені 50 основних екологічних ініціатив України, що охоплюють діяльність держави, бізнесу та громадськості. Серед них – технології цифрового землеробства, інновації у відновлювальній енергетиці та розмінуванні, стартапи, що виробляють папір з опалого листя, системи для уловлювання вуглекислого газу, екологічні альтернативи пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські новації, які вже знайшли застосування в США, Великобританії та Японії.
Основною причиною участі України в СОР29 є необхідність зеленого відновлення та залучення відповідних ресурсів. Сьогодні стало очевидно, що екологічна відбудова країни неможлива без інтеграції кліматичних питань у нашу стратегію. Тільки таким чином ми зможемо привернути довгострокові інвестиції.
Для України, як і для інших країн-учасниць, цей СОР виявився насиченим і доволі непростим. Конференція в Баку завершилася угодою між державами про кліматичне фінансування на суму 300 мільярдів доларів щорічно.
Очікується, що фінансування розпочнеться в 2026 році. Головний акцент фінансової підтримки буде зроблено на реалізацію заходів, проектів та політик, пов'язаних із виконанням нових національно визначених внесків, планами та підвищенням амбіцій у боротьбі зі зміною клімату. Як зазначив Саймон Стілл, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, нова фінансова мета повинна стати своєрідним "страховим полісом для людства".
Питання щодо можливості отримання Україною коштів у рамках нової колективної цілі з кліматичних фінансів залишається відкритим. Ми відстоюємо свою позицію - наша країна повинна мати доступ до всіх джерел кліматичного фінансування, зокрема до Зеленого кліматичного фонду. Сьогодні Україна витрачає величезні ресурси на те, щоб зупинити агресора, тож для відновлення потребує насамперед допомоги. Нашим завданням є відкрити цей потенціал і можливість для України.
На СОР29 державам вдалося нарешті завершити семирічні переговори, що стосуються повної реалізації статті 6 Паризької угоди. Ця стаття охоплює механізми ринкової та неринкової співпраці, спрямовані на зменшення викидів парникових газів.
Отже, Україна отримала можливість реалізувати угоди про співпрацю з Японією та Швейцарією відповідно до положення статті 6 Паризької угоди.
Іншими словами, ми будемо отримувати кошти на реалізацію наших кліматичних планів та проєктів. Зможемо залучати додаткові інвестиції в рамках статті 6, а також долучитися до фінансування від міжнародних фінансових інституцій на зелену енергетику, зелене відновлення та адаптацію до змін клімату.
Сьогодні Україна демонструє своїм партнерам, що, незважаючи на війну, ми залишаємося відданими та посилюємо виконання наших зобов'язань. Ми ухвалили Кліматичний закон, який визначає ціль на найближчі 25 років - досягти кліматичної нейтральності до 2050 року разом із Європейським Союзом. Крім того, ми активно розробляємо довгострокову стратегію розвитку з низьким рівнем вуглецю та готуємо третій Національно-визначений внесок, який плануємо представити у 2025 році. Також ми працюємо над впровадженням системи торгівлі викидами відповідно до вимог євроінтеграції.
Це наш політичний сигнал - ми готові до змін та плідної співпраці.
Кліматична стійкість під час війни: три ключові пріоритети України на COP29 у БакуТретя стратегічна мета на СОР29 — не дозволити Росії змусити міжнародну спільноту визнати українські території частиною Росії. Починаючи з 2014 року, РФ включає в свої звіти викиди парникових газів з Криму. У рамках Паризької угоди вона має намір також звітувати за Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області. Україна активно блокує і продовжуватиме блокувати розгляд таких документів.
Ми моніторимо ситуацію та надаватимемо ООН інформацію про викиди парникових газів з Криму та усіх тимчасово окупованих територій як викиди України - підкреслюючи, що це суверенна територія України. Це принципово та важливо. Тож продовжуємо працювати з партнерами та юридичним офісом ООН для вирішення цієї проблеми.
Загалом програма СОР була досить насиченою на події, дискусії та заходи. У рамках Конференції провели й понад три десятки двосторонніх зустрічей із представниками міжнародних організацій, американських аналітичних центрів, міністрами та представниками Єврокомісії.
Разом із нашими партнерами ми обговорили різноманітні теми, серед яких були кліматичні ініціативи в Україні, питання безпеки, зелене відновлення, забезпечення водних ресурсів на українських територіях, відновлення лісових масивів і захист біорізноманіття. Також ми зосередилися на розвитку природних парків, переході до зеленої та низьковуглецевої енергетики, забезпеченні енергетичної стійкості та безпеки, використанні розподілених зелених джерел енергії, а також на критично важливих ресурсах і екологічній безпеці в контексті Формули миру України.
На зустрічі з Єврокомісаром з питань клімату та транспорту Вопке Хукстрою ми обговорили можливість інтеграції України в кліматичне законодавство Європейського Союзу. Разом із заступником спеціально уповноваженого посла США з питань клімату Ріком Дюком ми розглянули міжнародний та американський кліматичний порядок денний, спільні ініціативи, енергетичну стійкість, а також нові фінансові цілі під час переговорів ООН у Баку.
Обговорення глобальних питань клімату та цілей, пов'язаних із принципами сталого розвитку, відбулося з регіональним директором Світового банку з питань екологічної стійкості Самехом Вахба. Заступник міністра енергетики США Девід Терк поділився деталями кліматичної та енергетичної політики Сполучених Штатів, а також перехідними процесами, що сприяють розвитку співпраці між Україною та США у сфері екологічних та стійких енергетичних ініціатив.
На зустрічах з міністрами охорони довкілля країн, таких як Австрія, Швеція, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Молдова, Великобританія, Данія, Норвегія та Італія, ми досягли угоди про подальше сприяння Україні та обговорили конкретні заходи для зміцнення нашої співпраці.
З Міністром екології та природних ресурсів Азербайджану Мухтаром Бабаєвим підписали Меморандум про співробітництво між нашими відомствами. Будемо поглиблювати співпрацю у розвитку екологічних технологій, управлінні відходами, збереження біорізноманіття, відновлення забруднених територій, запобігання промисловому забрудненню тощо. Тож попереду між нашими країнами дуже тісна і результативна взаємодія. Це все про єдність та спільні зусилля.
Сьогодні терміни "єдність" і "колективні зусилля" набувають особливого значення для нашої країни. Нам слід активно використовувати всі доступні ресурси, щоб укріпити свої позиції та залучити міжнародну спільноту до процесу наближення перемоги і досягнення справедливого миру. Конференція ООН з питань зміни клімату є одним з таких форумів, де ми продовжуємо "створювати" українську історію стійкості та успіху.
