Тарифи, запроваджені Трампом, можуть спровокувати масштабну торгову конфронтацію.

Суперечка між президентом США та Верховним судом з приводу тарифів може обернутися значними витратами для країни. Які наслідки це матиме для міжнародної торгівлі?

Верховний суд США визнав введення попередніх мит Дональдом Трампом незаконними. У відповідь він ввів 10% мито на імпорт з усіх країн. Проте конфлікт не вичерпано оскільки нові мита мають жорстокий термін дії у 150 днів. США загрожує велика торгова битва. Як це вплине на світову торгівлю?

Згідно з американськими законами, введення нових мит повинно затверджуватися Конгресом, однак президент США Дональд Трамп запровадив високі тарифи, стверджуючи, що має право робити це самостійно в рамках надзвичайного економічного стану. Ці імпортні збори, які Трамп почав впроваджувати з квітня 2025 року, охопили практично всі країни світу. Проте нещодавно Верховний суд США ухвалив рішення, що Трамп перевищив свої повноваження, оскільки економічний дефіцит сам по собі не може вважатися "надзвичайною загрозою для національної безпеки".

Судовий процес став логічним підсумком тривалого протистояння між розширенням президентських повноважень і положеннями Конституції США. Все почалося, коли адміністрація вирішила ввести "дзеркальні" мита, посилаючись на Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Цей закон передбачає, що президент має право лише "регулювати" імпорт та експорт під час надзвичайних умов, пов'язаних із "загрозою" для національної безпеки. Зазвичай цей акт використовувався для введення санкцій проти держав-ізгоїв або терористичних груп. Проте Трамп сприйняв його як інструмент для глобального контролю над торговельним балансом, що фактично давало йому можливість встановлювати мита без погодження з Конгресом.

Головним аргументом опонентів, серед яких були великі ритейлери та логістичні гіганти, стало те, що право встановлювати податки та збори згідно з Конституцією належить виключно законодавчій гілці влади. Суди нижчих інстанцій спочатку вагалися, проте Верховний суд у став на бік позивачів.

"Важливо зазначити, що протягом півстоліття функціонування IEEPA жоден з президентів не скористався цим законом для встановлення мит, не кажучи вже про мита таких величин і масштабів," - підкреслив голова Верховного суду Джон Робертс.

Рішення Верховного суду створило правовий вакуум, оскільки мита, які вже збиралися протягом певного часу, були визнані незаконними, що відкрило шлях до масових позовів про повернення коштів.

Проте адміністрація Трампа не відмовилася від своєї стратегії. Для обходу заборони юристи Білого дому змінили підхід та звернулися до Розділу 122 Закону про торгівлю 1974 року.

Ця норма є більш обмеженою, але вона прямо надає президентові можливість запроваджувати тимчасові імпортні збори до 15% на термін до 150 днів у випадку виникнення серйозних проблем з платіжним балансом США. Отже, Трамп формально дотримався рішення суду, скасувавши незаконні накази, але одразу ж замінив їх новими, грунтуючись на іншій правовій основі.

"Попри рішення Верховного суду США, усі мита, що стосуються національної безпеки, залишаються в силі", - заявив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп.

Він видав Указ, що вводить глобальний імпортний тариф у розмірі 10% для всіх країн. На наступний день він оголосив про підвищення цього тарифу до 15%. Це є максимальний рівень, який дозволяє Розділ 122 Закону про торгівлю 1974 року.

Наразі офіційно діє: 10%, але митна та прикордонна служба США (CBP) вже готує технічне оновлення систем для стягнення саме 15%.

Ситуація з обмеженням терміну у 150 днів створює унікальний політичний цугцванг, де кожен крок адміністрації чи Конгресу несе ризики для стабільності. Використання Розділу 122 Закону про торгівлю 1974 р. - це фактично спроба Трампа виграти час, поки його юристи шукають стійкішу правову основу після поразки у Верховному суді.

"Обмеження у 150 днів вказує на те, що вже на початку літа команда Трампа опиниться перед дилемою: або погоджуватися на важкі компроміси з Конгресом для продовження митних зборів, або шукати альтернативні рішення," - зазначив Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

В умовах глибокої політичної поляризації, діалоги із законодавцями можуть перетворитися на нову кризу, пов'язану з блокуванням бюджету та інших важливих ініціатив. Якщо Конгрес не надасть своєї підтримки, Трамп може спробувати "перезапустити годинник", оголосивши нову прокламацію з деякими зміненими умовами, що, безперечно, викличе нову хвилю судових позовів. Така постійна правова невизначеність є особливо руйнівною для бізнес-середовища, оскільки компанії не можуть планувати довгострокові контракти, не маючи уявлення про те, якою буде ціна товарів через півроку.

Для звичайних американців мито у розмірі 15% слугує безпосереднім податком на споживання. Хоча адміністрація обіцяє розвиток внутрішнього виробництва, цей процес займе багато років, а не місяців. У найближчій перспективі імпортери, як правило, передають додаткові витрати на споживачів. Фахівці очікують, що середнє американське домогосподарство може зіткнутися з додатковим фінансовим навантаженням у межах від 600 до 1000 доларів щорічно. Найбільше зростуть ціни на побутову техніку, одяг та електроніку, оскільки саме ці категорії мають великий обсяг імпорту.

Різкий стрибок до 15% став справжнім шоком для світових фінансових ринків. Інвестори висловлюють занепокоєння, що це лише початок великої торговельної війни, в якій інші держави можуть вжити аналогічних заходів. Це вже призвело до зростання волатильності валютних курсів: долар виявляє нестабільність, оскільки ринок намагається знайти баланс між перевагами протекціонізму та ризиками уповільнення світового ВВП. Глобальні ланцюги постачання, які лише почали відновлюватися, знову виявилися під загрозою, особливо в галузях електроніки та автомобільної промисловості, де деталі часто перетинають кордони декілька разів.

Глобальна політична еліта сприймає торговельну політику Трампа як небачений виклик традиційним нормам світової економіки.

ЄС, найбільший торговельний партнер країни, заявив про тісний контакт з американською адміністрацією.

"Ми залишаємося на позиції підтримки низьких тарифів і активно беремося за їх зменшення," - зазначив речник Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Олоф Гілл.

Китай, зі свого боку, намагається зберігати дипломатичну виваженість, попри очевидні економічні ризики від нових мит.

"У торгівельних конфліктах перемогти не може ніхто, а політика протекціонізму веде до безвиході та завдає шкоди всім гравцям ринку," - зазначив Хе Яду, представник Міністерства комерції Китаю.

Ситуація з митними тарифами для України залишається предметом обговорення. Київ намагається отримати статус "пріоритетного партнера", щоб звільнити металургійну та аграрну галузі від 15% мит. Вашингтон використовує ці тарифи як інструмент впливу, натякаючи на можливі преференції в обмін на доступ американських компаній до відновлювальних проєктів. Хоча США вже надали винятки для критично важливих сировин, остаточне рішення про повне скасування мит для України очікується лише після завершення весняного раунду переговорів.