Татаров, представники ОПЗЖ та "слуг": хто і яким чином чинить тиск на активістів і журналістів.

Екоактивістів звинувачують у "служінні ворогові", а підприємства ініціюють судові позови проти журналістів, які мають ознаки SLAPP. Міжнародні організації та самі жертви тиску застерігають: подібні дії становлять загрозу для свободи слова та демократичного прогресу в Україні.

У Верховній Раді народні депутати та представники Офісу президента намагаються тиснути на активістів і журналістів. Обрана від партії "ОПЗЖ" народна депутатка Вікторія Гриб у жовтні під час засідання комітету з питань енергетики сказала, що "захисники Карпат працюють на ворога". А представник "Слуги народу" Сергій Нагорняк навіть запропонував звернутися до СБУ щодо дій активістів. Причина -- активісти вимагають від бізнесу перед установленням вітряків у Карпатах, згідно з законом, проходити оцінку впливу на довкілля.

Проти журналістки Олени Мудрої, яка висвітлює події на Закарпатті, здійснюються не лише інформаційні атаки. Компанія "Вітряні парки України", що має зв'язки з нардепом Максимом Єфімовим та Едуардом Мкртчаном, ініціювала два судові позови проти неї, які мають характер SLAPP (стратегічні позови проти участі громадськості). Це не поодинока ситуація в Україні; матеріали американської організації Human Rights First свідчать про тиск, який зазнають українці, які борються з корупцією та зловживаннями забудовників під час процесу відновлення.

У формуванні негативного ставлення до громадських активістів беруть участь не лише окремі депутати, але й представник Офісу президента Олег Татаров. Це сталося під час обговорення "закону Ігоря Мазепи", який пропонує скасування претензій до бізнесу, що незаконно отримав земельні ділянки більше десяти років тому. Саме Татаров на засіданні комітету закликав народних обранців підтримати цю законодавчу пропозицію. Одним з його аргументів стала необхідність протидії активістам, які, на його думку, "заробляють значні кошти".

Врешті-решт, Європейський парламент у своїй Резолюції оцінив цей закон, зазначивши, що він є "легалізацією викраденого".

Окрім того, парламент проголосував за закон, який забороняє називати прізвища адвокатів, що захищали зокрема державних зрадників і самі є політиками (проєкт 12320, ключовий автор -- народний депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка). Західні партнери вже відзначили "охолоджувальний ефект" для свободи слова, якщо цю ініціативу підпише президент. Загалом системні спроби законотворців тиснути на активістів і журналістів можуть негативно вплинути на євроінтеграційні процеси в Україні -- й про це вже говорять міжнародні партнери.

Вітрові електростанції та нелегальне будівництво в Карпатах

Максим Єфімов, один з екс-депутатів від ОПЗЖ, має зв'язки з компанією "Вітропарки України". Раніше вітряні електростанції були розташовані в Краматорську, але внаслідок війни бізнес довелося перемістити до Закарпаття. Після того, як Єфімов склав свої повноваження, почалося будівництво вітряків у Карпатах, на гірських ділянках. Наразі триває реалізація проекту на одній з полонин – Руна.

Будівництво вітряків на полонині Руна

Політична партнерка Єфімова, Антоніна Славицька, ініціювала зміни до законодавства, що мали на меті легалізацію будівництва вітряних електростанцій без обов'язкової оцінки впливу на навколишнє середовище. Результати поіменного голосування депутатів можна знайти в інструменті "Перезарядити країну тобі під силу". Проте ця поправка не зібрала необхідної кількості голосів, і в результаті Єфімов вирішив провести виїзне засідання комітету з питань енергетики в горах Карпатах.

На засіданні комітету з питань енергетики представники "Вітропарків України" озвучили свої плани забудувати не тільки полонину Руна в Карпатах, але й інші високогірні полонини Закарпаття.

Наприкінці жовтня народний депутат Сергій Нагорняк ("Слуга народу") сказав:

"Бажаю звернутися разом із колегами та підготувати офіційне звернення до Служби безпеки України, аби перевірити, за чиїми інтересами фактично діють сучасні екоактивісти."

Варто зазначити, що Нагорняк отримав підозру від НАБУ за лексус, який не був задекларований. Проте справу проти представника партії влади закрили через термін давності.

І погляд Нагорняка подібний до думки його колеги з комітету Гриба, яка зазначила:

"Коли ми бачимо зараз, що є перешкоди в будівництві, тому що є деякі екологи, активісти, які виступають проти, то я хочу сказати, на превеликий жаль, вони зараз працюють на ворога".

Андрій Тупіков, біолог та кандидат біологічних наук, а також ветеран, який повернувся з фронту і вирушив у рейд по Карпатах, де виявив факти незаконних рубок лісу, повідомляє, що підприємці, які займаються будівництвом вітрових електростанцій у цьому регіоні, тиснуть на активістів, заважаючи іншим навіть думати про участь у протестах.

Я походжу з Краматорська, де розташовані ці вітряки. Пам’ятаю, як у 2010-х ми активно обговорювали можливості їх встановлення. Коли на нашу землю прийшла війна, спровокована політиками з ОПЗЖ, які тепер оселилися на Закарпатті, активісти стали чи не єдиним захистом. Коли Вікторія Гриб, представниця ОПЗЖ, заявляє на засіданні комітету, що ми – вороги, це просто безпрецедентна нахабність. Можу зазначити, що протягом останніх трьох років я служив у Збройних Силах України, які, за словами депутатки Гриб, є ворожими. Бізнес, пов'язаний із проросійською партією ОПЗЖ, спробує експлуатувати тему блекаутів і стверджувати, що всі, хто виступає проти вітряків, насправді є ворогами. Але Україна не є Люксембургом чи Ватиканом. У нас достатньо території для встановлення вітряків, і немає необхідності знищувати карпатські гори. Їм не потрібна зелена енергетика, а лише "зелена" дорога для руйнування Карпат, адже за вітряками можуть з’явитися курорти, про які так піклуються групи Коломойського та Палиці. Ми маємо ворога не лише ззовні, але й чимало загроз для державності всередині країни.

І Тупіков — не єдиний, хто висловив обурення щодо висловлювань Гриба і Нагорянки. Його думку поділяє біолог і військовослужбовець Єгор Гринник, а також ветеран, фотограф дикої природи та мешканець Донеччини Дмитро Балховітін. Він добре усвідомлює наслідки руйнування степів і унікальних екосистем:

"Це були висохлі річки степів та буревії, що охоплюють цілі міста. І тепер, окрім боротьби з московським ворогом зі зброєю в руках, нам доводиться захищати іншу частину країни від недобросовісних бізнесменів, які прагнуть знищити Карпати за підтримки підозрілих депутатів! І ще намагаються навішувати ярлики -- на кого?! Це підла гра та дешеві маніпуляції, особливо коли такі ярлики адресують екологам та активістам, які, до того ж, є волонтерами, ветеранами та військовими!" -- зазначив Балховітін.

Чому тиск на активістів та SLAPP-атаки на журналістів є серйозною загрозою

Браян Дулі, який обіймає посаду старшого радника в організації Human Rights First та працював над підготовкою звіту про українську ситуацію, наводить свої пояснення:

Протягом багатьох років антикорупційні активісти в Україні стикаються з численними формами переслідування — як фізичними нападами, так і юридичними позовами. Будь-які дії, що ущемляють права українських правозахисників, є абсолютно неприпустимими. Європейський Союз та інші міжнародні партнери зростаючою стурбованістю спостерігають за випадками агресії проти антикорупційних організацій і їхніх захисників. Україна знаходиться під пильним контролем, а позови SLAPP, які намагаються залякати активістів за їхню законну діяльність, суттєво підривають репутацію влади.

Після візиту в Україну Браян Дулі для Human Rights First підготував огляд випадків тиску й атак на антикорупційних активістів і журналістів. Документ також містить рекомендації для української влади, у яких зокрема йдеться, що українська влада має визнавати публічно важливість антикорупційних активістів для розвитку демократії.

Журналістка Олена Мудра, яка займається висвітленням проблеми знищення Карпат, зазначає, що тиск та інформаційні атаки є тривожним знаком.

Вкрай тривожно усвідомлювати, що твоїй професійній діяльності можуть заважати особи, які вважають себе понад законом і сприймають тебе як загрозу. Проте я, як журналістка, просто виконую свою роботу — висвітлюю екологічні злочини та порушення природоохоронного законодавства. Ситуацію не полегшує й те, що правоохоронці не виявляють бажання мене захистити. Перш за все, я зіткнулася з труднощами під час реєстрації моєї заяви про правопорушення відповідно до статей 171 та 182 Кримінального кодексу — відкриття провадження затягнулося на добу. Тому для мене надзвичайно важливими є розголос і підтримка з боку спільноти, особливо на міжнародному рівні. Нещодавно "Репортери без кордонів", міжнародна організація, що займається захистом прав людини і свободи слова, відзначила мою ситуацію на своїй карті серед 30 інших випадків переслідування журналістів, які висвітлюють екологічні питання, що сталися в світі за минулий рік.

Мапа "Репортерів без кордонів" демонструє журналістів з різних куточків планети, які займаються висвітленням екологічних питань і зазнають тиску. Серед 30 відзначених журналістів є і Мудра.

Необхідно зазначити, що народні депутати від партії "Слуга народу" Ігор Фріс та Олександр Горобець вели судові процеси проти видання "Галка" та голови громадської організації "Голка" Ірини Федорів, яка бореться за збереження Біличанського лісу від забудови. Верховний Суд ухвалив, що ці справи є малозначними, проте судові розгляди тривали протягом кількох років.

Вадим Войтик, який обіймає посаду шеф-редактора івано-франківського медіа "Галка" та виконує свої обов'язки в Національній гвардії, зазначає:

Не залишалося жодних сумнівів у тому, що позов Фріса до "Галки" носив характер SLAPP-позову, як для редакції, так і для всіх, хто ознайомився з цим документом. Юристам, які, очевидно, не могли похвалитися високим фаховим рівнем, довелося неабияк потрудитися, щоб знайти підстави для звинувачення у шкоді діловій репутації депутата. Найвагомішим аргументом у цьому випадку стала кількість дизлайків та критичних коментарів під одним із наших матеріалів. Проте, судячи з усього, Фріс навіть не замислювався про те, скільки негативних відгуків він може отримати протягом двох років судових розглядів.

Адвокат та депутат Національної ради Швейцарії Рудольф Махаім у своєму коментарі до громадської ініціативи "Голка" зазначає, що Європа приділяє значну увагу тиску на журналістів, оскільки це загрожує основам демократичної системи.

"Я неодноразово виступав у нашому парламенті на цю тему та як адвокат захищаю кілька громадських організацій і журналістів, які зазнають загроз через SLAPP-позови. Варто нагадати, що медіа виконують надзвичайно важливу роль -- вони є противагою владі в демократії. Судові позови, мета яких -- завадити журналістам чи громадським організаціям виконувати свою роботу, становлять загрозу самій демократії. Європейський Союз визнав цю проблему й ухвалив анти-SLAPP директиву, яка передбачає низку інструментів для боротьби зі зловживаннями у судових процесах -- зокрема, прискорені процедури та штрафи".