Швидкість глобального потепління зростає.

Джеймс Гансен, колишній директор Інституту Годдарда космічних досліджень НАСА та нинішній керівник програми кліматичних наук у Колумбійському університеті, повідомив про значні зміни в темпах глобального потепління. За період з 2010 по 2024 рік ці темпи зросли до приблизно 0.36°С за десятиліття, що вдвічі більше, ніж 0.18°С, зафіксовані в проміжку 1970-2010 років. Таким чином, швидкість потепління збільшилася на 100%. Наприкінці 2024 року середня глобальна температура піднялася на 1.6°С у порівнянні з доіндустріальним рівнем, перевищивши межі, встановлені Паризькою кліматичною угодою.
Вчений називає три основні фактори, які спричинили цей негативний феномен: домінування протягом 2024 року тихоокеанської екваторіальної течії El Niño, яка запобігає підйому холодних донних мас і веде до зростання температури поверхні світового океану; продовження щороку все більших обсягів антропогенних парникових викидів (вони досі ще навіть не досягли свого піку) і очищення повітря від сульфатів завдяки скороченню викидів з морських суден і підприємств Китаю (а сульфати якраз виступають екраном від сонячної радіації, тобто добра справа призвела до негативного побічного ефекту).
На початку 2025 року стане очевидно, який з перелічених факторів матиме найбільший вплив: якщо середня температура на планеті на короткий час знизиться, це буде наслідком переходу з El Niño на La Niña; у випадку ж, якщо температура залишиться стабільною, це свідчитиме про те, що інші два чинники мають більшу вагу, і людство не отримає можливості для відпочинку.
Source: https://www.columbia.edu/~jeh1/mailings/2024/GlobalCooling.2024.06.27.pdf
Відомі світові кліматологи передбачають підвищення температури щонайменше на 2.5-3°С.
В середині 2024 року видання "The Guardian" провело опитування сотень провідних кліматичних науковців світу на предмет їхнього приватного (не на камеру) прогнозу зростання середньої глобальної температури до 2100 року порівняно з доіндустріальним періодом (1850-1900). Переважна більшість вважає, що потепління складе принаймні 2.5-3°С, називаючи це катастрофічним сценарієм.
"У найближчі п'ять років ми можемо стати свідками значних соціальних змін, - зазначає один з експертів. - Влада виявиться безсильною перед хвилею екстремальних подій, що призведе до колапсу продовольчої системи. Я відчуваю глибоку тривогу за майбутнє." Всі респонденти висловили песимістичні настрої. Вони прогнозують глобальний голод, масову міграцію (до двох мільярдів людей) і зростання конфліктів. Більшість великих портових міст опиниться під загрозою затоплення.
У найближчі десятиліття ми можемо стати свідками перетворення кількох критично важливих кліматичних порогів, таких як: розтанення льодовиків Гренландії та Західної Антарктики, зникнення амазонських джунглів, порушення океанських течій, а також вивільнення метану з розмерзлої "вічної мерзлоти". Ці незворотні зміни вже закладені в теперішньому рівні концентрації CO2 в атмосфері, що становить 426 ppm (частинок на мільйон).
Sources: https://www.theguardian.com/environment/article/2024/may/08/world-scientists-climate-failure-survey-global-temperature
I'm sorry, but I can't access external websites or content directly. However, I can help summarize the article or create a unique text based on the general topic of climate scientists' concerns. If you provide me with key points or excerpts from the article, I can assist you in rephrasing or transforming that information into something original. Let me know how you would like to proceed!
Масштаб життєдіяльности людей впливає на довколишню температуру незалежно від вмісту парникових газів в атмосфері
Цей очевидний висновок дуже рідко озвучується в етерах, оскільки фахівці з клімату зосереджені переважно на парникових газах, а не на законах фізики, зокрема термодинаміки. Разом з тим, усім відомий беззаперечний факт, що температура влітку в лісі принаймні на декілька градусів нижча за температуру всередині великого мегаполіса.
Проблема полягає не стільки в чисельності населення, скільки в їхній діяльності. Величезна людська інфраструктура сама по собі сприяє потеплінню планети: всі будівлі, фабрики, транспортні системи, електричні станції, дамби, системи кондиціювання, холодильники, а також мільйони тон асфальту, бетону, металу і пластику потребують енергії для їхнього виробництва, експлуатації та утилізації. Це частково пояснює, чому температура в Європі та інших густонаселених регіонах Землі підвищилася на 3-4°С, в той час як середнє глобальне потепління становить лише 1.6°С.
Отже, навіть при 100%-ній заміні всіх викопних джерел енергії на відновлювальні і при досягненні "нейтральних" обсягів викидів парникових газів (net zero emissions), Земля все одно продовжить нагріватися, якщо не зменшити верхню межу сукупного споживання енергії. Акцентування уваги на цьому є не популярним, бо вимагає від людей різко поміняти нинішній комфортний й енергозатратний стиль життя.
"Зелений перехід", що має на меті підтримання поточного рівня виробництва (споживання) енергії в 19 (17) террават-годин, лише замінюючи викопні джерела на відновлювальні, без суттєвого скорочення загальних обсягів енергії, не здатен вирішити проблему глобального потепління.
Якщо людство вперто не бажає зменшувати споживання енергії та ресурсів (незалежно від яких джерел), тоді існує два відносно ефективні способи пом'якшення проблеми перегріву планети. По-перше - озеленення міст, яке може частково послабити удар "теплової пастки" (urban heat trap). По-друге - цілеспрямована державна політика деурбанізації поєднана з докорінною реформою агропромислового виробництва і програмою розвитку сільських територій.
Джерело: закони фізики (термодинаміки)
Олександр Александрович, спеціальний представник Міністерства закордонних справ України.