"ТікТок-революція": Як штучний інтелект і соціальні мережі сприяють виникненню нових диктаторів в Африці.

Відсутність цифрової гігієни, низький рівень освіти, обмеженість критичного мислення створюють ідеальні умови для цифрової маніпуляції

Кілька тижнів тому мені потрапила на очі цікава новина: "Як соціальні мережі допомогли лідеру перевороту в Буркіна-Фасо Ібрагімові Траоре завоювати серця африканської молоді".

Відверто зізнаюся, що африканською політикою я займаюся не часто. Проте ця розповідь не лише про якусь віддалену країну на континенті. Вона торкається нашого спільного майбутнього, яке вже на підході. Йдеться про те, як влада здобувається і утримується не за допомогою зброї, а через смартфони. А також про те, як TikTok і штучний інтелект породжують нових цифрових лідерів: небезпечних, харизматичних, які стають справжніми цифровими аналогами реальних політиків.

Історія Буркіна-Фасо – це хроніка безперервної боротьби. Після отримання незалежності від Франції в 1960 році, країна зазнала більше десяти військових переворотів. Протягом десятиліть військові залишалися домінуючими політичними силами, тоді як цивільні уряди часто виконували лише роль фасаду. У 1980-х роках Томас Санкара, революційний лідер та прихильник марксизму, намагався здійснити модернізацію країни, протистояти неоколоніалізму та просувати ідеї panafricanism. Однак його вбивство і наступний режим Блеза Компаоре радикально змінили курс розвитку держави.

У 2022 році Буркіна-Фасо знову потрапила в епіцентр змін. Після двох переворотів, що сталися протягом року, капітан Ібрагім Траоре був оголошений тимчасовим президентом. Його фігура швидко набула рис міфічного героя. Він став своєрідним африканським Боліваром — захисником бідних і противником іноземного втручання. У цьому можна було вловити нотки романтики та героїзму. Люди підтримали його, особливо після глибокого розчарування від зовнішнього контролю з боку Франції.

Але є ще одна відмінність Траоре від попередників - цифрова оболонка його влади. Його реальний образ - це одна історія. Але країна любить не його. Вона закохалася та підтримує цифрового двійника - створеного завдяки алгоритмам, соціальним платформам і психологічним прийомам.

Нація виявила свою любов до лідера в камуфляжі; емоційні ролики заповнюють екрани TikTok, WhatsApp та Facebook, перетворюючи його на справжнього месію для молоді.

TikTok, з його короткими та енергійними відео, ідеально підходить для формування емоційної спільноти. У Траоре завжди один ключовий меседж: боротьба за визволення Африки. У кожному відео він постає в чудовій формі, на фоні національного прапора, з дітьми чи літніми людьми, тримаючи автомат або Біблію. Його промови, сповнені пристрасті та обіцянок, приваблюють молодь у віці від 18 до 25 років. Для тих, хто стикається з нестабільною зайнятістю, безперспективним майбутнім або відсутністю базової освіти, Траоре став символом протесту і справедливості. І тепер молоді люди, які ще вчора переглядали танцювальні ролики, сьогодні захоплено дивляться відео з Траоре. Ці записи, під акомпанемент патріотичної музики, з прапорами та державними символами, в яких він говорить про свій план принести мир та єдність у країну, користуються величезним успіхом у переглядах.

WhatsApp відіграє особливу роль завдяки своїй здатності споживати мінімум трафіку та популярності в регіоні. Через групові чати та активне обмін медіафайлами платформа стає важливим каналом для поширення мобілізаційних повідомлень, відео та звернень. Це не просто джерело новин, а й інструмент для формування організованих мереж підтримки, які включають мітинги, збори та протести. У порівнянні з TikTok, WhatsApp дозволяє створювати приховані мережі впливу без фільтрування, алгоритмічної цензури та зовнішнього контролю. Ця функція схожа на використання Telegram-каналів під час інформаційних кампаній у Росії, Ірані та навіть в Україні в часи активних гібридних конфліктів.

Проте на цьому їхні досягнення не закінчилися. У 2024 році в інтернеті з'явилося відео, на якому Траоре звертається до африканських держав десятьма різними мовами. І це не просто монтаж – це результат роботи штучного інтелекту. AI відтворив його голос, вираз обличчя та інтонацію. Сучасні алгоритми здатні не лише на переклад, а й на моделювання міміки, тембру та інтонацій. Такі відеоматеріали створюють відчуття, що лідер завжди поруч. Він у кожному гаджеті, завжди доступний. Штучний інтелект також дозволяє генерувати зображення, що відповідають культурним традиціям: герой, який молиться; герой серед народу; герой у бою. Це справжня фабрика цифрового кумиру, який завжди поруч, говорить саме до тебе, надихає і заворожує.

Це новітній інформаційний вірус, який, немов кіберчерв'як, проник у твою свідомість і тепер контролює твої думки.

Це вже не просто переворот у TikTok. Це не лише свіжий підхід до політичних комунікацій, а й справжня інформаційна революція.

У світі, де межі між реальністю та симуляцією стираються, дипфейк набирає статусу політичної зброї. Його застосовують для компрометації опонентів, створення фальшивої легітимності або провокування певних подій. Хоча в Європі та США відбуваються спроби обмежити вплив таких технологій, в Африці відсутні базові інституційні механізми для цього. TikTok та WhatsApp не мають представництв у регіоні, тому їх не можна притягнути до відповідальності за наслідки їхньої діяльності.

Водночас багато країн Африки стикаються зі слабкою медіаінфраструктурою, обмеженнями у свободі слова та низькими стандартами журналістики. У цих умовах соціальні мережі стають основним джерелом інформації. TikTok, завдяки своїй популярності серед молоді, виділяється на фоні інших платформ завдяки простоті доступу, економному споживанню трафіку, коротким форматам та емоційній насиченості контенту.

У сільських областях Буркіна-Фасо телевізори часто відсутні, проте смартфони наявні. Інформація поширюється через мобільні мережі, часто без належної перевірки, фактчекінгу або альтернативних точок зору. Люди вірять відеороликам, оскільки вони виглядають "реально". Відсутність цифрової грамотності, низький рівень освіти та обмежене критичне мислення створюють сприятливе середовище для цифрових маніпуляцій. І Траоре зовсім не є першою особою, яка усвідомила цю проблему.

То хто ж зрозумів це першим? Хто стоїть за кампанією Траоре? Очевидно, не лише він сам. За ним - ціла індустрія з усіма ознаками проксі-впливу.

Є кілька можливих кандидатів на цю роль. Це можуть бути як російські, так і китайські сили, які просувають свою концепцію "цифрового суверенітету", намагаючись витіснити старого гегемона — Францію. Усі вони беруть участь у великій геополітичній грі, кіберколонізуючи континент Африка. Поки ці сили займаються своїми стратегічними маневрами, молодь з Африки сподівається на нового месію, який з'являється на платформі TikTok.

Тут доцільно зробити паузу і розглянути цю оповідь з іншого боку. Адже йдеться не про зовнішній контроль, а про формування умов для маніпуляцій всередині, шляхом розвитку цифрового авторитаризму з місцевими рисами.

Отже, це не лише оповідь про одну з країн Африки. Це розповідь про нас усіх. Про те, як уже завтра в будь-якій державі, у тому числі й в Україні, може виникнути новий цифровий персонаж, створений "кимось" за допомогою вдосконалених алгоритмів, маніпуляцій і технології дипфейк. Приклад Румунії яскраво ілюструє, яким чином це може статися.

Якщо ми не опануємо навички верифікації, аналізу та розпізнавання подібних кампаній, а також не підвищимо рівень цифрової грамотності та кібергігієни, то опинимося беззахисними перед новими формами диктатури.

Ці цифрові тирани не з’являться у нас на бойових машинах, а прийдуть через платформи Facebook, TikTok, WhatsApp та Telegram. Вони поступово захоплять нашу свідомість і почнуть контролювати наше життя через смартфони, встановлюючи цифрову диктатуру.