Точковий мораторій: уряд призупиняє перевірки підприємств, але залишається незрозумілим, які саме з них підпадуть під цю дію.
Новий уряд вирішив піти тим же шляхом, яким йшли всі його попередники – запровадити мораторій на перевірки підприємств. Однак цього разу він супроводжується багатьма винятками. Які саме нюанси він має на увазі, і чи можна це вважати "зрадою" або ж "перемогою", - УНІАН запитав експертів.
Зазвичай урядові зміни відбуваються після виникнення низки проблем, які накопичують таку кількість негативу, що простого заміщення одного-двох міністрів вже недостатньо. Так сталося і цього разу: на початку року активність контролюючих органів, яким уряд доручив шукати додаткові джерела фінансування для бюджету, різко зросла. Це призвело до зростання незадоволення серед підприємців, особливо в прифронтових регіонах, де й без надмірного контролю вже існують значні втрати.
Крім того, існує безліч інших труднощів, які стали важким тягарем для попереднього складу уряду. Тепер же "новий" Кабінет Міністрів розпочинає свою діяльність не з суворих заходів, а з заохочень, серед яких – мораторій на перевірки. Слово "новий" взято в лапки, адже важливо зазначити, що більшість міністрів залишилися на своїх місцях, проте їхні позиції трохи змінилися. Водночас назви відомств отримали деяке оновлення.
Проте, наскільки ефективним виявиться новий мораторій, кого він зачепить і чому це знову є лише тимчасовим заходом, а не стабільним рішенням для лібералізації підприємницької діяльності? На ці питання відповіли експерти в інтерв'ю для УНІАН.
Для підкреслення значущості питання про мораторій на перевірки, ця ініціатива була ухвалена на засіданні РНБО, яке проходило за участі нового складу уряду. Рішення було схвалено 21 липня, при цьому контроль пообіцяли зберегти "точковим", з акцентом на "цифровізацію системи державного нагляду", що буде закріплено в майбутньому законопроєкті. Важливо відзначити, що РНБО не має повноважень ухвалювати рішення щодо перевірок бізнесу, оскільки це регулюється податковим та іншими кодексами. Підсумком засідання стало видання Указу президента №538.
Наступного дня особисто президент анонсував ці позитивні зміни, а 24 числа прем'єрка Юлія Свириденко у своєму новому телеграм-каналі оприлюднила звернення до народу, де додала трохи контексту.
Ми затвердили план дій у відповідь на рішення РНБО щодо введення мораторію на перевірки бізнесу. Всі непередбачені перевірки для податкової служби, митниці та правоохоронних органів забороняються без наявності чітких підстав. Єдиним виключенням є високоризикові сектори. Ми впроваджуємо ризико-орієнтований підхід, запускаємо цифрову систему контролю та захищаємо інвесторів, - зазначила пані Свириденко. - Прокуратура наразі проводить перевірку всіх відкритих справ проти бізнесу, і за результатами цієї перевірки вже закрито 30% кримінальних проваджень. Згідно з новими змінами в законодавстві, відкриття нових справ може затверджувати лише генеральний прокурор або керівники на регіональному рівні. Наша мета - забезпечити справедливість, а не допустити вибірковість.
Що це означає на практиці? Це рішення суто політичне та номінальне, щоб підняти рейтинги на тлі інших невдач під час неоголошеної передвиборчої кампанії, чи воно дійсно радикально вплине на бізнеси та економіку у позитивному ключі?
В'ячеслав Черкашин, експерт з податків та директор Інституту соціально-економічної трансформації, досить скептичний з цього приводу. Адже головне у всій цій історії - відсутність миттєвих рішень та "дефіцит" конкретики.
"По-перше, аналіз структури Указу 538 говорить про відсутність у ньому будь-яких рішень або заходів, що негайно запроваджують мораторій на перевірки або припиняють силові дії по відношенню до бізнесу. Більш того, всі імовірні позитивні екстерналії з'являться не раніше, ніж через місяць - саме цей термін фігурує у декількох пунктах документу, - розбирає експерт для УНІАН цей указ. - По-друге, формат цього мораторію дуже незвичний, порівняно з попередніми. Бо замість негайних рішень (прямих заборон і таке інше) містить доручення Уряду ("посилити", "обмежити", "змінити") та Державній регуляторній службі ("надати пропозиції", "побудувати систему", "провести аналіз"), а також рекомендації для парламенту (що пішов у відпустку на місяць) та силовиків. Все зазначене свідчить про більш політичний та іміджевий характер документу, що дає багато маневру для його формального виконання".
Головний позитив - не на словах, а на ділі - пан Черкашин вбачає саме у аудиті кримінальних проваджень проти підприємців.
"Цей указ, безумовно, спонукатиме правоохоронні органи здійснити інвентаризацію кримінальних справ щодо підприємств, а Кабінету Міністрів - запровадити обмеження на перевірки добросовісного бізнесу. Лише час, якого катастрофічно не вистачає, продемонструє, чи принесе це більше користі, чи стане лише імітацією активності," - підсумовує свою думку фахівець у сфері оподаткування.
А чому такі провадження раптом стали проблемою саме зараз? Бо на початку року фінансові надходження від партнерів затримувалися, а бюджет якось поповнювати потрібно було. Через що контролюючі органи отримали вказівки збирати кошти всіма засобами, зокрема й через штрафи для підприємств.
Як зазначала юридична компанія YANKIV у червні, на початку 2025 року спостерігалося "значне загострення перевірочної політики". Середній розмір штрафу зріс на 150-240% у порівнянні з минулим роком, піднявшись з 15-20 тисяч до 49 тисяч гривень. Загалом, активність контролюючих органів у 2025 році "зросла у 2,5 рази" у порівнянні з 2024 роком.
Штрафи в основному накладалися через "фактичні перевірки" в сферах дотримання касової дисципліни, кадрових питань, ліцензійної діяльності та обліку товарно-матеріальних цінностей. Іншими словами, під контроль потрапляло все і без попередження. Це, безумовно, викликало незадоволення серед українців.
Надія Бедричук, представниця Наглядової ради Української ради бізнесу, розкриває причини незадоволення серед підприємців:
В Україні чиновники не несуть відповідальності за порушення закону, навіть якщо їхні дії спрямовані на підтримку конкурентів, рейдерів або ж просто для виконання планових завдань. Як наслідок, підприємства відчувають себе вразливими.
Водночас фахівчиня менш скептична в оцінках прийнятого рішення про мораторій. Адже будь-які послаблення тиску на бізнес - це позитив.
"Введення системи моніторингу для перевірок бізнесу є безсумнівно позитивним сигналом, який уряд адресує підприємцям. У контексті війни український бізнес стикається з підвищеними ризиками, тому зменшення адміністративного тиску є корисним з усіх аспектів. Тепер можна не турбуватися про можливість блокування діяльності через незначні порушення," - зазначає пані Бедричук.
Проте будь-який мораторій має і свої негативні наслідки - він впливає на всі сфери, тому пошкодження відчують не лише легальні підприємства, але й ті, що працюють у тіні. Чи можливо інакше?
Надія Бедричук підкреслює, що це рішення уряду не повинно стосуватися різних "схемників", оскільки мораторій не поширюється на перевірку кримінальних правопорушень.
"Якщо у компетентних органів є надійні дані про незаконні схеми, ніхто не заважає їм вжити заходів для їх зупинки. Це не є підприємницькою діяльністю, а є кримінальним правопорушенням. Проте, якщо контролюючі органи не мають такої інформації і просто приходять з наміром щось виявити, то в такому випадку мораторій дійсно стає на захист бізнесу," – зазначає вона.
Замість цього основним недоліком ініціативи вона вважає, що мораторій є лише короткочасним виходом із ситуації.
"Мораторій завжди залишається тимчасовим заходом. Українська рада бізнесу підтримує ідею створення системи, а не залежності від ручного управління. Система захисту та підтримки підприємництва має включати постійний ризико-орієнтований підхід до перевірок і втручань у діяльність бізнесменів. Усе, що обіцяє держава під час дії мораторію, має стати звичайною практикою, а не одноразовою акцією. В умовах війни реалізувати такі реформи відразу складно, і мораторій є швидким інструментом реагування. Однак він не повинен перешкоджати створенню стійкої системи", - вважає експертка.
Важливо дослідити, наскільки ефективними є такі мораторії, оскільки йдеться про бізнес і економіку. Результати можна виміряти та визначити індикатори, які вкажуть на дієвість цієї ініціативи. Пані Бедричук зазначає, що кількість скарг від підприємців та індекс ділової активності є важливими показниками. Позитивні результати в цих сферах можуть сприяти зростанню інвестиційної активності в країні.
Як можна оцінити дієвість мораторію? Подібні спроби вже здійснювалися раніше, і для налагодження діалогу між бізнесом та владою були створені відповідні платформи. Проте, незважаючи на це, скарги все ще надходять. Тим не менше, варто дати цьому мораторію шанс. Його ефективність буде вимірюватися кількістю звернень від підприємців, а також зростанням бізнес-активності, що призведе до додаткових надходжень до бюджету, - зазначає вона. - Щоб залучити інвестиції в Україну, очевидно, буде потрібно більше часу. По-перше, інвестори звертатимуть увагу на відгуки місцевого бізнесу, а по-друге, на стабільність умов ведення бізнесу. Короткочасні можливості не зможуть привабити інвесторів. Саме тому знову підкреслюємо важливість системних реформ, де мораторій є лише одним із компонентів, але не заміною всього комплексу для створення сприятливого бізнес-клімату в Україні.
В'ячеслав Черкашин акцентує увагу на "діючій Нацстратегії доходів", яка, на його думку, призводить до "ліквідації" спрощеної системи оподаткування (ССО). Він вважає, що новому уряду слід було б "запровадити механізм покарання для компаній, які зловживають ССО".
Вказане призведе до зміни підходів у податковому контролі: замість фокусування на ФОПах, контролюючі органи зосередять свої зусилля на перевірці компаній, які систематично застосовують спрощену систему оподаткування для оптимізації податкових зобов'язань. Ефективні методи для цього можна знайти в міжнародному досвіді, зокрема у так званих "критеріях фіктивної самозайнятості" (bogus self-employment або BSE). Подібні механізми вже впроваджені в Румунії, Сербії, Італії, Німеччині, США, Великобританії та Нідерландах, зазначає експерт у сфері оподаткування. На основі цих принципів було розроблено новий законопроект №13507, який адаптує дев'ять критеріїв трудових відносин до українського законодавства.
Він зазначає, що перевіряючим органам за такого підходу доведеться у суді доводити виконання 7 з 9 критеріїв залежності, щоб прирівняти ФОПа до найманого працівника та оштрафувати компанію яка його залучила до роботи. І все це "цівілізовано, спокійно, без руйнування спрощеної системи та тиску на ФОПів і законослухняний бізнес".
Але поки що не зрозуміло, чи буде це або якісь схожі рішення у тому законопроєкті, який безспосередньо впроваджуватиме мораторій. Документі, який було анонсовано прем'єркою Свириденко на осінь. Певно, що, якщо його прийняття анонсують аж на жовтень, то можна припустити, що спочатку було прийняте політичне рішення та зроблені голосні заяви, а напрацювання якихось реальних дій зараз тільки розпочинається. Тому у словах чиновників не вистачає конкретики.
Бракує її, головним чином, щодо формулювань. Адже під мораторій підпадає лише "законослухняний" бізнес (але якщо під час перевірки щось знайшли, то він автоматично перестає таким бути, хіба ні?), а перевірки повинні мати "обґрунтованість" (але коли Податкова чи Митниця визнавали без рішення суду, що звертаються до вас необґрунтовано?). Та й стосуватиметься він лише позапланових перевірок - що заважає, скажімо, "підкорегувати" плани?
Головна надія - цифровізація. Але тут також поки що складно щось сказати.
Цими проблемами також розмірковує Станіслав Карпов, радник та адвокат, який очолює практику податкових спорів в ADER HABER. Він звертає увагу на попередній досвід "діалогу" між державними органами та урядами, що сформував певне скептичне ставлення до нових ініціатив реформованого Кабінету Міністрів.
"Правила здійснення податкового контролю прописані виключно в Податковому кодексі України, і змінити їх можна лише через парламент, вносячи зміни до цього Кодексу. Жодне рішення РНБО не може скасувати або обмежити дію закону. У цьому контексті одразу пригадується приклад із лютого 2021 року, коли Кабмін спробував скасувати "карантинний" мораторій на перевірки, встановлений саме Податковим кодексом України, - нагадує він попередній досвід. - Як наслідок, податківці почали проводити перевірки на підставі урядової постанови, а платники податків згодом успішно оскаржували результати таких перевірок в судах, з огляду на їх незаконність. Результат - витрачені кошти і ресурси на проведення перевірок та судові процеси (як з боку держави, так і платників податків), і нуль ефекту".
Хочеться вірити, що цього разу помилки минулого будуть враховані, і мораторій стане "анонсом" зміни всієї системи контролюючих органів на більш "дружню" до пересічного підприємця.
Втім, сподіваємося на краще, однак готуємося до гіршого. Бо під час війни успіх такої реформи був би не просто знаковим - він був би історичним. Адже гроші - це "кров війни", а тому всі уряди в усі часи лише збільшували тиск на бізнес під час активних військових конфліктів. Якщо оновлений Кабмін Свириденко зможе цю "традицію" змінити, то в нас з'явиться власний кандидат на "нобелівку" з економіки. Тож, побажаємо уряду успіху.
