ТОП-5 ключових обіцянок Трампа: чи були досягнуті результати за рік його президентства?
Рівно рік тому, 20 січня 2025 року, відбулася інавгурація президента США Дональда Трампа, чим і розпочався його другий президентський термін. Протягом передвиборчих перегонів та цих 365 днів очільник Білого Дому не соромився озвучувати доволі гучні заяви, що стосувалися як і внутрішньої, так і зовнішньої політики Вашингтону.
"Телеграф" підготував огляд п'яти основних обіцянок Дональда Трампа, щоб продемонструвати, які з них були здійснені впродовж першого року його другого терміну, а які залишилися не виконаними.
Світ в Україні
Безумовно, найбільшу увагу українців привернула обіцянка Трампа щодо швидкого завершення війни в Україні. Спочатку він стверджував, що це займе всього 24 години, але, як ми пам'ятаємо, конфлікт тривав і 21 січня 2025 року. Судячи з останніх масштабних обстрілів, ситуація залишається напруженою і на 20 січня 2026 року.
Несмотря на це, слід визнати, що команді Дональда Трампа дійсно вдалося розпочати дипломатичний процес переговорів. Однак цьому передували кілька малоприємних подій у світі міжнародної політики: скандал з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, фактичне скасування ізоляції Росії, відновлення контактів на президентському рівні з Путіним та навіть червона доріжка для диктатора на Алясці.
Політика "солодкого" підходу з обіцянками скасування санкцій та відновлення торговельних зв'язків для Москви в поєднанні з "батогом" у вигляді закликів відмовитися від окупованих територій, тимчасовими обмеженнями обміну розвідданими та зупинкою військової допомоги для Києва, чомусь не вплинула на зменшення кількості російських атак. Навпаки, за даними BBC Verify, кількість авіаударів зросла більш ніж удвічі, а Росія знову активізувала зусилля щодо знищення критичної інфраструктури України.
Показовою була і реакція американського лідера на ракетні обстріли, які спричинили загибель цивільних: у квітні 2025 року Трамп у відповідь на атаку Києва, під час якої були вбиті 12 людей, опублікував допис "Vladimir, STOP", який у підсумку став джерелом натхнення для нескінченної кількості мемів.
Приєднання Гренландії.
Ще однією з основних ідей, що захопила увагу адміністрації Трампа, стало прагнення приєднати найбільший острів планети до Сполучених Штатів. Президент США висловлював намір придбати Гренландію ще під час свого першого терміну, але саме у 2025 році його риторика з цього питання набула значної впевненості.
Яка ж причина, чому цей острів йому так важливий? По-перше, він багатий на рідкісноземельні метали, уран і залізо, а про критичну важливість доступу до природних ресурсів зазначав і віцепрезидент США Джей Ді Венс. По-друге, Гренландія відіграє ключову роль у сфері безпеки: під час Холодної війни вона була важливою ланкою в системі раннього виявлення радянських підводних човнів.
У січні 2026 року, після успішньої операції з президентом Венесуели Ніколасом Мадуро, Трамп повернувся до ідеї анексії острова з риторикою про те, що Штати мають володіти ним, аби "Росія чи Китай не її не захопили".
В цьому контексті варто зауважити те, що і без того не найкращі відносини США та Європи стають ще більш нестабільними. Так, в суботу, 17 січня, Трамп оголосив про 10% мита, що будуть запроваджені з 1 лютого, щодо експорту з Данії, Норвегії, Франції, Швеції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії - частина з цих країн відправляла своїх військових на навчання "Арктична стійкість", які були проведені саме у Гренландії у відповідь на територіальні зазіханння американського президента. При цьому Білий Дім попередив, що у разі, якщо не буде досягнуто угоди про купівлю острова до 1 червня 2026 року, мита можуть зростити до 25%.
Ці амбіції Сполучених Штатів можуть призвести до створення нового військового блоку, який замінить НАТО — вже без участі США, але з активною роллю України. Після посилення заяв Вашингтону щодо Гренландії багато європейських урядів вважають, що "тепер розлучення є неминучим". Це розвитку подій цілком може призвести до повного руйнування світового порядку, в якому Сполучені Штати та Європа виступали як союзники.
Тарифи для всіх
2 квітня 2025 року Дональд Трамп розпочав глобальну торгівельну війну, проголосивши цей день "Днем визволення Америки". Під час урочистостей у Рожевому саду Білого дому він підписав виконавчий указ №14257, у якому посилався на Міжнародний закон про надзвичайні економічні повноваження, оголосивши про національну надзвичайну ситуацію у зв'язку з постійним торговим дефіцитом США.
Цим указом було запроваджено універсальний базовий тариф у розмірі 10% на імпорт товарів з майже всіх країн світу, який набув чинності з 5 квітня 2025 року. Україна, як і багато інших держав, отримала саме цей мінімальний рівень мита, оскільки не входила до списку 57 цільових країн з вищими ставками. Для цих країн, включаючи Китай, Мексику, Канаду та ЄС, були передбачені "реципрокні" тарифи від 11% до 50%, які почали діяти з 9 квітня 2025 року, з метою вирівняти торгівельні дисбаланси.
Ця політика викликала світовий відгук: Китай відреагував на це, підвищивши митні збори на американські товари, включаючи вугілля, скраплений газ і сільгосптехніку, а також наклавши обмеження на діяльність американських компаній.
Економічні ефекти виявилися суттєвими: експерти прогнозують, що тарифи можуть знизити валовий внутрішній продукт США на 6% у довгостроковій перспективі, зменшити рівень заробітних плат на 5% і призвести до фінансових втрат для середнього домогосподарства у розмірі 22 000 доларів протягом життя. При цьому, варто зазначити, що ці заходи також можуть забезпечити надходження до бюджету у вигляді мит на суму до 5,2 трлн доларів за наступні десять років.
19 січня 2026 року Кільський інститут світової економіки опублікував дослідження, яке вказує на те, що основний тягар митних зборів несе на собі економіка США.
Іноземні постачальники незначно зменшили свої ціни у відповідь на збільшення тарифів в США. Вони взяли на себе лише приблизно 4% від загального тарифного тягаря.
* 96% витрат покриваються американськими покупцями — імпортерами, їхніми клієнтами та кінцевими споживачами в США. Тарифи фактично виконують роль податку на споживання імпортованих товарів у Сполучених Штатах.
З кожних 100 доларів, отриманих від мит, лише 4 долари є наслідком зменшення доходів іноземних виробників, тоді як 96 доларів надходять з американських джерел.
Дослідники вказують на те, що "іноземні постачальники не значно зменшили свої ціни у відповідь на підвищення тарифів США". Вони підкреслюють, що ці тарифи стали "самострілом" для Америки: замість того, щоб покарати своїх торгових партнерів, вони в основному завдають шкоди внутрішній економіці, зменшуючи доступність товарів, підвищуючи ціни та знижуючи рівень купівельної спроможності.
Мігранти
Ще під час свого першого терміну на посаді президента Дональд Трамп чітко відчув тривогу значної частини американців щодо проблеми нелегальної імміграції. Цю тему він зробив центральною у своїй другій виборчій кампанії, обіцяючи кардинально змінити ситуацію в разі повторного обрання. Трамп представив себе як політика, готового до рішучих дій.
Після повернення до влади адміністрація Трампа швидко перекрила південний кордон, суттєво скоротивши нелегальні перетини. Паралельно були запроваджені обмеження і для легальної міграції, зокрема щодо прийому біженців. Ставка була зроблена на силовий підхід: Службі імміграції та митного контролю США (ICE) утричі збільшили бюджет і фактично надали широкі повноваження для масштабних рейдів і депортацій. Дії відомства неодноразово супроводжувалися звинуваченнями у брутальності.
8 січня 2026 року в Міннеаполісі стався трагічний інцидент, під час якого співробітник ICE застрелив жінку. Влада стверджує, що вона намагалася протаранити службовий автомобіль, і що дії правоохоронців були виправдані як самооборона. Проте, суспільство відреагувало на це дуже негативно: загибла була американською громадянкою, матір'ю трьох дітей, відомою поетесою та активісткою, яка брала участь у протестах проти антиміграційної політики силовиків.
Цей інцидент став частиною більшого процесу масових операцій по затриманню нелегальних мігрантів, які тривають з кінця 2025 року. Лише в грудні, під час одного з рейдів, було затримано понад 400 осіб. Раніше, у червні, дії ICE в Сан-Франциско викликали протести та заворушення, що призвело до направлення Трампа до Каліфорнії підрозділів Національної гвардії та морської піхоти, що, у свою чергу, спровокувало конфлікт з місцевою владою.
Протести проти дій ICE відбувалися також у Нью-Йорку, Остіні та Далласі. У Нью-Йорку демонстранти провели акцію під гаслом "Поверніть їх" у холі Trump Tower.
Зменшення вартості енергоресурсів.
Однією з основних передвиборчих обіцянок Дональда Трампа стало прагнення відновити США як світового енергетичного лідера під слоганом "Drill, baby, drill". Він запевняв, що розширить видобуток нафти та газу, скасує екологічні регуляції, введені адміністрацією Байдена, і швидко знизить ціни на енергію та електрику для громадян країни.
Після церемонії інавгурації нова адміністрація дійсно ухвалила ряд постанов, які дозволили розробку нових територій для буріння, зокрема на землях, що належать федеральному уряду, та на шельфі. Водночас були знижені вимоги екологічного контролю. Завдяки цим змінам США досягли рекордних обсягів видобутку нафти та газу, закріпивши за собою статус найбільшого виробника у світі.
Проте, на практиці гасло "Drill, baby, drill" швидко втратило свою актуальність. Білий дім вирішив не стимулювати новий бум буріння, а натомість зосередився на контролі цін. Адміністрація прямо виходить з того, що доступні енергоносії приносять користь більшості американців, в той час як високі ціни в першу чергу вигідні виробникам.
Обіцянка радикального зниження цін не була виконана: попри рекордний видобуток, ціни на енергоносії та електрику для домогосподарств не впали вдвічі, а в деяких регіонах навіть зросли через глобальні фактори, інфляцію та тарифи.
Які перспективи чекають нас у 2026 році?
Другий рік президентства Дональда Трампа проходитиме в умовах значно вищого внутрішнього й зовнішнього навантаження, ніж перший. Адміністрації, ймовірно, доведеться працювати з наслідками рішень, ухвалених у 2025 році, зокрема в питаннях торгівлі, міграції, енергетики та відносин із союзниками. Значна частина цих рішень уже створила довгострокові зобов'язання й конфліктні точки, які не можна вирішити швидкими указами.
Важливим політичним випробуванням для управління Білого дому стануть проміжні вибори до Конгресу, заплановані на 3 листопада 2026 року. Від результатів цих виборів залежатиме, чи зможе адміністрація утримати контроль над законодавчими ініціативами та продовжувати здійснювати свою жорстку односторонню політику.
Зростання внутрішньополітичної конкуренції, збільшення протестних настроїв та напруженість між федеральною адміністрацією і деякими штатами, очевидно, можуть стати одними з ключових характеристик цього року.
У 2026 році питання війни в Україні залишається надзвичайно актуальним. Хоча тривають переговори щодо припинення конфлікту, передбачити їхню ефективність стає все складніше через постійні зміни на фронті, непередбачувані дії учасників переговорів та нестабільність міжнародної політичної обстановки.
Водночас соціологічні дані на початок 2026 року свідчать, що Дональд Трамп зберігає підтримку значної частини електорату. В той же час, рівень підтримки американського президента залишається нижчим за рівень неприйняття. За даними останнього опитування Wall Street Journal, його роботу схвалюють 45% американців, тоді як опитування Reuters/Ipsos фіксує підтримку на рівні 41%. Середній показник усіх національних опитувань, зведений Real Clear Politics, становить близько 42% схвалення, при цьому 55% респондентів негативно оцінюють діяльність президента.
Нагадуємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про те, що жителів Норвегії попередили про ймовірність примусової конфіскації майна у випадку війни. Норвегія має спільний кордон з Росією та тривалі територіальні суперечки, частина з яких досі залишається невирішеною.
