Трамп розділяє думки Москви: відомий експерт поділився прогнозами щодо майбутнього США.
Команда Трампа радикально трансформувала стратегічні підходи США в міжнародній політиці та знайшла спільні точки зору з Росією та Китаєм щодо питань безпеки, зазначає Джон Авлон.
Те, що "мирний план", запропонований адміністрацією президента США Дональда Трампа, базується на російських документах, підкреслює "рефлекторну прихильність президента до диктаторських режимів". Крім того, це сталося на фоні "значного відступу від позицій союзників по НАТО, що давно стало бажаним подарунком для Володимира Путіна", зазначає у своїй колонці для журналу Rolling Stone політичний аналітик Джон Авлон.
Автор переконаний, що адміністрація Трампа продовжує підтримувати "автократичних опонентів" і віддаляє "демократичних партнерів".
"Це стало новою офіційною політикою Сполучених Штатів, викладеною в нещодавно затвердженій Стратегії національної безпеки – документі, який кожна адміністрація випускає для ознайомлення світу зі своїми стратегічними пріоритетами," - підкреслив він.
Автор зазначив, що цей документ насичений "характерними для Трампа гучними висловлюваннями та суперечливими моментами". Він описує його як радикальний відхід від світу, який США спільно створили зі своїми партнерами після закінчення Другої світової війни.
Цей червоно-біло-синій жест є символічним виразом для вільного світу. У певних колах він виглядає так, ніби його створили у Кремлі, намагаючись подати наш зовнішньополітичний курс як наслідок переконання еліт, що тривала домінація Америки на глобальній арені служить найкращим інтересам нашої нації.
Він також охарактеризував цей документ як наклеп і образу двопартійного ліберального інтернаціоналізму, який "заснований на угодах про колективну безпеку між західними демократіями різних масштабів та має на меті протистояти автократичній агресії, такій як російське вторгнення в Україну". Він зазначив, що адміністрації попередніх президентів США не вірили, що "постійне домінування Америки у світі відповідає найкращим інтересам нашої країни". Проте ця тема часто обговорюється в Росії. У зв'язку з цим Стратегія національної безпеки підкреслює, що "адміністрація Трампа налагоджує зв'язки з осередком автократів, пропагуючи регіональну гегемонію як бачення XXI століття". Отже, Трамп виявляє інтерес до подій у Західній півкулі.
"Одним із негативних наслідків регіонального зміцнення влади Трампом є нестабільний мир, що спирається на принцип "сила є право", у взаємодії з іншими регіональними лідерами, такими як Китай та Росія. Китай отримує шанс утвердити свою домінуючу позицію в Азії, в той час як Тайвань стає привабливою метою для довічного президента Китаю Сі. Росія ж, у свою чергу, отримує контроль над східною Україною та послаблене НАТО," - зазначив він.
Він нагадав, що історично запропонований диктаторським режимами мир завжди тримався на арміях. І саме таке розуміння миру мали у недалекому минулому крайні ліві.
Сьогодні ми стали свідками зростання так званих "коді-пінк-консерваторів", які дотримуються ізоляціоністських поглядів і не проявляють жодної зацікавленості в подіях, що відбуваються за межами нашої країни. Як ганебно зазначив Венс, їх байдужість до ситуації в Україні є вкрай наївною, особливо для тих, хто вірить у досягнення миру через силу, - підкреслив він.
У новій Стратегії національної безпеки зазначається, що Сполучені Штати повинні "продовжувати зміцнювати торгові (та інші) зв'язки з Індією". Проте на практиці відносини між США та Індією постраждали через 50-відсоткові тарифи, запроваджені адміністрацією Трампа. Крім того, стратегія також обіцяє "зберегти неперевершену силу американської м'якої сили". Однак насправді адміністрація Трампа підриває ключові інструменти м'якої сили, такі як "Голос Америки" та Агентство США з міжнародного розвитку.
Після публікації Стратегії Трамп дав зелене світло на продаж Китаю критично важливих чіпів Nvidia, призначених для штучного інтелекту, що суперечить його рішучим обіцянкам зберегти американське лідерство в гонці озброєнь у цій сфері. Крім того, незрозумілими залишаються його заклики до зміни уряду у Венесуелі, оскільки не було запропоновано жодного плану для стабілізації країни, що пережила соціалістичну кризу.
Він підкреслює, що Америка є республікою, а не імперією. Також він пропонує зміцнювати співпрацю між демократичними країнами, в тому числі в військовій та економічній сферах, щоб "ефективно протистояти зростаючому альянсу автократій". На його думку, ізоляціонізм, подібний до поведінки страуса, який ховає голову в пісок, не забезпечить безпеки. Ігнорування агресії чи надання сили агресорам через політику умиротворення не є виходом.
Згідно з інформацією, що надходила з медіа, Дональд Трамп вніс зміни в зовнішньополітичний курс США стосовно Китаю, обравши замість традиційної політики стримування підхід, що передбачає розподіл сфер впливу. Схожі тенденції також можна спостерігати у взаєминах адміністрації Трампа з Російською Федерацією.
Одночасно адміністрація Трампа формує альянс для боротьби з перевагою Китаю у видобутку стратегічно важливих мінералів, а також його експансією в галузі штучного інтелекту та інших технологічних напрямках.