Трамп впровадить суттєві зміни в питання війни, які не спостерігаються у випадку з Гарріс. Інтерв'ю з дипломатом Єльченком.

Обіцянка новообраного президента США Дональда Трампа закінчити війну в Україні до дня своєї інавгурації, тобто до 20 січня 2025 року, ставить його у непросту ситуацію. Здається, окрім гучних заяв насправді він не затвердив конкретний мирний план, у тому числі, як переконає російського диктатора Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського сісти за один стіл та вести переговори. Тому чи зможе Трамп зупинити війну, поки що залишається великим питанням. Однак певні кроки все ж є - відбулася розмова Трампа з Путіним, найближчим часом буде призначено спецпредставника президента США щодо врегулювання.

Перемога Трампа стала несподіванкою для Європейського Союзу, де керівники держав-учасників намагаються визначити, як реагувати на ситуацію з підтримкою України в разі, якщо Сполучені Штати вирішать призупинити свою допомогу.

У ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA своїми міркуваннями з приводу цих тем поділився Володимир Єльченко, який раніше обіймав посаду надзвичайного і повноважного посла України у США, а також представляв нашу країну в ООН.

Дональд Трамп вже понад тиждень святкує свою перемогу на виборах, але нас цікавить, які кроки він робить для досягнення миру в Україні. Було озвучено певні основи мирного плану, а також відбулася телефонна розмова з Путіним. Очікується, що Трамп найближчим часом призначить спеціального представника для ведення переговорів щодо України. Як ви вважаєте, чи зможе Трамп зупинити війну?

- Мені здається, що зможе, якщо дійсно буде цього бажати, але поки що є певні суперечності в його заявах. Тим не менше, от ви назвали одну позитивну новину, це намір призначити спецпредставника по Україні. Я хочу нагадати, що українська влада боролася фактично першу половину каденції президента США Байдена саме за це, тому що пан Волкер, який був представником Трампа в його попередню каденцію, цю посаду залишив за обранням Байдена. Звичайно, що сам по собі факт призначення такого представника не є панацеєю, але це дозволить цій людині отримувати інформацію з перших вуст і доповідати Трампу. Тому все залежатиме від того, хто це буде.

В даний момент проходить етап передачі справ від адміністрації Байдена до команди Трампа, включаючи секретні документи, які є важливими для ухвалення обґрунтованих рішень. Тому необхідно надати певний час, можливо, до інавгурації, щоб завершити цей процес. Після цього ми зможемо побачити реальний мирний план Трампа та його подальший підхід до України.

- Тобто ви вважаєте, що принаймні до інавгурації нічого активного в цьому напрямку не відбудеться? Тому що є заяви, наприклад, президента Фінляндії Стубба, який мав розмову з Трампом, що президент США налаштований якнайшвидше запропонувати угода, яка може бути досягнута наприкінці цього року чи на початку наступного.

- Я не дуже розділяю такий оптимізм. Є дуже багато пріоритетів у нового президента, який багато чого наобіцяв і в першу чергу це стосується внутрішньої політики - боротьба з незаконною міграцією, освіта, охорона здоров'я, економічна ситуація. Тобто є безліч питань, які напевно для Трампа є більшим пріоритетом на сьогоднішній день, ніж зовнішня політика. Та й у цьому напрямку є ще Близький Схід, Китай. При всій нашій, так сказати, україноцентричності, не треба забувати, що є в світі багато інших проблем, якими має опікуватися адміністрація Трампа в майбутньому і тому я не думаю, що це питання буде головним, при всій повазі до самих себе, при всій тій трагічності подій, які відбуваються.

Але я залишаюся оптимістом в тому сенсі, що щось таки реально зміниться. Якщо б була обрана пані Гарріс, то мені здається, що ми не побачили б взагалі ніяких змін у політиці США. Треба більш активні дії, закручення гайок щодо санкцій проти Росії, треба щось робити з формуванням "вісі зла", яка вже напевно склалася. Це все є комплекс дуже серйозних проблем і звичайно, що від вирішення будь-якої з них залежить вирішення інших.

- Гарантії безпеки, про які Україна говорить досить давно. Прем'єр Польщі Туск заявив, що найближчим часом від США можна очікувати заяву про дату припинення вогню, план щодо цього вже розробляється і головне, будуть запропоновані гарантії безпеки для України. На ваш погляд, що це може бути, адже запрошення до НАТО на сьогодні виглядає малоймовірним кроком?

Наші західні партнери розмірковують над цими так званими гарантіями безпеки вже протягом багатьох місяців, починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення, але конкретних кроків досі не вжито. Водночас усім зрозуміло, що найнадійнішою гарантією безпеки для України є стаття 5 Вашингтонського договору НАТО, яка передбачає, що в разі агресії проти України всі держави Альянсу повинні прийти на допомогу. Але для цього Україні необхідно стати повноправним членом НАТО.

Мінімальний перший крок, який наші партнери могли б зробити, це принаймні формально запросити Україну до лав НАТО. Це не означає, що ми станемо завтра чи через тиждень членами Альянсу, це зрозуміло, але це буде потужний сигнал Путіну, що все це серйозно, а не на словах.

- Новообраний президент США за кілька днів зробив цілий шквал призначень на вищі посади у власній адміністрації. Трамп уже обрав на посаду радника з національної безпеки Майка Волтца, а на посаду держсекретаря сенатора Марка Рубіо. Обидва дотримуються проголошеної Трампом зовнішньополітичної концепції "Америка насамперед", але при цьому є затятими "яструбами" стосовно Китаю, Ірану та Росія. В той же час вони скептично ставляться до продовження допомоги Україні.

Серед кандидатів є представники різних поглядів. Вважаю, що більшість з них виявляють більше антиросійських настроїв, ніж проукраїнських. Все, звісно, залежить від конкретних обставин. Проте, з огляду на стиль управління Дональда Трампа, я сумніваюсь, що ці люди намагатимуться діяти самовільно або виходити за межі його вказівок. Адже ми пам’ятаємо його попередній термін, коли він звільняв багатьох своїх призначенців через конфлікти, адже вони дотримувалися власних поглядів. Мені здається, це стало уроком для нових призначених осіб. Вони, принаймні, на початку його нового терміну, прагнутимуть діяти обережно. Тож, ймовірно, що найбільше вплив на рішення його адміністрації матиме особиста думка Трампа.

Чи ви відчуваєте занепокоєння щодо деяких призначень? Наприклад, Тулсі Габбард, яка має намір координувати діяльність американських розвідувальних служб, неодноразово підкреслювала наративи, що перегукуються з російською пропагандою, і фактично легітимізує агресію Росії щодо України.

- На жаль, ми маємо працювати з тими, хто є, адже не ми їх вибирали. Можна скільки завгодно звинувачувати нашу долю в тому, що, знаєте, не зовсім такі люди приходять до влади в США, що вони не так нас сильно люблять, як нам би хотілося. Коли нам щось потрібно, то ми біжимо туди і просимо зброю, коли щось потрібно американцям, то мені здається ми не завжди адекватно на ці прохання відповідаємо. Оце і називається атмосфера довіри. Як між справжніми друзями. І поки цього не буде, можна скільки завгодно критикувати і Трампа особисто, що він не так сильно Україну любить, як нам хочеться, і його призначенців, але треба робити такі речі, такі пропозиції, від яких американська сторона не зможе відмовитися, які будуть вигідні їм. Які будуть означати, що допомога нам це не тільки допомога Україні, а і власне самим Штатам, включно з їхніми фінансовими інтересами.

Усі забули про проблему зі скрапленим газом. Скільки часу американці пропонували нам прокласти окремий трубопровід з Польщі, щоб ми могли отримувати американський газ. Це питання виникло, до речі, під час попереднього терміну Трампа. Ми жодним чином не просунулися в реалізації цього проєкту. А це великий фінансовий інтерес американського бізнесу, який, до речі, здебільшого підтримує Дональда Трампа.

- Хотів ще вас запитати стосовно позиції наших західних партнерів у зв'язку з перемогою Трампа і можливим зменшенням допомоги Україні. Здається, для них це певний шок, тому що держсекретар США Блінкен екстрено прилітає в Європу. Він спілкується з усіма основними лідерами ЄС, з генсеком НАТО Рюте та заявляє, що Україна отримає все необхідне для того, щоб у 2025 році році продовжувати боротьбу.

Генеральний секретар НАТО висловив думку, що Путін має понести серйозні наслідки за своє вторгнення, а також закликав до збільшення підтримки України і зміни стратегії війни. Польща, у свою чергу, звертається до Великої Британії та Франції з ініціативою створення союзу для надання допомоги Україні в разі, якщо Сполучені Штати раптово скоротять свою підтримку. Як ви оцінюєте дії наших європейських союзників?

По-перше, ви абсолютно праві, зазначаючи, що для одних це може бути справжнім шоком, тоді як для інших – справжнім подарунком, що впав з небес. Маю на увазі таких осіб, як Орбан чи Фіцо.

На мою думку, перемога Трампа змусила наших європейських союзників серйозно переглянути стратегію безпеки Європи. Адже наразі вона в значній мірі залежить від підтримки Сполучених Штатів, особливо в межах НАТО, оскільки саме американська сторона відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки своїх європейських партнерів.

Щодо відновлення потенціалу європейського ВПК, то не секрет, що фактично після закінчення Холодної війни і розпаду Радянського Союзу, військова промисловість країн Західної Європи практично була зупинена. Тобто ті запаси, які в них були, вони залишалися, але нові зразки зброї фактично не розроблялися, окрім американських. Тепер маємо ситуацію, про яку кажуть самі європейці, що Росія, Іран і Північна Корея щорічно здатні виробляти в кілька разів більше снарядів, ніж вся Західна Європа плюс США разом взяті. Це ж не нормально.

Однак протягом трьох років конфлікту ми постійно стикаємось із дискусіями про те, що західна, а особливо європейська промисловість оборони, відстає від російської в багатьох аспектах, і, незважаючи на це, значних змін поки що не спостерігається...

Так, вони обговорювали це протягом 2,5 років, а лише сьогодні починають інвестувати кошти у відновлення виробництва. Я знову повторюю, можливо, ми просто не маємо всієї інформації. Можливо, це відбувається, але в таємниці. Однак мені здається, що хоч якісь кроки і вживаються, але прогрес занадто повільний. Щодо питання, чи зможе ЄС компенсувати США, якщо Трамп зупинить допомогу Україні, я вважаю, що економічно він здатний на це і має готовність. Тут лише питання політичної волі.

В Європі існують різні погляди на продовження підтримки України. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив думку, що Європі не варто надавати допомогу Україні у конфлікті з Росією. Він зазначив, що після можливого обрання Дональда Трампа на президентських виборах у США, американська адміністрація більше зосередиться на захисті власних інтересів. Фіцо також підкреслив, що якщо Сполучені Штати припинять свою підтримку Україні, Європейський Союз не повинен заповнювати цю прогалину. Відомо, що прем'єр Угорщини Віктор Орбан також дотримується антиукраїнської позиції. Як ви вважаєте, чи справді такі політики отримали більше можливостей і підтримки після перемоги Трампа для протидії українській допомозі з боку ЄС?

На мою думку, вони зараз переживають стадію значного морального піднесення. Орбан, по суті, став єдиним європейським політиком, який не відмовлявся від зустрічей з Трампом навіть у той час, коли новообраний президент стикався з серйозними судовими обвинуваченнями. Він вирішив ризикнути і, зрештою, виграв. Це призвело до його певного стану ейфорії, в якому він, ймовірно, вважає, що йому дозволено все. Проте я вважаю, що цей етап швидко закінчиться, адже існує різниця між ейфорією і реальністю. У межах Європейського Союзу є механізми, які можуть змусити і Орбана, і Фіцо змінити свої позиції з певних питань. Думаю, Трамп також усвідомлює, що політика ЄС залежить не від них, а від зовсім інших лідерів.