Трамп переглядає своє ставлення до Путіна: Сполучені Штати готові постачати Україні озброєння, але питання нових санкцій щодо Росії залишається відкритим.
Неясно, чи ці поставки ракети-перехоплювачі є частиною системи Patriot, яка демонструє високу ефективність у боротьбі з російською балістикою. Однак питання зміцнення протиповітряної оборони України стало ключовим під час зустрічі Дональда Трампа і Володимира Зеленського 4 липня, особливо на фоні другої зупинки постачань американської зброї до Києва. Як повідомляло ТСН.ua, 1 липня Пентагон видав наказ, що призвів до розгортання літаків, які вже перебували в повітрі, також було заблоковано розвантаження зброї зі складів у Польщі.
Протягом цього періоду, як зазначають західні засоби масової інформації, Україна не отримала 30 ракет для системи Patriot, 8500 артилерійських снарядів калібру 155-мм, понад 250 високоточних ракет GMLRS і 142 ракети класу "повітря-земля" Hellfire. Декілька американських новинних агентств також повідомили, що під час розмови по телефону Трамп запевнив Зеленського у наданні 10 ракет-перехоплювачів до Patriot. Однак це навіть менше за раніше заплановану кількість поставок. Щодо можливості передачі Україні системи Patriot, Трамп зазначив, що розглядає цю пропозицію, але підкреслив, що "це коштує дуже дорого".
На додачу, ні Київ, ні ЄС, ні американська громадськість так і не почули відповіді на запитання: хто відповідальний за друге призупинення постачань Україні американської зброї, яке відбулося на тлі шостої телефонної розмови Трампа з Путіним 3 липня, та наймасованіших російських ударів по Україні? В ніч проти 9 липня Росія випустила рекордних 728 БПЛА. А за два найбільших обстрілів у ніч проти 4 та 10 липня, які припали переважно на Київ, Росія застосувала 965 засобів повітряного нападу. І, за словами президента Зеленського, Москва планує запускати навіть по 1000 дронів за добу.
Тож, що буде далі з американською зброєю для України? Чи погодиться Трамп її продавати? Та, чи піде він на запровадження нових санкцій проти Росії? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
У четвер, 10 липня, в інтерв'ю NBC News Дональд Трамп знову висловив своє "розчарування" щодо Росії. У характерному для нього стилі він закликав всіх стежити за подіями, які розгорнуться "протягом найближчих кількох тижнів", оголосивши про важливу заяву стосовно Росії, яка запланована на понеділок, 14 липня. Однак найбільш значущими для України були його коментарі про подальшу військову допомогу — угоду, досягнуту в червні під час саміту НАТО в Гаазі.
"Ми постачаємо озброєння до НАТО, і НАТО покриває витрати на це озброєння повністю. Таким чином, процес виглядає наступним чином: зброя, що відправляється, надходить до НАТО, а потім альянс передає цю зброю Україні. НАТО фінансує ці постачання," - заявив Дональд Трамп.
Крім того, за інформацією Reuters, вперше від часу своєї інавгурації наприкінці січня, Трамп планує оголосити про надання Україні пакету військової допомоги на $300 млн із запасів США за програмою PDA. Це програма президентських повноважень, за якою численні пакети військової допомоги Києву надавала адміністрація Байдена. Раніше ТСН.ua вже повідомляв, що від січня цього року Україна продовжувала отримувати американську зброю, передбачену допомогою на $60 млрд, яку Конгрес ухвалив у квітні 2024 року ще за президентства Байдена. І з тих $60 млрд залишилося ще близько $3,8млрд.
Це вражаюче контрастує з подіями, які розгорталися у Вашингтоні з 1 липня, коли міністр оборони США Піт Гегсет ухвалив рішення про призупинення постачання американської зброї Україні. Як повідомляло ТСН.ua, інформація про це спочатку з'явилася в американських ЗМІ. Хвиля публікацій була настільки потужною, що Пентагону та Держдепартаменту довелося терміново реагувати. У пресі навіть стало відомо, хто відповідає за це рішення — Елбрідж Колбі, заступник Гегсета з політичних питань. З перших офіційних заяв стало очевидним, що між Пентагоном і Держдепом виникло певне напруження.
Якщо в Державному департаменті США згадували про тимчасове призупинення військової допомоги Україні, то в Пентагоні це пов'язували із зміщенням акценту уваги США на Індо-Тихоокеанський регіон. Пізніше, коли Дональд Трамп офіційно заявив, що не знає, хто дав наказ про призупинення постачання зброї, повторивши в недавньому інтерв'ю NBC News, що "не має про це інформації", в медіа почали з'являтися новини про те, що після атак США та Ізраїлю на ядерні об'єкти в Ірані, на американських складах озброєння виник дефіцит. Зокрема, це стосувалося ракет-перехоплювачів для системи Patriot, оскільки Америка витратила значну кількість з них для захисту своєї бази в Катарі, на яку Іран завдав удару у відповідь. The Guardian навіть повідомляв, що запаси цих ракет зменшилися до приблизно 25%.
Згідно з інформацією, опублікованою Bloomberg, Сполучені Штати мають намір збільшити обсяги закупівлі ракет-перехоплювачів для систем Patriot у чотири рази. Аналогічна ситуація спостерігається і з виробництвом боєприпасів калібру 155 мм, яке розвивається не так швидко, як сподівалися. Ці два елементи, разом із продовженням надання даних американської розвідки, мають критичне значення для України. Тому, якщо Дональд Трамп виконає свою обіцянку щодо постачання зброї НАТО, яка потім надійде до Києва, це стане дійсно позитивною новиною. Володимир Зеленський зазначив, що Німеччина готова придбати у США дві системи Patriot для потреб України, а ще одну - Норвегія.
"Як тільки ми отримаємо конкретну інформацію від виробника та США стосовно термінів, до нас приєднаються й інші європейські партнери. Це наразі є основною схемою фінансування систем. Звісно, ми усвідомлюємо вартість, але моє завдання полягає в тому, щоб знайти необхідні кошти," — зазначив президент Зеленський під час Міжнародної конференції з відновлення України (URC2025) в Римі.
Попри зусилля Піта Гегсета та інших представників Пентагону уникнути відповідальності за рішення про призупинку постачання озброєння Україні, стверджуючи, що це було узгоджено з Дональдом Трампом, Державний департамент і Білий дім активно поширювали інформацію в ЗМІ про те, що президент США "приватно висловив своє розчарування з приводу оголошення посадовцями Пентагону про паузу, яка не була належним чином обговорена з Білим домом".
Американські інформаційні джерела повідомляють, що Елбрідж Колбі, який обіймає посаду заступника Піта Гегсета з політичних питань, має тісні зв'язки з віцепрезидентом Джей Ді Венсом. У березні Венс навіть особисто супроводжував Колбі на слуханнях у Сенаті перед його призначенням на посаду в Пентагоні. Таким чином, рішення про призупинення постачання зброї Україні, ухвалене напередодні шостої телефонної розмови Трампа з Путіним 3 липня, аналітики та журналісти пов'язують саме з діяльністю Венса, Гегсета і Колбі.
"Президенту (Трампу -- ред.) доведеться відхилити заклики ізоляціоністів у своїй адміністрації, які закликають обмежити поставки зброї. І він повинен ігнорувати тих у Міністерстві оборони, хто посилається на дефіцит боєприпасів, щоб блокувати допомогу, відмовляючись серйозно інвестувати в розширення виробництва", -- заявив сенатор-республіканець Мітч Макконнелл.
Після недавньої телефонної бесіди з лідером Кремля, Трамп не раз висловлював своє розчарування не лише в адресу Путіна, але й щодо Росії загалом. Він заявив, що хоча Путін завжди здається дружнім, це насправді нічого не означає, адже Путін "завалює нас безглуздими заявами". У четвер, 10 липня, під час зустрічі з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Малайзії, держсекретар Марко Рубіо передав йому "незадоволення Трампа через відсутність прогресу в мирних перемовинах" щодо України. Окрім цього, Рубіо зазначив, що почув від Лаврова про "новий підхід" до ситуації в Україні.
"Це не є запорукою миру, проте я поділюсь цією концепцією з Трампом сьогодні," - висловився Рубіо, підкресливши, що США вже попередили Росію про можливе ухвалення нового законопроєкту щодо санкцій, а Білий дім наразі взаємодіє з Конгресом для підготовки відповідного документа.
Який саме "альтернативний підхід" мається на увазі, можна лише припускати. Проте малоймовірно, що він включає, скажімо, згоду Путіна на безумовне припинення бойових дій вздовж усієї лінії фронту або відмову від його власних слів про те, що "куди ступає нога російського солдата, там -- наше". Щодо законопроєкту про санкції, про який Рубіо згадав під час розмови з Лавровим, то, на відміну від рішення Трампа постачати Україні зброю через НАТО (хоча тут також не слід поспішати з висновками, краще дочекатися конкретних дій), ситуація виглядає досить невизначено.
ТСН.ua неодноразово повідомляв про законопроєкт, ініційований сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом та сенатором-демократом Річардом Блюменталом, який передбачає введення мита у розмірі 500% на товари, що імпортуються з країн, які здійснюють закупівлі російської нафти, газу та інших ресурсів. Це означає, що документ передбачає 500% митні збори на експорт з Китаю, Індії, Туреччини, а також з ряду європейських країн, що викликає значні сумніви серед експертів та аналітиків.
По-перше, навіть без цього, нова тарифна політика Трампа, що включає в себе ініційовані торгові конфлікти, виявилася малоефективною. Наприклад, 145% мита на китайські товари, про введення яких Трамп оголосив два місяці тому, вже скасували.
По-друге, адміністрація Трампа має намір знецінити законопроєкт Грема-Блюменталя, включивши в нього положення, яке передбачає, що нові санкції проти Росії можуть бути введені лише на основі рішень президента США.
Отже, навряд чи можна очікувати, що в найближчому майбутньому Конгрес ухвалить дійсно ефективний законопроєкт, який запровадить серйозні санкції проти Росії. Тим не менше, експерти зазначають, що якщо нинішня адміністрація США, яка прагне налагодити стосунки з Кремлем, не має політичної рішучості покарати Росію, змусити Путіна зупинити бойові дії та сісти за стіл переговорів, варто принаймні почати з контролю за дотриманням вже існуючих санкцій.
ТСН.ua повідомив, що протягом більш ніж п'яти місяців перебування на посаді адміністрація Трампа не ініціювала жодних нових санкцій, які могли б ускладнити Росії обходження вже існуючих обмежень. Натомість, адміністрація Байдена запроваджувала близько 170 нових санкцій щомісяця проти російських організацій, які займалися видобутком нафти, виробництвом зброї та закупівлею технологій, що дозволяли Москві уникати західних санкцій.
Разом із цим експерти й аналітики нагадують, що адміністрація Трампа може змінити своє рішення до нових санкцій, як це вже відбулося з поставками Україні зброї, зважаючи на суспільну думку й рейтинги схвалення дій президента США. Дійсно, серед електорату Трампа, особливо в лавах так званої групи MAGA (Make America Great Again -- передвиборчий слоган Трампа "Зробимо Америку знову великою" -- Ред.), переважають ізоляціоністські настрої. Найбільш яскравими представниками цієї групи є, наприклад, Джей Ді Венс, Елбрідж Колбі та багато інших.
До речі, Венс висловлював заперечення проти участі США в ізраїльській операції зі знищення ядерних об'єктів Ірану. Тим не менше, Трамп, незважаючи на негативну реакцію суспільства, яка згодом змінилася, ухвалив це рішення. Відтак, політика адміністрації Трампа щодо нових санкцій проти Росії та військових постачань Україні також може зазнати змін. Особливо з огляду на те, що з березня, коли США вперше призупинили військову допомогу Україні, більшість американців висловили незадоволення цим кроком. Згідно з різними опитуваннями, близько 60% респондентів не підтримують дії Трампа та його підходи до Київської ситуації і війни Росії проти України.
