Трощинська розповідає про звичайного громадянина, який не піддається ускладненням | Еспресо

Державні комунікації не можуть виконувати роль управлінських дій та рішень.

Найбільше мене особисто засмучує те, що це вже відбувалося раніше.

По-перше, ну це ж не нове: створити політичну кризу різними способами -- і через свої мутки і договорняки, і банальною некомпетентністю, а потім її "вирішувати".

З використанням правоохоронних структур або антикорупційних агентств, зокрема через торги, тиск та інші методи.

По-друге, мене вже вкрай набридла ця вся конспірологічна маячня.

Президент, який здатний висловлювати лише те, що приносить йому вигоду. Політики, які насправді є не стільки політичними діячами, скільки блогерами в політичному середовищі. Вони не реалізують жодних справжніх політик, а лише маніпулюють емоціями потенційних виборців. Безкінечні зливи інформації, оферти, телеграм-канали з інсайдерськими новинами та інша сумнівна інформація.

Політичного процесу у нас немає, а політична хоботня нескінченна.

Водночас для України цей момент є критично важливим – у буквальному сенсі.

І з цього випливає третє: відсутність пояснень і тримання людей за ідіотів.

Читайте також: Важливо втриматися і не почати сумніватися у власній психічній адекватності

У нас немає комунікацій від держави, у нас є таргетування і позиціювання від того чи іншого політика.

Державні комунікації не можуть виконувати роль управлінських дій та рішень.. Писала разів сто про це.

Але вони необхідний елемент роз'яснень і відповідальності влади.

Отже, ми підійшли до фінальної складової цього процесу.

Це "звичайна особа", яка не стане ускладнювати своє життя.

Це вимога суспільства щодо всього цього.

Люди, які не вірять у компетентність, приречені з розкритими ротом втикати у ютуб, коли все навколо несеться в чорну діру.

Компетентність може здаватися нецікавою та безбарвною, але саме вона стає рятівним колом у важкі часи та здатна взяти на себе тягар відповідальності.

Витоки

Про автора. Тетяна Трощинська — журналістка.