У Берліні відбулася дискусія щодо ставлення до пам'ятників радянської епохи.

В Берліні відбувся міжнародний симпозіум "Відлуння імперії: радянські пам'ятники та механізм дезінформації", організований Українським інститутом у Німеччині спільно з партнерами.

Подія об'єднала фахівців з академічних, культурних і політичних сфер з кількох країн, щоб проаналізувати, яким чином сучасні суспільства оцінюють радянські пам'ятники в Європі з точки зору моралі та права.

У розмові з кореспондентом Укрінформу директор Українського інституту в Німеччині Катерина Рітц-Ракул зазначила, що основною метою заходу було зібрати представників міжнародної спільноти, включаючи істориків, юристів, музейних працівників, діячів мистецтва, політиків на різних рівнях та дипломатів. Вони обговорили можливості вирішення питання радянських пам'ятників у Берліні та Німеччині, зокрема, юридичні та політичні аспекти, що з цим пов'язані.

"Ці пам'ятники слугують інструментом дезінформації, маніпуляцій та пропаганди з боку Росії та її союзників у Німеччині. У Німеччині існує усвідомлення того, що ці пам'ятники використовуються російськими та проросійськими пропагандистами," - зазначила директорка Українського інституту в Німеччині.

Вона зазначила, що це очевидно, оскільки біля відомих пам'ятників, таких як танки та стела біля Бранденбурзьких воріт, а також великий меморіал з пам'ятником радянському солдату, який тримає дівчинку в руках у Трептов-парку, щороку 8 і 9 травня збираються російські громадяни разом із їхніми німецькими друзями з російськими прапорами. Проте мета цього зібрання зовсім не полягає в тому, щоб вшанувати пам'ять жертв Другої світової війни, згадати про її жахи чи розмірковувати про участь Радянського Союзу у конфлікті. Натомість, вони прагнуть продемонструвати, що ця спільнота досі має вплив у Німеччині та займає важливе місце в суспільстві.

Німці, безумовно, помічали ці аспекти і раніше, однак частково остерігалися їх визнавати, оскільки не вважали себе вправі висловлювати критику на адресу росіян. Проте тепер ситуація починає змінюватися, хоча німецька бюрократія не створює підстав для оптимізму щодо швидкого ухвалення рішень.

"Ми сподіваємося, що дискусія, яка вже точилась у Німеччині після 2014 року щодо цих пам'ятників, хоча й залишалась на рівні розмов, тепер отримає новий імпульс завдяки українським та східноєвропейським голосам і набуде більш практичного характеру", - зазначила Рітц-Ракул. Вона також висловила надію, що вже наступного року, під час запланованого семінару та робочої зустрічі з німецькими партнерами, вдасться презентувати конкретний проєкт, присвячений радянським пам'ятникам у Берліні.

На її думку, ситуації з пам'ятниками в окремих держави Східної Європи та Балтії, що пережили радянську окупацію, демонструють, що не завжди потрібно вдаватися до "радикальних" заходів, як це роблять сьогодні українці, які зазнають агресії з боку Росії.

Серед інших тем, на конференції акцентували увагу на важливій ролі культури в розширеній концепції безпекової політики демократії. Особливо підкреслювалося, що російська культура служить інструментом війни в Україні, а також впливає на інші країни. Пам'ятники радянської епохи продовжують формувати колективну пам'ять і політичні наративи по всій Європі.

Симпозіум відбувся напередодні Берлінського тижня свободи, що проходитиме з 8 по 15 листопада 2025 року. Його організували Український інститут у Німеччині та Польський інститут у Берліні, за підтримки посольств Республіки Польща, Естонії, Латвії, Литви в Німеччині та Литовського інституту культури. Серед інших партнерів заходу були Німецька комісія з військових поховань, Федеральний фонд з переоцінки диктатури СЄПН, Музей Берлін-Карлсхорст і Німецько-українська історична комісія. Міністерство закордонних справ ФРН також надало свою підтримку даному заходу.

В останні роки Україна прийняла рішення не проводити меморіальні заходи біля радянських військових пам'ятників.