Експерт розповів про конкурс на посаду керівника митниці, зазначивши, що в НАБУ продемонстрували росіянам способи впливу на державні органи без застосування сили. | УНН

Комісія, що відповідає за вибір голови Державної митної служби, уклала угоду з Національним антикорупційним бюро, незважаючи на те, що представники бюро є кандидатами на цю посаду. Політолог Олег Постернак висловив звинувачення на адресу НАБУ, вважаючи, що бюро займається маніпуляціями та намагається встановити контроль над державними структурами.

Конкурсна комісія з відбору керівника Державної митної служби України потрапила у скандал. Її члени підписали меморандум про співпрацю з НАБУ, хоча представники Бюро самі претендують на цю посаду. У зв'язку з цим Бюро звинуватили в маніпуляціях та спробах отримати контроль над органами влади. Про це написав політичний експерт Олег Постернак, передає УНН.

Комісія, що визначає майбутнього очільника митниці, складається з шести членів: троє з них – іноземці, а троє – українці. Під маскою "об’єктивності" ця комісія 17 грудня укладає меморандум з НАБУ, метою якого є всебічна перевірка кандидатів на доброчесність. Про це повідомив член комісії та голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Таким чином, структура, що складається з трьох українців, трьох іноземців та великої кількості представників НАБУ, перетворюється на орган, в якому наші співвітчизники не відіграють значної ролі, а представники НАБУ, як стверджують, фактично не підпорядковуються Україні. Тепер цей колектив займатиметься перевіркою кандидатів на посаду керівника митниці, – зазначив він.

Поміж кандидатів, зазначив експерт, є чинні співробітники НАБУ.

Серед претендентів можна знайти трьох представників НАБУ: Михайла Буртового, Ореста Мандзія та Руслана Даменцова. Це означає, що Бюро здійснить перевірку всіх кандидатів, після чого вибере, хто з них отримає призначення. Неважко зробити висновок, хто, ймовірно, пройде цей відбір: чи буде це стороння особа, чи, скоріше, свої? — підкреслив експерт.

За його словами, конкурсні процедури створюють механізм зовнішнього впливу на ключові державні інституції.

"В НАБУ показали росіянам, як впливати на держоргани України без єдиного пострілу. Хлопці-іноземці разом рейдерять цілі органи влади, щоб управляти ними з-за кордону. Це вже держзрада чи ще демократія? Бо дуже схоже на замах на концентрацію влади однією структурою, на яку впливають ззовні країни", -- зазначив експерт.

Він також нагадав про попередні кадрові рішення в державних компаніях, які, за його словами, свідчать про негативні наслідки подібної практики.

"Ми якось вже бачили, як ставленик НАБУ Михайло Риковцев очолив департамент економічної безпеки Укрзалізниці. Майже 80 мільйонів, за відкритими даними, збитків було зафіксовано тільки на закупівлях дизпалива, вугілля та вагонів влітку минулого року", -- написав Постернак.

Окремо Постернак звернув увагу на випадок зі старшим детективом НАБУ Тарасом Лікуновим.

Експерт зазначив, що Тарас Лікунов, старший детектив НАБУ, який займався розслідуванням корупційних правопорушень на "Укрзалізниці", пізніше зайняв посаду заступника директора з корпоративної безпеки в "УЗ".

Він підкреслив, що в НАБУ "вирішили ігнорувати" обмеження, які встановлені статтею 26 закону "Про запобігання корупції".

"Вона категорично забороняє протягом року після звільнення працювати в компаніях, які були під контролем або наглядом посадовця. А як можна не помітити, що сестра Лікунова, Олена Щербан, є членкинею 'Центру протидії корупції'? Це справжня корупційна вертикаль під маскою антикорупційної діяльності", - зазначив він.

Постернак підкреслив, що антикорупційна діяльність є надзвичайно важливою для України, однак він попередив про небезпеку спотворення її сутності.

"Безумовно, Україні необхідна ефективна боротьба з корупцією. Проте виглядає дивно, коли антикорупційні діячі, фінансовані з коштів громадян, сприяють зосередженню влади в умовах війни," — зазначив він.