У пошуках ідеального співвідношення: як фармацевтична індустрія справляється з наростаючою конкуренцією та регуляторними вимогами -- Delo.ua

Згідно з інформацією Державної служби статистики, українська фармацевтична галузь, після значного зниження на близько 30% у 2022 році, поступово відновлює свої обсяги. У 2023 році обсяги виробництва фармацевтичних товарів зросли на 3,1%, а в 2024 році передбачено подальше зростання на 6,3%.

Індекс виробництва фармацевтичної продукції у 2019-2024 роках

Згідно з інформацією Державної служби статистики, *в порівнянні з минулим роком

У той же час на ринку немає однозначного домінування вітчизняних чи іноземних виробників.

Згідно з інформацією, наданою дослідницькою компанією Proxima Research, станом на червень 2025 року, іноземні бренди мають значну перевагу в грошовому еквіваленті, займаючи понад 63% ринку. У той же час, частка українських виробників складає приблизно 34%.

Проте у натуральному вираженні співвідношення сил виглядає зовсім інакше. Приблизно 61% ринку за кількістю займають лікарські засоби, виготовлені в Україні, тоді як частка імпортних препаратів складає 39%. Це може бути пов'язано з більш вигідними цінами на вітчизняні ліки.

У першій половині 2025 року компанія Farmak представила на ринку шість нових медикаментів, ініціювала вісім проектів у сфері наукових досліджень і розробок, а також успішно завершила фармацевтичну розробку двадцяти двох препаратів.

"Дарниця" за час повномасштабної війни додала до свого портфоліо 44 нові лікарські засоби. У тому числі, у першій половині 2025 року компанія почала виробляти три нових медикаменти з групи антидепресантів, протизапальних та знеболювальних препаратів. Також компанія зареєструвала антимікотичний препарат у Боснії та Герцеговині, у Грузії - препарат від головного болю та нападів мігрені, а у Литві "Дарниця" отримала схвалення від контролюючих органів (сертифікат GMP) для експорту своєї продукції до цієї країни.

Компанія "ІнтерХім" в умовах воєнного часу вивела на ринок вже чотири оригінальні препарати. Крім того, близько 10 позицій, які виробляє "ІнтерХім", стабільно входять до топ-100 найпопулярніших медичних засобів серед українських споживачів.

"Тева в Україні", одна з провідних компаній-імпортерів лікарських засобів, щорічно постачає до нашої країни більш ніж 260 видів медикаментів. Загалом, у її асортименті налічується понад 3500 препаратів, що охоплюють більшість терапевтичних напрямків. Окрім цього, "Тева в Україні" активно залучена до державних програм, які забезпечують лікування українців, які страждають на серйозні захворювання. Згідно з контрактом з ДП "Медичні закупівлі", у 2025 році компанія планує поставити понад 115 тисяч упаковок таких лікарських засобів.

За підсумками 1 півріччя 2025 року, як повідомляє Proxima Research, у грошовому еквіваленті обсяг українського фармринку - "аптечного кошика" - досяг 112 млрд грн, що на 21% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. У той же час, кількість реалізованої продукції зросла лише на 1%.

Оскільки ринок демонструє зростання в грошовому вимірі, а "штучний" обіг ліків, біологічно активних добавок та інших медичних товарів залишився на стабільному рівні, це вказує на те, що основним фактором зростання є підвищення роздрібних цін, що свідчить про інфляційні процеси.

Наприклад, за даними Держслужби статистики, за 9 місяців 2025 року ціни на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання зросли на 7,3%.

Згідно з даними Proxima Research, на ринку фармацевтики лідируючі позиції займають такі компанії, як Farmak, "Тева в Україні", Acino, "Дарниця" та KRKA. У десятці найкращих також присутні "Київський вітамінний завод", корпорація "Артеріум" та "Берлін-Хемі АГ".

Фінансові показники українських компаній демонструють зростання. Наприклад, провідні представники фармацевтичного сектора продемонстрували такі обсяги доходу у 2024 році та в першій половині 2025 року:

Ключові аспекти, які впливають на фармацевтичну індустрію, включають регуляторні норми та фіскальні стратегії. Наприклад, введення заборони на маркетингові витрати у 2025 році зменшило прибутки в сфері дистрибуції, а контроль цін на певні лікарські засоби звузив прибутковість.

Разом з тим, внаслідок ринкових змін, які були спричинені зниженням цін на ліки, у 1-му півріччі 2025 року, особливо з березня, податкове навантаження на фармвиробників дещо зменшилося.

"Але з 3 кварталу ситуація почала вирівнюватись. На той час додаткові витрати на покриття наслідків зниження стабілізувалися, поступово зросли доходи й, відповідно, податкові відрахування. Зараз бачимо показники доволі високого стабільного навантаження", - коментує Анатолій Редер, співвласник та генеральний директор фармацевтичної компанії "ІнтерХім" (90-е місце в рейтингу).

Віталій Гадученко зі свого боку наголошує, що надмірного адміністративного тиску з боку контролюючих органів в цілому немає. "Як сумлінний платник податків ми не мали великої кількості податкових перевірок ні до введення мораторію (йдеться про річний мораторій на перевірки бізнесу, який анонсував Кабінет Міністрів у липні - ред.), ні після, тому якихось відчутних змін у цьому напрямі не спостерігаємо", - запевняє фінансовий директор "Тева в Україні".

Але загалом фармацевтичний бізнес розраховує на те, що в перспективі регулювання ринку стане більш прозорим, справедливим та комфортним для всіх учасників.