У Росії спостерігається зростання ксенофобських настроїв: мігрантів з Центральної Азії піддають переслідуванням, фізичному насильству та примусовій участі у бойових діях | УНН

Мігранти з Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану, які перебувають у Росії, зазнають дискримінації, насильства та примусової мобілізації до армії РФ. Після теракту в "Крокус Сіті Холі" тиск на іноземців значно зріс, незважаючи на те, що в країні спостерігається нестача робочої сили.

Іммігранти з Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану в Росії стикаються з дискримінацією, насильством і випадковими затриманнями. Незважаючи на відсутність робочої сили, влада підживлює антимігрантські настрої, а правоохоронці все частіше змушують іноземців приєднуватися до армії для участі у війні проти України. Про це повідомляє Associated Press, як зазначає УНН.

З матеріалу АР, іммігрант з Узбекистану зайшов до московського банку, проте касирка відмовилася його обслуговувати без пояснень. Для нього і сотень тисяч інших вихідців з бідних країн Центральної Азії подібна ворожість у росії стала буденністю. За словами мігрантів, вона проявляється на кожному кроці - від лікарень і держустанов до банківських черг, а інколи переростає у відверте насильство.

Розпалювання ксенофобських настроїв в Росії відбувається на фоні значного браку робочої сили. За інформацією, наданою центробанком, понад 20% підприємств у першому кварталі 2025 року висловили занепокоєння щодо нестачі кадрів. Натомість, замість того, щоб полегшити умови для працевлаштування, уряд посилює контроль за мігрантами, обмежуючи їхні права та ускладнюючи доступ до освіти для їхніх дітей. За офіційними даними, в Росії проживає 6,1 мільйона іноземців, проте реальна цифра є значно вищою.

Після теракту, що стався в московському концертному залі у березні 2024 року і забрав життя 149 осіб, спостерігалося різке зростання насильства щодо мігрантів. Незважаючи на те, що "Ісламська держава" взяла на себе відповідальність за цю трагедію, а затримані громадяни Таджикистану з'явилися до суду з ознаками тортур, російські урядові структури намагалися покласти провину на Україну.

Правозахисниця Валентина Чупік повідомила, що всього лише за перші вісім днів після трагічних подій отримала 700 звернень про насильство проти мігрантів. У своєму річному звіті організація Human Rights Watch зазначає, що етнічне профілювання, поліцейські рейди, довільні затримання та катування стали звичними явищами.

Насильство набуває нових форм тиску. У квітні поліція провела принизливий рейд у московській лазні, змушуючи напівоголених відвідувачів повзти по підлозі. Часто затриманих примушують вступати до лав російської армії під загрозою депортації, позбавлення документів або навіть ув'язнення. Декому пропонують пришвидшене отримання громадянства в обмін на службу на фронті.

Очільник слідчого комітету Російської Федерації Олександр Бастрикін у травні повідомив, що вже "20 тисяч молодих людей з Центральної Азії" беруть участь у бойових діях проти України. Для багатьох із цих осіб це стало не усвідомленим вибором, а єдиною можливістю уникнути переслідувань.

Експерти застерігають: незважаючи на те, що деякі прояви насильства зменшилися, антимігрантські заходи Кремля продовжують посилюватися, і саме мігранти з Центральної Азії стали найбільш вразливими до цих атак.