У фокусі підвищеної уваги
Для балтійських держав російські провокації останнім часом стали чимось звичайним. Що це означає?
Схоже, що Європа готується до нової фази російської гібридної агресії, де критично важлива інфраструктура Балтійського моря стає однією з найбільш привабливих цілей для Кремля. Початок року відзначився одним із таких інцидентів — пошкодженням волоконно-оптичного кабелю, що проходить під водами Балтійського моря між Литвою та Латвією, неподалік від порту Лієпая. Про це повідомили відповідні органи, зокрема прем'єр-міністр Латвії Е. Сіліня, яка підкреслила, що на загальну ситуацію це не вплинуло, незважаючи на те, що пошкоджений підводний кабель є важливим елементом критичної інфраструктури обох країн, що забезпечує інтернет-зв'язок із іншими скандинавськими державами.
Відомо, що у зв'язку з пошкодженням кабелю було ініційовано кримінальне провадження, а поліція розглядає версію навмисного ушкодження інфраструктури. Це не перший випадок подібного роду, а навпаки - це стало певною традицією, що доповнює ряд тривожних подій у Балтійському морі, де вже мали місце пошкодження як підводних телекомунікаційних кабелів, так і енергетичних з'єднань та газопроводів.
Ця тенденція, на жаль, триває вже кілька років. Наприклад, у листопаді 2024 року фінські власті повідомили про пошкодження підводного телекомунікаційного кабелю, що проходить через Балтійське море між Фінляндією та Німеччиною. Водночас було зафіксовано обрив кабелю, який з'єднує Литву та Швецію. Наприкінці минулого року також мали місце інциденти з розривами зв'язку між Швецією та Фінляндією. 25 грудня, під час різдвяних свят, фінський національний оператор електромереж оголосив про пошкодження підводного електрокабелю Estlink-2, що з'єднує Фінляндію та Естонію. А 31 грудня, напередодні Нового року, фінська поліція затримала судно, яке підозрюють у пошкодженні підводного телекомунікаційного кабелю, і яке, що цікаво, прямувало з Росії. Запитуючи, як це роблять російські пропагандисти, чи вірите ви у випадковість? Відповіді на це питання однозначної немає, і поки триває розслідування, в ЄС та НАТО існує спільна думка, що за цими інцидентами може стояти Москва, можливо, навіть навмисно.
Отже, як видно, інциденти з ушкодженням кабелів, подібні до того, що трапилося на початку року біля узбережжя Латвії, стають все більш поширеними, а не винятковими. Це є черговим важливим сигналом для Балтійських країн та Європейського Союзу в цілому, що яскраво демонструє вразливість критичної цифрової інфраструктури. Без її стабільності неможливо забезпечити надійне функціонування державних установ і єдиного цифрового простору ЄС. Здається, що Кремль розглядає такі дії як частину гібридної агресії проти Європи, перевіряючи її здатність реагувати та рівень безпеки країн і регіону в цілому. Ця ситуація ще раз підтверджує, що Російська Федерація не має наміру зменшувати свою агресію, а навпаки, продовжує використовувати тактику терору, розширюючи її як у географічному, так і в часовому вимірах.
Для Балтійських держав новий інцидент став яскравим підтвердженням необхідності стратегії, яка акцентує на пріоритетному зміцненні безпеки замість простого реагування на випадки порушень чи провокацій. Важливо не лише реагувати на наслідки, а й запобігати їм, розробивши систему раннього виявлення, попередження та спільного розслідування. Це дозволить знизити ризики, підвищити стійкість та можливості єдиного європейського простору у протистоянні новим гібридним загрозам. Відтак, цілком логічно, що держави НАТО посилили контроль над своїми територіями та ситуацією, зокрема, розпочавши місію "Балтійський вартовий", мета якої полягає в патрулюванні ключових районів Балтійського моря для зміцнення захисту підводної інфраструктури.
Безперечно, Росія залишається головною загрозою для безпеки в Європі, і в цьому сумнівів вже не виникає, за винятком, можливо, її прихильників, які дотримуються думок, нав'язаних Кремлем. Це підтверджується не лише прихованими гібридними атаками з російського боку, але й цілком очевидними інцидентами, які відбуваються в безпосередній близькості та, відповідно, в зоні підвищеної уваги країни-агресора.
Зокрема, для країн Балтії російські провокації впродовж останнього часу стали реальністю, і мова не лише про порушення територіальних вод кораблями РФ, а й про ось такі інциденти, що можуть вплинути на загальну цифрову безпеку регіону. Це зумовлено тим чинником, що Балтійське море є важливим морським шляхом та торговим коридором для Європи, а трубопроводи та кабелі в його водах мають вирішальне значення для енергопостачання Європи, з'єднуючи країни Балтії з мережею Північної Європи. Не варто забувати і про те, що всі країни Балтійського моря, окрім РФ, віднедавна стали членами НАТО. Росія ж тепер контролює лише 7 відсотків узбережжя Балтійського моря, на противагу колишнім майже 50 відсоткам за часів СРСР. Очевидно, намагаючись відновити омріяні позиції, Кремль не зупиниться, а продовжить тактику гібридних провокацій, шантажу чи цілком реальних диверсій. Тому країнам ЄС доводиться готуватися до довготривалої конфронтації з РФ, а акваторія Балтійського моря може стати новою гарячою точкою на мапі Європи.
Як ми можемо спостерігати, російська стратегія гібридної експансії в Європі має організований та системний характер, використовуючи всі можливі засоби гібридного впливу. Вона охоплює все — від нав'язливої пропаганди концепції "руского міра" до відвертого шантажу, погроз, терору та навіть відкритої агресії, як це сталося в Україні в лютому 2022 року. Ясно, що Росія вважає гібридну війну безперервним процесом, в той час як традиційні методи забезпечення національної та міжнародної безпеки виявляються неадекватними новим викликам. Тому для країн, що межують з Росією, а також для всієї Європи критично важливо, щоб Україна залишалася незалежною, продовжувала захищати свої кордони та відстоювала європейські інтереси від російської агресії. Це очевидна істина, яка не потребує додаткового обґрунтування, і сподіваємось, що всі, хто впливає на прийняття рішень щодо мирного врегулювання конфлікту, що триває вже майже чотири роки в самому центрі Європи, це добре розуміють.
