Дослідники виявили ризики політичної ізоляції: як вона змінює тих, хто відчуває відторгнення.

Соціальна ізоляція – це ситуація, коли особи відчувають себе відчуженими через свої політичні погляди. Це явище все більше вважається важливим фактором, що сприяє загостренню політичного розколу у суспільствах.
У Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин із галузі науки!
Дослідження, представлене в Journal of Applied Social Psychology і здійснене командою науковців під керівництвом Катаріни Е. АуБушон, аналізує цю проблему. Застосовуючи віртуальну гру у м'яч, відому як Cyberball, автори експерименту створили сценарії, що відображають політичну інтеграцію та ізоляцію серед молодих дорослих під час президентських виборів у США у 2020 році.
Учасникам навіювали, що вони взаємодіють з однолітками, які або поділяють, або протистоять їхнім політичним поглядам. Результати показали, що ті, хто відчув ізоляцію, незалежно від того, чи виходила вона від їхньої власної політичної групи, чи від опозиції, повідомили про зниження психологічного добробуту і підвищену схильність до поляризованої поведінки, включно із соціальним відторгненням і ворожістю в Інтернеті.
Двочастинна структура дослідження дозволила вченим отримати більш точні дані. На першому етапі виключення з боку політичних опонентів призвело до помітного зниження почуття приналежності та контролю в учасників. Це не змінило їхнє ставлення до протилежної групи.
Проте другий етап, що акцентував увагу на підтримці певного кандидата (Байден проти Трампа), спровокував більш інтенсивні емоційні реакції. Учасники не лише відчували сильніший гнів, а й демонстрували більшу схильність до антагоністичної поведінки в Інтернеті, включаючи образи та навіть погрози на адресу політичних опонентів.
Ці результати акцентують на складності психологічних процесів, що тут діють. Зниження відчуття приналежності переважно призводило до соціальної ізоляції, у той час як зростання гніву було безпосередньо пов'язане з агресивною поведінкою. Така двостороння динаміка свідчить про те, що політична ізоляція може одночасно відштовхувати людей від конструктивного спілкування та спонукати їх до конфліктних взаємодій, вважають автори.
Неочікуваний результат виявився, коли учасники опинилися в ізоляції від своїх політичних однодумців. Деякі з них відповіли на цю ситуацію зміною ставлення на користь опонентів, що свідчить про те, що внутрішнє неприйняття може привести до значної переоцінки політичних поглядів. Проте цей феномен спостерігався нечасто і потребує додаткового дослідження.
Протягом багатьох років у багатьох країнах спостерігається зростання політичної поляризації. Ця явища, відома як афективна поляризація, не лише демонструє ідеологічні розбіжності, але й вказує на глибокі емоційні та соціальні суперечності. Наприклад, багато американців почали сприймати політичних опонентів як аморальних або навіть небезпечних, що веде до напружень у особистих стосунках та відмови співпрацювати з членами інших партій, навіть у питаннях, що стосуються спільного блага.
Щоб вирішити основні причини цього розподілу, потрібно не лише аналізувати політичні питання, а й формувати таке середовище, де кожен відчуває свою значущість та отримує можливість бути почутим, незалежно від своїх політичних переконань. Дослідники підкреслюють, що усвідомлення психологічних наслідків політичної ізоляції дає змогу суспільству вжити необхідних заходів для зменшення поляризації та сприяння більш відкритому політичному діалогу.
Раніше видання Фокус зазначало про явні характеристики психопатії у індивідів. Психопати можуть бути дуже небезпечними, оскільки вони здатні майстерно маскуватися в соціумі, поки не настане критичний момент.
Також Фокус писав про те, як визначити володарів "рухливого інтелекту". Рухомий інтелект досить сильно відрізняється від свого більш стандартного виду, і вчені виділили риси характеру, за якими можна визначити його носіїв.