Атака на Дністровську ГЕС: Молдова ризикує залишитися без доступу до питної води. Роз'яснюємо ситуацію.
Після недавньої російської агресії проти Дністровської ГЕС, розташованої в Чернівецькій області, Молдова оголосила про екологічну небезпеку внаслідок значного забруднення річки Дністер.
Детальнішу інформацію на цю тему надасть Еспресо.
Зображення: Приватне акціонерне товариство "Нижньодністровська гідроелектростанція"
У ніч з 6 на 7 березня військові РФ здійснили масштабний напад на Новодністровську гідроакумулювальну електростанцію, що розташована в Чернівецькій області. Як повідомляє Чернівецька обласна військова адміністрація, в ході атаки було використано 11 ударних безпілотників та чотири крилаті ракети класу "Калібр".
За словами джерела, яке звернулося до ВВС News Україна, Дністровська ГЕС має достатній рівень захисту. Однак під час обстрілу "кілька ракет" все ж змогли досягти своєї мети. За інформацією джерела, пошкодження, завдані станції, не є критичними.
Проте в результаті удару стався витік технічних масел, що використовуються в трансформаторах, а також, ймовірно, залишків ракетного пального у річку Дністер. Це забруднення швидко поширилося вниз за течією, досягнувши території Молдови вже 10-12 березня. Крім того, рівень небезпечних речовин перевищений і в українському прикордонному місті Могилів-Подільський, де проживає 30 тисяч жителів.
Приватне акціонерне товариство "Нижньодністровська ГЕС" активно залучене до усунення наслідків агресії, спрямованої на енергетичні інфраструктури. Для уникнення екологічної катастрофи в верхній частині річки Дністер, перед гідроелектростанцією були встановлені бонові бар'єри, повідомили в компанії.
Дністровська ГЕС і Дністровська ГАЕС -- це частини одного гідроенергетичного комплексу на Дністрі, причому саме ГАЕС є однією з найбільших у Європі. Вона відіграє ключову роль в енергосистемі України, регулюючи стік річки та виробляючи електроенергію.
Річка Дністер є ключовим джерелом питної води для значної частини населення Молдови — приблизно 80% громадян, включаючи мешканців столиці Кишинева, залежить від цієї водойми. Проте забруднення, викликане нафтопродуктами та ароматичними вуглеводнями, перевищує допустимі рівні, що становить серйозну загрозу для водопостачання, здоров'я людей, рибальства та екологічного балансу у басейні річки.
15 березня президентка Молдови Майя Санду оголосила про запровадження режиму екологічної тривоги (на 15 днів) у басейні Дністра. Уряд Молдови ввів надзвичайні заходи: встановлення додаткових загороджувальних дамб і бар'єрів (зокрема в районі Дубоссарського водосховища), інвентаризацію альтернативних свердловин для води, моніторинг якості води та звернення по допомогу до ЄС (активовано механізм цивільного захисту Євросоюзу для надання обладнання та експертів).
"В абсорбуючих речовинах (сорбентах), що розчиняються у воді, відбувається поглинання токсичних сполук. У різних регіонах постійно здійснюється моніторинг якості води, при цьому результати також аналізуються міжнародними лабораторіями. Проте, на думку місцевих експертів, ситуація залишається напруженою: навіть коли в окремих зонах показники приходять у норму, нові хвилі забруднення через течії знову підвищують їх до небезпечних рівнів. Прогнозувати подальший розвиток подій є досить складно", - зазначає BBC.
зображення: Міністерство екології Республіки Молдова
У Бельцях, що є другим за розміром містом в країні, було призупинено централізоване водопостачання. Мешканці змушені були отримувати воду з спеціально облаштованих пунктів роздачі. Крім того, школам було розпоряджено про закриття, а учням рекомендовано перейти на дистанційне навчання.
"Напад Росії на Дністровську ГЕС у Новодністровську викликав розлив нафти в річку Дністер, що ставить під загрозу водопостачання Молдови. Ми оголосили про екологічну небезпеку та вживаємо необхідні кроки для захисту нашого населення. Російська сторона повинна нести всю відповідальність за свої дії", - підкреслила президентка Молдови.
Молдова також направила послу Росії ноту протесту та символічно вручила пляшку з забрудненою водою з річки Дністер.
"Республіка Молдова рішуче засуджує цей напад, який спричинив витік нафтопродуктів у річку Дністер, створюючи значні ризики для навколишнього середовища та безпеки водопостачання Республіки Молдова. Річка Дністер забезпечує воду приблизно для 80% населення країни та для 98% муніципалітету Кишинева.Міністерство закордонних справ підкреслює, що подібні дії з серйозним транскордонним впливом ставлять під загрозу довкілля, безпеку водопостачання та здоров'я громадян Республіки Молдова і не можуть бути прийнятними.", - йдеться в повідомленні МЗС країни.
Для мешканців молдовської столиці наразі немає ризиків, повідомив міністр охорони довкілля Молдови Георге Хаждер. Однак якщо ситуація зміниться, влада порекомендує мешканцям зробити запаси води, додав Хаждер. Мер Кишиневе теж заспокоїв, що вода в столиці придатна для пиття та приготування їжі, а ризику відключення водопостачання наразі немає.
Екологи звертають увагу на можливі тривалі наслідки для навколишнього середовища. Нафтопродукти формують плівку на поверхні води, що перешкоджає нормальному доступу кисню, завдаючи шкоди рибам та іншим водним мешканцям. Крім того, токсичні речовини можуть накопичуватися у донних осадах, впливаючи на екосистему протягом багатьох років. У разі подальшого поширення забруднення, існує ризик досягнення нижньої течії річки і навіть Чорного моря, що створює загрозу для Одеси.
У річці Дністер було виявлено забруднення нафтопродуктами. Маслянисті сліди та плівка на водяній поверхні помічені в Чернівецькій, Вінницькій та Одеській областях уздовж течії річки. Результати лабораторних аналізів підтвердили, що вміст нафтопродуктів у воді перевищує допустимі норми. Як зазначає Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у своєму повідомленні від 16 березня, це не єдина суцільна пляма, а скупчення дрібних маслянистих часток, які рухаються вниз за течією.
зображення: Міністерство екології Республіки Молдова
Експерти та аналітики відзначають, що напади на енергетичну інфраструктуру України, зокрема на гідроелектростанції, стали складовою частиною гібридної війни, яка породжує транснаціональні екологічні ризики. Це типовий метод терору, властивий агресорам, коли свідомо створюються екологічні проблеми через удари по критично важливій інфраструктурі. Яскравим прикладом цього є підрив Каховської ГЕС окупантами в червні 2023 року.
Політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" та координаторка проекту "Дельта-24" Маріанна Присяжнюк в ефірі "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та Еспресо зазначила, що атака Росії на Дністровську ГЕС є цілеспрямованою акцією, яка має на меті викликати конфлікти між Україною та Молдовою з приводу екологічних проблем.
Напад Росії на Дністровську ГЕС не є випадковим. Відносини між Україною та Молдовою в контексті розвитку енергетичної інфраструктури на Дністрі завжди супроводжувалися труднощами, викликаючи політичні інсинуації та маніпуляції. Найчастіше такі маніпуляції виходили від проросійських політичних сил, які поширювали інформацію про те, що саме Україна блокує постачання води з Дністра для Молдови. Важливо наголосити, що Дністер є єдиним джерелом прісної води для регіону, - підкреслила Присяжнюк.
У Молдові, де відзначають свій європейський шлях розвитку, інцидент вважають спробою Кремля порушити стабільність країни та підірвати проєвропейський курс. Президентка Санду та уряд відкрито звинувачують Росію в екологічному злочині, підкреслюючи, що війна не обмежується лише кордонами України. Європейський Союз та західні партнери висловили свою підтримку Молдові. Як повідомляє Reuters, комісар ЄС з питань розширення Марта Кос зазначила, що блок готовий надати допомогу у боротьбі з забрудненням навколишнього середовища.
"Це нагадування про те, що війна Росії не зупиняється на кордонах України. Ми солідарні з Республікою Молдова".
Ніхто не сумнівається, що проросійські політики в Молдові, зокрема в Гагаузії та представники проросійських партій, пов’язаних з олігархами Шором і Додоном, спробують скористатися ситуацією для критики уряду. Вони стверджуватимуть, що європейський вектор та підтримка України "призводять до катастрофічних наслідків". Раніше ці політики вже заявляли, що прозахідний курс може "завести Молдову у війну", і тепер цей наратив може знову бути активізований. Водночас екологічна проблема вже викликала хвилю дезінформації в молдовських медіа, особливо в TikTok та з боку опозиційних лідерів. Основні меседжі звучать так: забруднення спричинене українськими ракетами-перехоплювачами (винна Україна), а місцева влада приховує реальні масштаби проблеми та недостатньо допомагає постраждалим регіонам.
Незалежні експерти відзначають, що забруднення є безпосереднім наслідком атак російських військ на інфраструктуру України, а не наслідком дій Молдови. Валеріу Паша, керівник кишинівської мережі Watchdog, у коментарі для BBC зазначив, що досі неясно, які саме речовини потрапили у річку та яку загрозу вони можуть представляти. Офіційні джерела вказують на нафтопродукти та технічні мастила, які стали наслідком ударів РФ. Однак версія українського Міністерства економіки про можливий витік ракетного пального, що є надзвичайно токсичним, залишається без заперечення, що тільки посилює занепокоєння.
Отже, обставини продовжують змінюватися. На даний момент Україна та Молдова узгоджують свої зусилля для подолання наслідків, в той час як Європейський Союз надає підтримку. Це ще один приклад того, як агресивна війна Росії проти України має вплив на сусідні країни, створюючи екологічні та гуманітарні загрози.
