Аналітичне інтернет-видання

Атака Сполучених Штатів на Іран: які можуть бути наслідки для України?

Очевидно, що військові дії США проти Ірану впливають не лише на ситуацію в Близькому Сході, але й на конфлікт між Росією та Україною. Дії Вашингтона щодо використання сили проти Тегерана призводять до зміни в пріоритетах, розподілі ресурсів і дипломатичних зусиль, що, у свою чергу, суттєво вплине на позиції основних акторів, таких як Росія, Китай та країни-партнери України.

Якщо військова фаза протистояння з Іраном завершиться відносно швидко та завершиться домовленостями, які задовольнять США й Ізраїль, це означатиме поступове зменшення напруги навколо іранського питання. У такому випадку частина дипломатичного та стратегічного ресурсу Заходу знову буде сконцентрована на війні Росії проти України.

В даний момент глобальний порядок денний розділений на кілька кризових ситуацій, і вирішення однієї з них неминуче підвищує увагу до інших.

Для Росії розвиток подій навколо Ірану створює складнішу ситуацію. Кремль уже втратив значну частину свого впливу на Близькому Сході через ослаблення позицій режиму Башара Асада в Сирії. Сирійський напрямок довгий час забезпечував Москві військово-політичну присутність у регіоні, однак нині ці можливості суттєво обмежені. Якщо ж Іран у результаті тиску або внутрішніх трансформацій скоротить свою зовнішньополітичну активність, зокрема фінансування та підтримку збройних угруповань у регіоні, це додатково звузить простір для російського впливу.

Слід також звернути увагу на військово-технічне партнерство між Москвою та Тегераном. Іран став постачальником технологій і знань у сфері бойових безпілотників, які пізніше були застосовані проти українських об'єктів інфраструктури. Незважаючи на те, що Росія вже налагодила власне виробництво таких дронів, перший етап цієї співпраці мав суттєве значення.

Якщо ірансько-російські відносини зазнають ослаблення або змін, Кремль ризикує втратити одного з небагатьох союзників, які готові публічно співпрацювати у військових питаннях.

Не менш важливим є китайський фактор. Китай залишається ключовим покупцем іранської нафти, яку він отримує зі значними знижками через санкційні обмеження. У разі пом'якшення санкцій або зміни політичного режиму в Ірані Тегеран отримає ширший доступ до світового ринку, а Китай втратить можливість закуповувати великі обсяги енергоносіїв за заниженими цінами. Це вплине на структуру енергетичних потоків і, відповідно, на економічні розрахунки Пекіна. У такій ситуації китайсько-російські відносини також можуть зазнати коригування, оскільки баланс вигод для Китаю зміниться.

Проте для України існують певні загрози. Політика США щодо Ірану може не мати аналогічного відображення в стратегії щодо Росії. Оскільки Росія є ядерною державою з набагато більшим геополітичним впливом, це обмежує можливості тиску з боку міжнародної спільноти. Можливий варіант, при якому адміністрація США може почати ставити більш жорсткі вимоги щодо умов завершення конфлікту між Росією та Україною, використовуючи фінансову допомогу та постачання зброї як важелі впливу. Навіть короткочасні затримки в наданні військової підтримки або в обміні розвідувальною інформацією можуть мати значний ефект на бойові дії.

Україна залишається в значній мірі залежною від підтримки Сполучених Штатів, що створює додаткову вразливість на випадок зміни політичних пріоритетів у Вашингтоні. Водночас важливо враховувати, що західні суспільства поступово втомлюються від війни. Зниження громадської активності, скорочення приватних внесків та загальна адаптація до тривалого конфлікту — це тенденції, які спостерігаються у багатьох країнах. Інформаційні повідомлення про корупційні розслідування в Україні, з одного боку, свідчать про ефективність механізмів контролю, але, з іншого боку, можуть погіршити сприйняття України в очах міжнародної аудиторії.

Отже, напад США на Іран не є ситуацією, яка безпосередньо вплине на силу чи слабкість позицій України. Результати цієї події будуть визначатися тривалістю конфлікту, формою потенційних угод та подальшою динамікою відносин між Сполученими Штатами, Іраном, Китаєм і Росією.

Якщо ситуація навколо Ірану стабілізується, міжнародна політика може знову зосередитися на конфлікті в Україні. Проте водночас існує ймовірність посилення тиску під час переговорів, що вимагатиме від Києва обачності та максимальної ефективності в використанні отриманої допомоги.

Читайте також