Угода №123 між Сполученими Штатами та Вірменією викликає тривогу в Кремлі, оскільки США активізують свою присутність у Південному Кавказі. – Еміль Авдаліані.
Науковий співробітник Туранського дослідницького центру та професор міжнародних відносин Європейського університету в Тбілісі Еміль Авдаліані переконує, що США набирають вагу на Південному Кавказі й витісняють звідти росію. Він вважає, що США через Вірменію та Азербайджан намагаються суходолом відрізати Іран від "зовнішнього" світу. Єдина проблема: Джей Ді Венс пообіцяв, що Вірменія зможе купувати графічні процесори NVIDIA. З огляду на те, що росія багато речей імпортує, зокрема через Вірменію, такі чипи можуть легко потрапити до рук агресора.
Візит віцепрезидента Венса до Вірменії та Азербайджану 9-11 лютого 2026 року свідчить про зміну балансу сил у регіоні не на користь росії. Це був перший візит такого високого рівня з боку США до Вірменії. Поїздка підкреслила дві речі: байдужість Вашигтона до заявлених росією зон впливу та слабкість кремля. Вона також показала: хоча адміністрація Трампа прагне поліпшити відносини з росією, США не бояться входити в регіон, який кремль любить називати своїм "близьким зарубіжжям".
Візит віцепрезидента викликав негативну реакцію з боку російської державної газети "Коммерсант". У публікації йдеться про відчуття розчарування, фрустрації та безсилля. Вказується, що в цьому регіоні позиції Росії значно послабилися за останні роки. Основною причиною цього є, на думку видання, надмірна зосередженість на українському конфлікті, що заважає активним діям у інших сферах. Так газета прокоментувала приїзд Венса на Південний Кавказ.
Не варто перебільшувати американські амбіції. США не мають наміру встановлювати військову присутність у цьому регіоні. Їхні цілі мають більше економічний характер, ніж геополітичний, хоча, як добре розуміє Росія, одне може невідворотно вплинути на інше.
США активно намагаються зміцнити свою присутність у традиційних сферах впливу Росії. Вони зосереджуються на таких напрямках, як мирне ядерне співробітництво. Зокрема, Вірменія та США підписали угоду, відому як Угода 123, яка стосується ядерної співпраці. Ця угода передбачає можливість оновлення радянської атомної електростанції "Мецамор" або ж впровадження модульних реакторів в доповнення до існуючої станції — у цій технології США мають провідні позиції у світі. Вашингтон також відкрив можливості для інвестицій у цю галузь на суму до 9 мільярдів доларів.
Рішення уряду Вірменії стало ударом по позиціях "Росатома". Ядерна сфера була дним із ключових інструментів проєкції сили росії на пострадянському просторі. Державна компанія "Росатом" підписала низку угод з країнами Центральної Азії, Близького Сходу та Африки. Компанія має глобальні амбіції та активно бореться за контракт з Вірменією.
Єреван усе ще може знайти баланс між москвою і Вашингтоном. Очікується, що Вірменія підпише окрему угоду з російською компанією принаймні щодо частини своєї ядерної інфраструктури - про це йшлося на зустрічі російських і вірменських чиновників на початку лютого.
В іншій угоді з Вашингтоном Вірменія також зобов'язалася придбати безпілотники V-BAT американського виробництва на суму 11 млн доларів. Обидві сторони домовилися розширити співпрацю в галузі штучного інтелекту та інновацій у сфері напівпровідників. Віцепрезидент США заявив, що Вірменія зможе купувати графічні процесори NVIDIA.
Наступною зупинкою став Азербайджан, де Венс уклав угоду про стратегічне партнерство між двома державами. У ході двосторонніх переговорів обговорювалися питання співпраці в нафто-газовій галузі, а також постачання електроенергії через "Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання" (TRIPP) — транспортний коридор, який орендують США з метою з'єднати Туреччину з Каспійським морем. Ці переговори стали результатом активних дискусій між Баку та Вашингтоном, що стосувалися військової безпеки та торговельних відносин.
Сполучені Штати усвідомлюють, що Вірменія і Азербайджан формують безперервний фланг на північному кордоні Ірану. В умовах зростаючої напруги у відносинах між США та Ісламською Республікою, партнерство Вірменії та Азербайджану з Вашингтоном може стати додатковим чинником тиску на Тегеран. За даними аналітиків OSINT, було зафіксовано понад 20 великих військово-транспортних літаків США, що прибули до цих країн до 9 лютого.
"Шлях Трампа" є ще одним викликом для Ірану. Тегеран прагне зберегти коридор Арас у робочому стані: цей маршрут огинає Вірменію з півдня і дозволяє Азербайджану з'єднатися зі своїм ексклавом Нахічевань. Якщо "Шлях Трампа" буде реалізовано у запропонованому вигляді, Іран втратить доходи від транзиту і, що важливіше, потужний геополітичний інструмент у відносинах з Азербайджаном, адже він зможе перекривати транзит, якщо захоче. Візит Венса став додатковим сигналом того, що Вашингтон серйозно ставиться до цього проєкту, хоча обговорення "Шляху Трампа" було менш активним, ніж багато хто очікував.
Збільшилася увага до процесу наближення Вірменії та Азербайджану до підписання всебічної мирної угоди, що є логічним продовженням саміту, який відбувся в Вашингтоні в серпні. У цьому контексті Сполучені Штати виступили в ролі ключового учасника мирних переговорів, поступившись Росії на другий план. Вашингтон став основним гравцем, оскільки як Вірменія, так і Азербайджан мають вагомі претензії до кремлівської політики, а зусилля з налагодження відносин останнім часом значно уповільнилися.
Росія шукає відповіді на нові виклики. Перед початком другого терміну Дональда Трампа, американська політика щодо Південного Кавказу була зосереджена на підтримці демократії та захисті прав людини, а також враховувала геополітичну важливість цього регіону. У відповідь на дії Вашингтона, Росія намагалася перешкоджати його ініціативам, використовуючи військову силу, зокрема, вторгнення в Грузію в 2008 році.
У ході другого терміну президенства Трампа відзначається більш витончений підхід. Він значною мірою спирається на транзакційні принципи, супроводжуючи їх інвестиціями Сполучених Штатів у ключові сектори та активним політичним спілкуванням.
Безсумнівно, для формування цілісної стратегії в регіоні Південного Кавказу Сполученим Штатам необхідно буде відновити співпрацю з Грузією, особливо після охолодження відносин, викликаного критикою адміністрації Байдена щодо виборів 2024 року. Варто зазначити, що Венс мав змогу поспілкуватися з грузинськими посадовцями під час відкриття Зимових Олімпійських ігор у Мілані. Урядова партія Грузії повідомила, що ці короткі переговори пройшли в позитивному ключі.
Проте зараз головний підсумок є ясним. Сполучені Штати зміцнюють свої позиції на Південному Кавказі, тоді як Росія шукає способи відповісти на це.
