Україна без голосування, але з лідерами: хто вже став вибором українців.
Незважаючи на тривалість повномасштабної війни, соціологічні дослідження продовжують фіксувати рейтинги політичних сил. Зокрема, компанія New Image Marketing Group провела опитування, яке показало, що 10,2% респондентів готові підтримати партію Буданова, яка ще не сформована. У разі проведення виборів до Верховної Ради, політичний проєкт керівника Офісу Президента Кирила Буданова міг би зайняти одне з трьох лідируючих місць за рівнем підтримки серед виборців. На вершині рейтингу опинилася інша неіснуюча політична сила - партія Залужного, а на другому місці розташувалася "Європейська Солідарність". Що ж свідчать ці дані? Чому громадяни України готові голосувати за партії, які фактично ще не існують (йдеться про партії Залужного та Буданова), незважаючи на невизначеність щодо їхніх кандидатів? Видання "Коментарі" досліджувало цю тему, зібравши думки експертів.
Вибори в Україні. Джерело фото: відкриті ресурси.
Політолог і партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун підкреслив, що подібні дослідження вказують на певні тренди, але, безумовно, вони можуть зазнавати змін.
Що стосується Буданова, то, згідно з Максимом Джигуном, екс-глава ГУР Міноборони має безсумнівну репутацію. Його поважають не лише підлеглі військовослужбовці, а й широка аудиторія. Він не любить багато говорити, проте, якщо вже висловлює свою думку, то це, зазвичай, справжні факти.
Політичний аналітик та колишній дипломат Вадим Трюхан підкреслив, що ми дійсно спостерігаємо ситуацію, в якій рейтинги існують, проте самих партій фактично немає.
Він зазначив, що традиційні партійні проекти фактично вичерпали свій історичний потенціал. Такі партії, як "Батьківщина", "Голос", "Свобода" та радикальні рухи більше не виступають політичними центрами, а є лише залишками інерції минулих виборів. "Європейська солідарність" Петра Порошенка ще зберігає певну дисципліну та інституційну пам'ять, але і вона поступово втрачає позиції, не зумівши залучити нових прихильників. Тим часом колишній електорат Партії регіонів, КПУ та ОПЗЖ значно зменшився – частина з них виїхала, інші ховаються, остерігаючись відкритої активності. Результат очевидний: жоден проросійський чи реваншистський проект не має шансів на успіх, навіть у прихованому вигляді.
Підсумовуючи, він зазначив, що вибори в Україні, безумовно, відбудуться, але не в найближчий час. Це будуть вибори, що відбудуться після руйнування старої партійної системи, проте до завершення формування нової. Сьогодні політика – це не просто виборчі кампанії, а підготовка до нової реальності після війни, якої раніше не було. Найголовніше питання полягає не в тому, хто є лідером, а в тому, хто зможе заповнити вакуум мовчазної більшості.
Досліджуйте також на сайті "Коментарі" -- хто не виконує свої зобов'язання: кому Зеленський висловив погрози у зв'язку з відключеннями електрики в декількох областях.
